Джоване Елбер

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Ф
Джоване Елбер
2010-09-Giovane Elber 7247-800.jpg
Особові дані
Повне ім'я Елбер Джоване де Соуза
Народження 23 липня 1972(1972-07-23) (45 років)
  Лондрина, Бразилія
Зріст 182 см
Громадянство Flag of Brazil.svg Бразилія
Позиція нападник
Юнацькі клуби
Бразилія «Лондрина»
Професіональні клуби*
Роки Клуб Ігри (голи)
1990 Бразилія «Лондрина»  ? (?)
1990–1994 Італія «Мілан» 0 (0)
1991–1994   Швейцарія «Грассгоппер» 69 (41)
1994–1997 Німеччина «Штутгарт» 87 (41)
1997–2003 Німеччина «Баварія» 169 (92)
2003–2005 Франція «Ліон» 30 (11)
2005 Німеччина «Боруссія» М 4 (0)
2006 Бразилія «Крузейру» 21 (6)
Національна збірна
Роки Збірна Ігри (голи)
1991 Бразилія Бразилія U-20  ? (?)
1991–1992 Бразилія Бразилія (ол.) 8 (3)
1998–2001 Бразилія Бразилія 15 (7)

* Ігри та голи за професіональні клуби
враховуються лише в національному чемпіонаті.

Джоване Елбер (порт. Giovane Élber, нар. 23 липня 1972, Лондрина) — колишній бразильський футболіст, що грав на позиції нападника.

Виступав, зокрема, за мюнхенську «Баварію», з якою став переможцем Ліги чемпіонів УЄФА та володарем Міжконтинентального кубка, а також низки національних трофеїв. Є другим за кількістю голів, забитих у чемпіонаті Німеччини серед іноземних футболістів — 133 м'яча[1]. Був відомий тим, що першим в чемпіонаті Німеччини став грати у бутсах білого кольору[2].

Кар'єра[ред.ред. код]

Дитинство, юність[ред.ред. код]

Народився 23 липня 1972 року в місті Лондрина в бідній багатодітній сім'ї (у нього було ще 3 брата)[3]. При цьому, він був вихований у строгості, що допомогло йому в його футбольній кар'єрі[3]. Після школи Елбер, кожен день, до ночі грав у футбол[3]. Елбер в дитинстві вирізнявся хуліганською поведінкою, наприклад заліз з братами на базу «Лондрини», звідки тікав переслідуваний поліцією[4]: «Я був заводієм серед дворових хлопців, від мене виходили найнеймовірніші ідеї під час наших ігор, тому, коли мене не хотіли слухатися, доводилося вдаватися до сили і… приходити додому з розбитим носом»[5]. В підсумку Джоване таки потрапив у 15 років в академію «Лондрини», вихованцем якої і став.

«Мілан» та оренда в «Грассгоппер»[ред.ред. код]

У 1990 році Елбер був куплений італійським «Міланом» за 1 млн. євро[6]. Однак в Італії Елбер практично не виступав і зіграв лише 1 матч у Кубку Італії. Тому наступного року Елбер, на правах оренди[6], перейшов у швейцарський «Грассгоппер», де провів 3 сезони. В останньому з них він допоміг клубу виграти Кубок Швейцарії, а також став найкращим бомбардиром і найкращим іноземним гравцем чемпіонату Швейцарії.

«Штутгарт»[ред.ред. код]

1994 роуу Елбер перейшов у німецький «Штутгарт», який заплатив за перехід бразильця суму 1,6 млн євро[6]. Там він склав знамениту трійку нападу команди, разом з Фреді Бобичем і Красимиром Балаковим, названу «Магічним трикутником»[7]. Зі «Штутгартом» Елбер переміг у 1997 році у Кубку Німеччини, при чому він забив обидва голи у фіналі проти «Енергі». Після гри він сказав: «Це був справжній оргазм!»[4]. У тому ж році він висловив бажання покинути «Штутгарт», який не хотів відпускати бразильця, скориставшись пунктом у правилах, за яким клуб міг утримувати у себе гравця, аж до завершення контракту[3].

« Це, звичайно, неординарна людина, яка випереджає німецьких форвардів своєю технічністю. Мені було абсолютно все одно, як я забивав голи, головне, щоб вони були в сітці. Елбер же створює витвори мистецтва. Він б'є однаково добре і лівою, і правою, а також сильний в ударах головою. Коли бразилець знаходить свою гру, то зупинити його неможливо. Слабких сторін не знаходжу»  »

Герд Мюллер про Елбера[8]

«Баварія»[ред.ред. код]

Джоване Елбер на благодійному матчі «Футбол проти бідності—2014». 4 березня 2014 року.

У 1997 році Елбер перейшов у мюнхенську «Баварія», яка шукала заміну Юргену Клінсманну[9]. Сума трансферу склала 13,5 млн марок[10] (6,5 млн євро[6]). Однією з головних причин переходу стала можливість того, що з «Баварії» Елбер зможе потрапити в збірної Бразилії, в якій він хотів взяти участь на чемпіонаті світу[11]. 11 липня 1997 року в товариській грі з «Магдебургом» він забив свій перший м'яч за «Баварію»[12]. Через 13 днів, 24 липня, він зіграв свій перший офіційний матч за «Баварію» в 1/2 фіналу Кубку ліги, в якому його клуб переміг «Боруссію» з Дортмунда з рахунком 2:0, при цьому перший м'яч на 29-й хвилині гри забив Елбер[13]. У фіналі Кубка Ліги «Баварії» протистояв колишній клуб Елбера, «Штутграт». У цій грі мюнхенці перемогли 2:0, другий м'яч на рахунку Елбера, також в одному з моментів він потрапив в штангу[14]. У своєму першому чемпіонаті Німеччини у складі «Баварії» Елбер провів 28 матчів і забив 11 голів, при цьому 31 січня у грі з «Гамбургом», він забив гол вже на 11-й секунді гри, який став найшвидшим в історії німецької Бундесліги[15]. При цьому, Елберу довелося деякий час звикати до гри «Баварії»: у «Штутгарті» Балаков і Бобич грали на нього, а в мюнхенському клубі все робилося на благо команди[8]:

« „Штутгарт“ і „Баварія“ — абсолютно різні, але мені вдалося впоратися з труднощами. Подолав їх тільки тоді, коли викинув з голови щасливі дні, проведені в „Штутгарті“. Там Балаков і Бобич няньчилися зі мною, в Мюнхені ж доводиться домагатися результату власними силами. Я зрозумів, що не „Баварія“ повинна підлаштовуватися під мене, а я під неї. Прийнявши таке рішення, стало легше дихати. Тепер я знаходжу обстановку дуже навіть милою, її навіть можна порівняти з тією, яка була у мене в „Штутгарті“. Якщо би ще дістати в партнери Балакова — а нам такий класний диспетчер просто необхідний, — тоді взагалі буде все відмінно»  »

— Джоване Елбер про гру в «Баварії»[8].

До того ж він кілька разів був оштрафований за поведінку на полі і поза його[16]. У другому своєму сезоні в «Баварії» Елбер забив 13 голів і зробив 7 гольових передач в 21 грі, пропустивши кінець сезону через травму лівого коліна, отриману в матчі з «Гамбургом» у березні 1999 року[10]. У тому ж році він, прямим ударом з кутового, забив гол у ворота «Ганзи», який був визнаний найкращим голом сезону[17]. В опитуванні на звання футболіста року в Німеччині Елбер зайняв 12-е місце[18]. Після відновлення Елбер провів кілька вдалих матчів, але потім знову отримав травму, через яку пропустив близько місяця[19]. В середині сезону він заявив, що для нього найважливіше — перемога в Ліги чемпіонів[20]. У тому ж сезоні «Баварія» дійшла до фіналу цього турніру, де програла «Манчестер Юнайтед» з рахунком 1:2. У наступному сезоні мюнхенці виграли цей трофей, а також перемогли в чемпіонаті, Кубку Німеччини і перемогли в розіграші Міжконтинентального кубка. Сам Елбер забив у німецькій першості 15 голів, незважаючи на травму лівого коліна, отриману в квітні 2001 року[21].

У сезоні 2001/02 Елбер забив 17 голів в чемпіонаті, при цьому у Елбера у середині сезону стався провал: у серії ігор він не забив жодного гола[22]. У тому ж сезоні він увійшов у список чотирьох гравців, які в обох матчах розіграшу Ліги чемпіонів, з одним і тим же клубом, робили по «дублю»: бразилець забивав по два м'ячі в обох іграх з московським «Спартаком»[23]. У тому ж році Елбер був оштрафований на 25 тис. євро, за те, що залишився з батьком, якого чекала операція на серці, замість того, щоб приїхати на тренування клубу[24]. В сезоні 2002/03 Елбер став найкращим бомбардиром чемпіонату Німеччини з 20-ма голами. Він вийшов у лідери бомбардирських перегонів у жовтні, після ігор 8-го туру, і не упускав лідерство до кінця сезону[25]. У тому ж сезоні Елбер посів перше місце за опитуванням журналу Kicker, який визначав найкращого польового гравця німецької першості, набравши 23,8% голосів[26].

У наступному сезоні Елбер втратив місце в основі команди, його витіснив з основи голландець Рой Макай[27].

«Ліон»[ред.ред. код]

Джоване Елбер у 2005 році

28 серпня 2003 року Елбер підписав контракт на 2 роки з французьким «Ліоном» з щомісячною заробітною платою в 2,4 млн євро. Сума трансферу склала 4,2 млн євро[28]. При цьому, вболівальники «Баварії» були проти продажу бразильця. У своєму першому сезоні в «Ліоні» Елбер провів 26 матчів і забив 10 голів, ставши чемпіоном Франції. У серпні наступного року Елбер отримав важку травму — перелом гомілкостопа[29][30]. Пізніше він звинуватив клубних лікарів, в тому, що вони зробили невдалу операцію і самовільно прооперувався в Мюнхені[30], а потім не приїхав в «Ліон», коли його викликав президент клубу[30]. Через ліміт на легіонерів, Елбер не був заявлений на чемпіонат, і був змушений шукати собі нову команду[30].

Завершення кар'єри[ред.ред. код]

У грудні 2004 року Елбер почав переговори про свій перехід в менхенгладбахську «Боруссію»[29], в яку перейшов в січні наступного року. Однак за клуб він провів 4 матчі, а також потрапив у конфлікт з головним тренером команди, Горстом Кеппелем, за що був оштрафований на 10 тис. євро. 3 грудня 2005 року футболіст і клуб, за обопільною згодою розірвали контракт.

29 грудня 2005 року Елбер підписав річну угоду з «Крузейру»[31], де провів сезон. 24 вересня 2006 року він провів останній матч у кар'єрі проти «Форталези». У жовтні він, на спеціальній прес-конференції оголосив, що завершує кар'єру через постійні болі у правому коліні. За місяць до цього, 8 серпня, він провів прощальний матч за «Баварію» проти клубу «Мюнхен 1860».

Після кар'єри гравця[ред.ред. код]

9 вересня 2007 року Елбер був оголошений скаутом «Баварії», спеціалізуючись на Південній Америці[32]. У вересні 2010 року він покинув свою посаду[33].

Виступи за збірні[ред.ред. код]

1991 року залучався до складу молодіжної збірної Бразилії, з якою фіналістом чемпіоном світу[4]. На турнірі Джоване забив 4 голи, але у вирішальному матчі саме Елбер не забив післяматчевий пенальті у ворота господарів турніру португальців, через що бразильці в підсумку програли фінал.

У складі національної збірної Елбер дебютував 5 лютого 1998 року в грі з Гватемалою, в якій бразильці зіграли внічию 1:1[34]. Того ж року у складі збірної був учасником розіграшу Золотого кубка КОНКАКАФ 1998 року у США, на якому команда здобула бронзові нагороди, а Елбер забив два голи.

Протягом кар'єри у національній команді, яка тривала 4 роки, провів у формі головної команди країни 15 матчів, забивши 7 голів.

Особисте життя[ред.ред. код]

Джоване Елбер на відкритті Октоберфеста. 18 вересня 2010 року.

Елбер одружений. Дружина Синтія[8], з якою він познайомився ще в Лондрині[4]. Дружина за фахом є психологом і часто допомагала чоловікові позбавитися від депресій, викликаних травмами[4]. Пара має двох дітей.

Елбер в 1994 роців рідному місті створив фонд допомоги безпритульним дітям[20]. За цю діяльність він у 2005 році отримав почесну премію Святого Мартіна.

Під час виступу в Швейцарії, Елбер часто порушував правила дорожнього руху, за що надовго був позбавлений водійських прав[4].

У 1999 році Елбер знявся голим для журналу BRAVO Sport з м'ячем замість фігового листка[35].

Елбер дуже любить цифру 9[36].

Також Елбер відомий тим, що любить пожартувати: одного разу він, святкуючи гол, облизав своєму партнеру по команді Штефану Еффенбергу вухо. Святкуючи гол з іншим партером, Біксантом Лізаразю, він зобразив, що пісяє на ворота, також зображував танець живота, цілував кутовий прапорець і телекамеру[29]. Одного разу пройшов з чашею, що вручається чемпіону Німеччини, на голові після матчу, в якому «Баварія» оформила перемогу в чемпіонаті[4]. Іншого разу, отримавши жовту картку за суперечки з суддею, Елбер вийшов після перерви з заклеєним ротом[29].

Статистика[ред.ред. код]

Сезон Клуб Ліга Чемпіонат Кубок Континент. Інші
Ігри Голи Ігри Голи Ігри Голи Ігри Голи
1990/1991 Італія Мілан Серія А 0 0 1 0 0 0 0 0
1991/1992 Швейцарія Грассгоппер Суперліга 21 9
1992/1993 Швейцарія Грассгоппер Суперліга 21 11
1993/1994 Швейцарія Грассгоппер Суперліга 27 21
1994/1995 Німеччина Штутгарт Бундесліга 23 8 1 0
1995/1996 Німеччина Штутгарт Бундесліга 33 16 1 0
1996/1997 Німеччина Штутгарт Бундесліга 31 17 6 3
1997/1998 Німеччина Баварія Бундесліга 28 11 1 0 8 3 2 2
1998/1999 Німеччина Баварія Бундесліга 21 13 2 0 7 2 2 3
1999/2000 Німеччина Баварія Бундесліга 26 14 1 1 12 3 0 0
2000/2001 Німеччина Баварія Бундесліга 27 15 0 0 18 6 1 0
2001/2002 Німеччина Баварія Бундесліга 30 17 3 1 11 6 1 2
2002/2003 Німеччина Баварія Бундесліга 33 20 6 6 8 2 1 1
2003/2004 Німеччина Баварія Бундесліга 4 0 0 0 0 0 1 0
2003/2004 Франція Ліон Ліга 1 27 10 9 3
2004/2005 Франція Ліон Ліга 1 3 1 0 0
2004/2005 Німеччина Боруссія М Бундесліга 0 0 0 0
2005/2006 Німеччина Боруссія М Бундесліга 4 0 1 0
2006 Бразилія Крузейро Серія А 21 6 5 6

Титули і досягнення[ред.ред. код]

Командні[ред.ред. код]

«Баварія»: 2001
«Баварія»: 2001
«Грассгоппер»: 1994
«Баварія»: 1999, 2000, 2001, 2003
«Штутгарт»: 1997
«Баварія»: 1998, 2000, 2003
«Баварія»: 1997, 1998, 2000, 2003
«Ліон»: 2004
«Ліон»: 2004
«Крузейру»: 2006

Особисті[ред.ред. код]

Примітки[ред.ред. код]

  1. Пісарро став найкращим снайпером-легіонером в історії бундесліги (рос.)
  2. Елбер — законодавець моди
  3. а б в г Серце говорить — залишайся, розум підказує — іди
  4. а б в г д е ж Елбер• НІЧ З ДОЧКОЮ МЕРА• МАГІЧНИЙ ТРИКУТНИК• «ДЕРЕВ'ЯНИЙ ЧЕРЕВИК» І ВИТРАТИ
  5. Жартівник з Лондрины
  6. а б в г Профіль transfermarkt.de
  7. Журналісти придумають, як назвати новий трикутник
  8. а б в г Загибель магічного трикутника
  9. Елбер — наступник Клінсманна
  10. а б Ліве коліно Елбера викликало головний біль у всієї «Баварії»
  11. Елбер сумує за Бобичем
  12. Пас з-за кордону. 12.07.1997
  13. Баварія — Боруссія Д— 2:0 (1:0)
  14. Баварія — Штутгарт— 2:0 (0:0)
  15. Елбер потрапляє в книгу рекордів
  16. Норовистий Елбер дуже радий зіграти з росіянами
  17. Tor des Monats Februar 1999
  18. Маттеус визнаний найкращим у Німеччині
  19. Русенборг — Баварія
  20. а б Елбер захоплював самого Герда Мюллера
  21. Найкращі новини тижня приносили лікарі (рос.)
  22. Хто поведе «Баварію» на подвиги?
  23. Самый кошмарный сезон: «Спартак» бьёт 23 «рекорда»!
  24. В «Баварії» Елбера навчать дисципліні
  25. Чемпіонат Німеччини. 8-й тур
  26. Гліб — гравець № 3 в Бундеслізі
  27. Чемпіонат. Матч 4-го туру
  28. Аленічев проти Шевченка: рандеву на Лазурному березі
  29. а б в г Елбер: «У моїй шафі стоїть банка російського пива»
  30. а б в г Дорога самоволка
  31. Елбер в «Крузейро»
  32. Élber wieder in Diensten des FC Bayern
  33. У найближчому майбутньому в «Баварії» не буде гравців з Південної Америки
  34. Guatemala — Brazil
  35. Елбер уподібнився Адаму і Родману
  36. Дев'ятки Елбера

Посилання[ред.ред. код]

Футболіст Це незавершена стаття про футболіста.
Ви можете допомогти проекту, виправивши або дописавши її.