Джованні Антоніо Скополі

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Джованні Антоніо Скополі
1906-1907 Botaniker-Porträts no28 Scopoli J. Löwy.jpg
Народився 3 червня 1723(1723-06-03)
Кавалезія, Тіроль, Італія
Помер 8 травня 1788(1788-05-08) (64 роки)
Alma mater Університет Інсбрука
Галузь наукових інтересів біологія, ентомологія, ботаніка, хімія
Заклад Мінералогічна академія Шемніца
Вчене звання професор хімії та металургії
Систематик живої природи
Band 1x200px.png
Автор найменування низки ботанічних таксонів. У ботанічній (бінарній) номенклатурі ці назви доповнюються скороченням «Scop.».
Список таких таксонів на сайті IPNI
Персональна сторінка на сайті IPNI

Дослідник, який окреслив ряд зоологічних таксонів. Для вказівки авторства, назви цих таксонів супроводжують позначенням «Scopoli».

Scopoli на Віківидах
Сторінка на Віківидах
Category:Giovanni Antonio Scopoli на Вікісховищі
Зображення на Вікісховищі

Джова́нні Анто́ніо Ско́полі (італ. Giovanni Antonio Scopoli; 3 червня 1723 — 8 травня 1788) — знаний італійський (на той час тірольський і австрійський) натураліст, ентомолог, ботанік і хімік, який досліджував біорізноманіття Альп.

Біографія[ред.ред. код]

Народився 3 червня 1723 року у селі поблизу Кавалезії, що у Тіролі — сучасна Італія, а тоді Австрія, — у сім'ї адвоката. Одержав ступінь доктора медицини в Університеті Інсбрука, після чого практикував як лікар у Кавалезії та Венеції. Багато подорожував Альпами, де збирав ентомологічні та гербарні колекції.

Два роки пропрацював секретарем у єпископа з Секау, а після 1754 року почав лікувати хворих в Ідрії (сучасна Словенія). Він залишався у цьому містечку до 1769 року і в цей час опублікував свою відому працю «Отруєння ртуттю» (Італ. De Hydroargyro Idriensi Tentamina), де описав симптоми захворювань робітників з кіноварних копалень Ідрії. В цей же період свого життя він публікує огляди з ботаніки та ентомології Крайни (Карніолія): «Flora Carniolica», «Entomologia Carniolica», а також серію описів птахів з різних колекцій «Anni Historico-Naturales».

У 1769 здобуває звання професора професор хімії та металургії у Мінералогічній академії Шемніца (сучасна Словенія), згодом, у 1777 році університет переносять до Павії (Італія), де він знаходиться і досі. В університеті Скополі працює разом із Лазаро Спаланцані над доказами про те, що життя не самозароджується, а живі істоти походять від інших живих істот. Згодом між колегами встановились неприязні стосунки. Лазаро Спаланцані був звинувачений у крадіжці експонатів з університетського музею, але був виправданий. Незабаром після цього Джованні Скополі помер від інсульту.[1]

За свого життя Скополі багато листувався з Карлом Ліннеєм, був у курсі його досліджень, роботи над систематикою тварин і рослин. Великий шведський ботанік також проявляв зацікавленність роботами італійського колеги і ставився до нього з великою повагою. Втім, через велику відстань, яка поділяла двох натуралістів, вони жодного разу так і не зустрілися.[2][3]

Публікації[ред.ред. код]

Сторінка книги «Flora Carniolica», 1760
  • Methodus plantarum (1754);
  • Flora Carniolica (1760);
  • Tentamina physico-chymico-medica (1761);
  • De Hydroargyro Idriensi Tentamina (1761);
  • Entomologia Carniolica Vindobonae, Trattner. (1763);
  • Anni Historico-Naturales (1769-72);
  • Principia mineralogiae (1772);
  • Flora Carniolica exhibens plantas Carnioliae indigenas et distributas in classes, genera, species, varietates, ordine Linnaeano (1772);
  • Fundamenta chemiae (1777);
  • Introductio ad historiam naturalem, sistens genera lapidum, plantarum et animalium hactenus detecta, caracteribus essentialibus donata, in tribus divisa, subinde ad leges naturae. Prague. (1777);
  • Fundamenta Botanica Praelectionibus publicis accomodata. Papiae, S. Salvatoris (1783);
  • Dizionario di chimica del Sig. Pietro Giuseppe Macquer…Tradotto dal francese e corredato di note e di nuovi articoli… Pavia: printed at the Monastery of San Salvatore for G. Bianchi (1783-84);
  • Deliciae Flora et Fauna Insubricae Ticini (1786-88);
  • Rudimenta metallurgiae (1789).

Таксони, названі на честь дослідника[ред.ред. код]

Джерела[ред.ред. код]

  1. Mazzarello, Paolo 2004. Costantinopoli 1786: la congiura e la beffa. L'intrigo Spallanzani. Bollati Boringhieri.
  2. Soban, Branko (January 2005). «A Living Bond between Idrija and Uppsala». Slovenija.svet. Slovene Emigrant Association. Retrieved 20.
  3. Scopoli, Giovanni Antonio. Joannes A. Scopoli-Carl Linnaeus. Dopisovanje/Correspondence 1760–1775, ed. Darinka Soban. Ljubljana, 2004: Slovenian Natural history society.