Джозеф Пітер Кервін
Джозеф Пітер Кервін Joseph Peter Kerwin | |
---|---|
Дата народження | 19 лютого 1932 (92 роки) |
Місце народження | Оук-Парк, іллінойс, США |
Alma mater: | Північно-Західний університет, Feinberg School of Medicined, Коледж Святого Хрестаd і Fenwick High Schoold |
Спеціальність: | астронавт НАСА |
Військове звання: | captaind і капітан 1-го рангу |
Місії: | Скайлеб-2 |
Нагороди: |
Джозеф Пітер Кервін (англ. Joseph Peter Kerwin, 19 лютого 1932, Оук-Парк, Іллінойс) — доктор медичних наук і колишній астронавт НАСА. Здійснив один космічний політ — на космічному кораблі «Скайлеб-2», виконав один вихід у відкритий космос.
Народився 19 лютого 1932 в місті Оук-Парк, штат Іллінойс. У 1949 році закінчив середню школу в місті Оук-Парк. У 1953 році закінчив Коледж хреста Господнього в місті Ворчестер, штат Массачусетс, і отримав ступінь бакалавра мистецтв в області філософії. У 1957 році на медичному факультеті Північно-Західного університету отримав ступінь доктора медицини. Закінчив інтернатуру в стаціонарному шпиталі у Вашингтоні, округ Колумбія. Пройшов підготовку в Школі авіаційної медицини ВМС США на авіабазі Пенсакола у Флориді і в грудні 1958 року отримав кваліфікацію авіаційного лікаря ВМС[1].
На службі у військово-медичній службі ВМС США з липня 1958 року. З 1959 по 1961 рік служив авіаційним лікарем в 14-й групі авіації морської піхоти на авіабазі КМП Черрі Пойнт, штат Північна Кароліна. Пройшов льотну підготовку на авіабазі ВМС Бівілль в Техасі і 1962 року отримав кваліфікацію військово-морського льотчика. На той момент в ВМС США було всього 12 авіаційних лікарів, які мали кваліфікацію пілота. Служив у 101-й винищувальній ескадрильї на авіабазі ВМС Океанія. До моменту зарахування в загін астронавтів служив головним авіаційним лікарем 4-го ударного крила морської авіації на авіабазі ВМС Сесіл-Філд. Загальний наліт становить 4500 годин на різних типах літаків[2].
Кептен (капітан I рангу) медичної служби ВМС. Вийшов у відставку через ВМС 31 березня 1987.
27 червня 1965 був одним з шести вчених, зарахованих до загону астронавтів НАСА під час 4-го набору. В період польоту космічного корабля «Аполлон-13» працював змінним оператором зв'язку у Центрі управління польотом, Х'юстон. У січні 1972 року був включений до складу основного екіпажу першої експедиції SL-2 на орбітальну станцію Скайлеб як науковий співробітник.
Скайлеб-2 — з 25 травня [3] по 22 червня 1973 року як науковий співробітник першої експедиції на станцію Скайлеб. Під час польоту виконав один вихід у відкритий космос (07.07.1973), тривалістю 3 години 25 хвилин. Тривалість космічного польоту склала 28 діб 00 годин 50 хвилин.[3].
Після відходу з НАСА з 1988 по 1990 рік працював науковим керівником програми створення космічної станції Фрідом в корпорації Локхід. Потім працював в корпорації «United Space Alliance». З 1990 по 1993 рік входив до складу консультативної ради НАСА. В 1994—1995 роках працював у групі, що здійснювала координацію робіт з боку корпорації «Lockheed Martin» по створенню ФВБ (першого російського модуля МКС). З червня 1996 по квітень 1997 року працював в науково-дослідній Лабораторії розробки систем, яка намагалася отримати контракт на медичне обслуговування в Космічному центрі ім. Джонсона. Однак контракт виграла компанія KRUG Life Sciences. На подив Джозефа Кервіна він отримав пропозицію очолити цю фірму, та 1 квітня 1997 року став президентом компанії «KRUG Life Science Inc.» в Х'юстоні, штат Техас. 16 березня 1998 корпорація перетворена в «Спеціальний бізнес-підрозділ природничих наук Лабораторій Уейла» у місті Ель-Сегундо, Каліфорнія. Одночасно з цим є членом Ради директорів Національного НДІ космічної медицини як представник промисловості.
Нагороджений медаллю ВМС «За видатні заслуги», медаллю НАСА «За видатні заслуги» та медаллю НАСА «За космічний політ» (1973). Його ім'я внесено в Зал слави американських астронавтів.
- Офіційна біографія НАСА [Архівовано 23 листопада 2013 у Wayback Machine.] (англ.)