Джованні Ботеро
| Джованні Ботеро | ||||
|---|---|---|---|---|
 | ||||
| Народився |
1544[1][2][…] Бене-Ваджіенна, Кунео, П'ємонт, Італія[4] | |||
| Помер |
23 червня 1617[1][2][5] Турин, Савойське герцогство[3] | |||
| Діяльність | католицький священник, письменник, філософ, історик, економіст, дипломат, поет, географ | |||
| Magnum opus | The Reason of Stated[6] | |||
| Конфесія | католицька церква | |||
|
| ||||
 Джованні Ботеро у Вікісховищі | ||||
Джованні Ботеро (італ. Giovanni Botero; 1533, Бене-Ваджіенна, П'ємонт, Італія — 23 червня 1617, Турин) — італійський письменник, географ, правник, єзуїт.
Біографія[ред. | ред. код]
Ботеро народився в небагатій сім'ї. Завдяки своєму дядьку, єзуїту Джовенале Ботеро, Джованні в 1559 році поступив до єзуїтської колегії в Палермо. Через рік, після смерті дядька, продовжив навчання в Римській колегії. У 1560—1569 роках він вивчав, а потім викладав риторику в єзуїтських колегіях в Амелії, Мачераті, Бійомі, а також у Парижі. З 1569 по 1580 рік — у колегіях Мілана, Генуї та Турина. У 1574 році прийняв священство.
12 грудня 1580 року вийшов з ордену єзуїтів. Деякий час був вікарієм у Луїно. У 1582 році здобув теологічну освіту в Павійському університеті. Згодом у 1582—1584 роках перебував в оточенні архієпископа Міланського, кардинала Карло Борромео та був членом конгрегації, заснованої цим кардиналом.
У 1585 році за дорученням герцога Савойї Карла Емануїла І здійснив дипломатичну подорож до Франції. Після її завершення перебрався не до Турина, а до Мілана. Там став вихователем молодого графа Федеріко Борромео. У вересні 1586 року з ним виїхав до Риму. У 1587—1598 роках був секретарем Федеріко Борромео, коли той став кардиналом. У цей здійснював дипломатичні подорожі до різних італійських держав.
У 1603—1606 роках перебув при іспанському дворі, куди його направив герцог Савойський. Відвідував Мадрид, Барселону, Бурґос, Валенсію, Аранхуес і Тордесільяс. Повернення до Італії.
З 1610 року поступово перестав брати участь у політичній діяльності, зайнявся літературною діяльністю, писав трактати.
Джованні Ботеро помер 23 червня 1617 року в Турині. Похований у єзуїтському соборі св. Мартина.
Найвідоміші публікації[ред. | ред. код]
У праці «Della Ragion di Stato» (1589) першим ввів поняття «державний інтерес»[7].
Як секретар і радник кардинала Федеріко Борромео, Д. Ботеро був учасником чотирьох конклавів. Це допомогло йому у написанні трактату «Служба кардинала» («Dell'ufficio del Cardinale») (1599) про механізми здійснення влади.
Найбільшу славу і популярність Ботеро принесла історично-географічна праця «Універсальні реляції», яка, по суті, була описом усього відомого тоді світу. Написані в 1591—1595 роках чотири частини були опубліковані однієї книгою в 1596 році. Вона витримала чимало перевидань та перекладів. Її польські переклади в 1609 і 1613 роках стали популярнішими за «Хроніки світу» Марціна Бельського. Використовуючи твори авторів різних віків Ботеро, серед інших країн, описав також Україну і Кримське ханство. У праці є опис Поділля, Волині, Галичини, деяких міст (насамперед Києва, Львова, Луцька), розгляд конфесійних питань, характеристика деяких осіб (князя К.Острозького, Київського митрополита Ісидора).
Примітки[ред. | ред. код]
- ↑ а б Firpo L. Dizionario Biografico degli Italiani — 1971. — Vol. 13.
- ↑ а б Bibliothèque nationale de France BNF: платформа відкритих даних — 2011.
- ↑ а б Deutsche Nationalbibliothek Record #118942824 // Gemeinsame Normdatei — 2012—2016.
- ↑ autori vari Enciclopedia Treccani — Istituto dell'Enciclopedia Italiana, 1929.
- ↑ SNAC — 2010.
- ↑ autori vari Enciclopedia Treccani — Istituto dell'Enciclopedia Italiana, 1929.
- ↑ Йосипенко С. Л. Теолого-політична проблема в ранньомодерній духовній культурі. Стаття п'ята: релігійна легітимація абсолютизму [Архівовано 17 червня 2016 у Wayback Machine.] / С. Л. Йосипенко // Мультиверсум. Філософський альманах: Зб. наук. пр. — К., 2007. — Вип. 62. — С. 166—175
Джерела[ред. | ред. код]
- Ю. А. Мицик. Ботеро Джованні [Архівовано 5 березня 2016 у Wayback Machine.] // Енциклопедія історії України : у 10 т. / редкол.: В. А. Смолій (голова) та ін. ; Інститут історії України НАН України. — К. : Наукова думка, 2003. — Т. 1 : А — В. — С. 358. — 688 с. : іл. — ISBN 966-00-0734-5.
- Стемпєнь Б. Джованні Ботеро і його «універсальні реляції»: роль і значення праці для розуміння повсякденного життя давніх суспільств / Б. Стемпєнь // Вісник Львівського університету. Серія: Книгознавство, бібліотекознавство та інформаційні технології. — 2014. — Вип. 8. — С. 9–19.
- Мицик Ю. А. Історико-географічний опис України у творах італійського гуманіста XVI ст. Джованні Ботеро // Історичні дослідження. Вітчизняна історія. — К., 1982. — Вип. 8. — C. 32.
Посилання[ред. | ред. код]
- Ботеро (Botero) Джованні // Україна в міжнародних відносинах. Енциклопедичний словник-довідник. Випуск 5. Біографічна частина: А-М / Відп. ред. М.М. Варварцев. — К.: Ін-т історії України НАН України, 2014. — с.47
