Джованні Понтано

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Погруддя поета з неаполітанського музею

Джованні Понтано (*7 травня 1426, Черрето — †1503, Неаполь) — італійський поет-гуманіст. Один з найвизначніших латиномовних поетів Відродження, який надав латині рідкісної виразності й гнучкості. Керівник гуртка неаполітанських гуманістів і засновник Понтанівської академії. Світоглядові Понтано притаманні раціоналізм і залюбленість у природу й матеріально-чуттєвий світ, що позначилось і на його поезії. Залишив велику прозову й поетичну спадщину. Найзначніші твори — дидактична поема «Уранія», поема-ідилія «Лепідіна» (1486), поетична збірка «Неаполітанець, або Про кохання», елегії «Про подружню любов» (кн. 1—3, 1480—84), колискові пісні («Неннії»).

Твори[ред.ред. код]

Поезія

  • Parthenopeus sive Amorum libri II (1455-58)
  • Eclogae
  • De amore coniugali libri III (Книга II: Naeniae, колискові для своїх дітей)
  • Eridanus
  • Urania sive de stellis libri V
  • Lepidina
  • De tumulis
  • De laudibus divinis
  • Hendecasyllabi seu Baiarum libri II
  • Jambici

та ін.

Діалоги

  • Dialogus qui Antonius inscribitur. Неаполь 1491.
  • Dialogus qui Charon inscribitur. Неаполь 1491.
  • Actius
  • Asinus
  • Aegidius

та ін.

Філософія

  • De aspiratione liber. Неаполь 1481.
  • De Fortitudine bellica. Неаполь 1490.
  • De Oboedentia. Неаполь 1490.
  • De prudentia
  • De liberalitate
  • De immanitate
  • De magnanimitate
  • De sermone libri VI (теорія жарту)
  • De principe (Ad Alphonsum Calabriae ducem de Principe, 1490)
  • De beneficentia
  • De magnificentia
  • De splendore
  • De conviventia
  • De fortuna

та ін.

Астрономія

  • Meteora de hortis Hesperidum libri II (вчені вірші)
  • De rebus caelestibus libri XIV

Інше

  • Historia Neapolitana ("Історія Неаполя") (також: De bello Neapolitano ("Про неаполітанську війну", повна назва: De Ferdinando I. rege Neapolitano Alfonsi filio libri VI)
  • Epistolae

Сучасні видання[ред.ред. код]

  • Ioannis Iovani Pontani Carmina. Egloghe – Elegie – Liriche. A cura di Johannes Oeschger. Bari 1948.
  • Ioannis Iovani Pontani Hendecasyllaborum libri. Edidit Liliana Monti Sabia. Portici 1978.
  • Giovanni Pontano, Dialoge (lateinisch-deutsch). Übers. von Herrmann Kiefer u. a. Mit einer Einleitung von Ernesto Grassi. Humanistische Bibliothek Reihe II, Band 15. Fink, München 1984, ISBN 3-7705-2144-7.
  • Drei neapolitanische Humanisten über die Liebe. Lateinisch und deutsch und mit Anmerkungen versehen von Nikolaus Thurn. Itinera classica, Bd. 3. Scripta-Mercaturae-Verl., St. Katharinen 2002, ISBN 3-89590-133-4.

Література[ред.ред. код]

  • C. M. Tallarigo: Giovanni Pontano e i suoi tempi. 2 v. Napoli, 1874.
  • Wolfgang Buchwald u. a.: Tusculum-Lexikon griechischer und lateinischer Autoren des Altertums und Mittelalters. 3. Auflage. 1982.
  • Annegret Kreutz: Poetische Epikurrezeption in der Renaissance – Studien zu Marullus, Pontanus und Palingenius. Universität Bielefeld 1990.
  • Walther Ludwig: The Beginnings of Catullan Neo-Latin Poetry. In: Alexander Dalzell u. a. (Hrsg.): Acta Conventus Neo-Latini Torontonensis. Medieval & Renaissance Texts & Studies. Binghamton 1991, p. 449–456.
  • Carol Kidwell: Pontano, Poet and Prime Minister. Duckworth, London 1991 (xii,426 S.).
  • Widu-Wolfgang Ehlers: Liebes-, Lebens-, Ehepartner. Pontanos „Amores coniugales.“ In: Mittellateinisches Jahrbuch. 35, 1. Hiersemann, Stuttgart 2000, ISBN 978-3-7772-0004-0, S. 81–99.
  • Thomas Baier (Hg.): Pontano und Catull. NeoLatina 3. Narr, Tübingen 2003 (321 S.), ISBN 3-8233-5794-8.
  • Claudio Finzi: Re, baroni, popolo. La politica di Giovanni Pontano. Il cerchio, Rimini 2004, ISBN 978-88-8474-058-8.
  • Florian Hurka: Sannazaros Kußgedicht 'Ad Ninam' (Epigr. 1,6): Zwischen Pontano und Catull. In: Eckart Schäfer (Hg.): Sannazaro und die Augusteische Dichtung, NeoLatina 10, Narr, Tübingen 2006, ISBN 3-8233-6193-7, S. 137-146.

Джерела[ред.ред. код]

Посилання[ред.ред. код]