Джованні Бонацца

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Джованні Бонацца
італ. Giovanni Bonazza
Sunset-Summer Garden-Saint Petersburg.jpg
«Алегорія вечора», цикл «Перебіг доби», 1717 р.
Ім'я при народженні італ. Giovanni Bonazza
Народився 1654(1654)
Венеція
Помер 30 січня 1736(1736-01-30)
Падуя
Національність італієць
Жанр скульптура
Навчання Джусто Ле Кур та Філіппо Пароді
Напрямок бароко
Роки творчості 1680—1735
Вплив Філіппо Пароді
Працював у містах Венеція, Тревізо, Падуя

Джованні Бонацца (італ. Giovanni Bonazza 1654, Венеція — 1736, Падуя) — італійський скульптор доби бароко. Походить з Венеції.

Життєпис[ред.ред. код]

Народився в Венеції. Майстерність скульптора опановував у Джусто Ле Кура (1627—1679) та Філіппо Пароді (1630—1702).

Працював в містах — Венеція. Тревізо, Падуя та інших. Мав власну скульптурну майстерню. Приблизно у 1797 р. перебрався в Падую. Мав трьох синів, що стали художниками — * Франческо Бонацца

  • Томмазо Бонацца
  • Антоніо Бонацца.

Вибрані твори[ред.ред. код]

  • скульптури для церкви Санті Джовані е Паоло
  • скульптури для церкви Санта Марія Глоріоза деі Фрарі
  • скульптури для собору міста Тревізо
  • вівтар собору Сан Антоно, Монтаньяна
  • скульптури для колегіати, Кандіана
  • Декоративні скульптури індіанців, парк вілли Бреда
  • Міфологічні скульптури, парк вілли Пізані (Стра)
  • Садово-паркова скульптура, алегорії погруддя «Місяці року», (Царське Село (музей-заповідник)), Старий сад
  • алегоричні скульптури серії «Перебіг доби» (чотири скульптури — Ніч, Аврора, Полудень, Помираючий День або Вечір), Літній сад у Петербурзі. Алегорія Ночі у вигляді зажуреної жінки-красуні отримала посвяту у вірші російської поетеси Анни Ахматової.

Джерела[ред.ред. код]

  • Jane Turner (a cura di), The Dictionary of Art. 4, p. 311. New York, Grove, 1996. ISBN 1884446000

Фото одного твору[ред.ред. код]

Джованні Бонацца. Рельєфи на надгробку родини Вальє, церква Сан Джованні є Паоло, Венеція.

Посилання[ред.ред. код]

Див. також[ред.ред. код]

Базиліка Санта Марія Глоріоза деі Фрарі, інтер'єр