Джованні Антоніо Порденоне

Джованні Антоніо Порденоне
Народження	1484 Порденоне, Фріулі-Венеція-Джулія, Італія
Смерть	14 січня 1539
	Феррара, Феррарське герцогство
Країна	Венеційська республіка
Діяльність	художник
Напрямок	маньєризм
Відомі учні	Pomponio Amalteod
Твори	Golgothad, Lamentation over the Dead Christd, St. Prosdocimus and St. Peterd, Judith with the Head of Holofernesd і Virgin and Childd
Діти	Graziosa de' Sacchisd
Роботи в колекції	Музей Бойманса - ван Бенінгена, Міннеаполіський інститут мистецтваd, Музей Прадо, Художній інститут Чикаго, Музей Ґетті, Національна галерея мистецтв, Національний музей Швеції, Національна галерея Вікторії, Художній музей Північної Кароліни, Брера, Галерея Академії (Венеція), Національна галерея, Музей історії мистецтв, Prague Castle Picture Galleryd, Національний музей у Варшаві, Музей образотворчих мистецтв, Національна галерея Ірландії, Smart Museum of Artd і Ашмолеан музей
Джованні Антоніо Порденоне у Вікісховищі

Пордено́не (італ. Il Pordenone), справжнє ім'я Джова́нні Анто́ніо де Са́ккіс (італ. Giovanni Antonio de' Sacchis; бл. 1484, Порденоне — 14 січня 1539, Феррара) — італійський живописець.

Біографія

Народився у містечку Порденоне в регіоні Фріулі-Венеція-Джулія. Свідчення про те, хто був його учителем не збереглись. Джорджо Вазарі, який згадує його в своїх «Життєписах» (1550), вважав його самоуком.

«Св. Лоренцо Джустініані в оточенні святих», 1532, Галерея Академії, Венеція

Порденоне працював в основному в Північній Італії. Перші полотна художника наївні і архаїчні, однак до 1510-х років він вже оволодів сучасну йому венеційську манеру живопису, еталоном якої була творчість Джорджоне. В 1517 році Порденоне відвідав Рим, де під впливом Мікеланджело його стиль став більш монументальним і величним. Він також збагатив арсенал своїх засобів прийомами ілюзіонізму, що, ймовірно, був запозичений в Андреа Мантеньї. Найбільш яскравим прикладом нового стилю художника є масштабна фреска «Розп'яття», що виконана для собору в Кремоні.

Художник був дуже честолюбним, а й іноді безпринципним у досягненні своїх цілей. Відомо, що він був притягнутий до суду за звинуваченням у тому, що найняв убивць з метою усунення свого брата, який був перешкодою в отриманні спадку. Він плів інтриги і влаштовував змови проти своїх колег, намагаючись заволодіти їхніми замовленнями.

В 1536 році Порденоне переїхав у Венецію, де на деякий час став серйозним суперником Тіціана. В 1538 році був запрошений до двору герцога Феррари Ерколе II, відомого покровителя мистецтв, де йому так і не судилося проявити себе: невдовзі після переїзду художник раптово помер. Несподівана і загадкова смерть Порденоне дала привід вважати, що він був отруєний.

Література

• Мировое искусство (Мастера итальянского Возрождения) / Сост. И. Г. Мосин. — СПб ООО «СЗКЭО „Кристалл“», 2006. — 160 с. ил. (рос.)

Посилання

• Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Джованні Антоніо Порденоне