Перейти до вмісту

Джок Стін

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Ф
Джок Стін
Джок Стін
Джок Стін
Особисті дані
Повне ім'я Джон «Джок» Стін
Народження 6 жовтня 1922(1922-10-06)
  Ланаркшир, Велика Британія
Смерть 10 вересня 1985(1985-09-10) (62 роки)
  Кардіфф
Громадянство  Шотландія
Позиція захисник
Професіональні клуби*
Роки Клуб І (г)
1942–1943 Шотландія «Альбіон Роверс»  ? (?)
1943 Шотландія «Данді Юнайтед»  ? (?)
1943–1950 Шотландія «Альбіон Роверс»  ? (?)
1950–1951 Уельс «Лланеллі»  ? (?)
1951–1956 Шотландія «Селтік» 148 (2)
Тренерська діяльність**
Роки Команда Посада
1961–1964 Шотландія «Данфермлін»
1964–1965 Шотландія «Гіберніан»
1965 Шотландія Шотландія
1965–1978 Шотландія «Селтік»
1978 Англія «Лідс Юнайтед»
1978–1985 Шотландія Шотландія
Звання, нагороди
Нагороди
Командор Ордена Британської імперії

* Ігри та голи за професіональні клуби
враховуються лише в національному чемпіонаті.

** Тільки на посаді головного тренера.

Джон «Джок» Стін (англ. John "Jock" Stein; 6 жовтня 1922, Ланаркшир — 10 вересня 1985, Кардіфф) — шотландський футболіст, захисник. По завершенні ігрової кар'єри — тренер.

Чемпіон Шотландії. Володар Кубка Шотландії. Десятиразовий чемпіон Шотландії (як тренер). Володар Кубка чемпіонів УЄФА (як тренер). Семиразовий володар Кубка Шотландії (як тренер). Шестиразовий володар Кубка шотландської ліги (як тренер).

Ігрова кар'єра

[ред. | ред. код]

У дорослому футболі дебютував 1942 року виступами за команду клубу «Альбіон Роверс». У 1943 році певний час захищав кольори команди клубу «Данді Юнайтед», а згодом знову повернувся до клубу «Альбіон Роверс». Цього разу відіграв за команду з Котбріджа наступні сім сезонів своєї ігрової кар'єри.

Протягом 19501951 років захищав кольори команди валлійського клубу «Лланеллі».

У 1951 році перейшов до клубу «Селтік», за який відіграв 5 сезонів. Більшість часу, проведеного у складі «Селтіка», був основним гравцем захисту команди. За цей час виборов титул чемпіона Шотландії. Завершив професійну кар'єру футболіста виступами за команду «Селтік» у 1956 році.

Кар'єра тренера

[ред. | ред. код]

Розпочав тренерську кар'єру, повернувшись до футболу після невеликої перерви, 1961 року, очоливши тренерський штаб клубу «Данфермлайн».

Надалі очолював команди шотландських клубів «Гіберніан» та «Селтік». З останнім працював 13 років (з 1965 по 1978), за цей час десять разів приводив «кельтів» до перемоги у національній першості Шотландії. 1978 року нетривалий час керував командою англійського «Лідс Юнайтед».

Останнім місцем тренерської роботи була національна збірна Шотландії, команду якого Джок Стейн очолював як головний тренер з 1978 року до своєї смерті у 1985 році. Зі збірною брав участь у чемпіонаті світу 1982 року в Іспанії.

Титули та досягнення

[ред. | ред. код]

Як гравця

[ред. | ред. код]
«Селтік»: 1953–54
«Селтік»: 1953–54

Як тренера

[ред. | ред. код]
«Селтік»: 1965–66, 1966–67, 1967–68, 1968–69, 1969–70, 1970–71, 1971–72, 1972–73, 1973–74, 1976–77
«Селтік»: 1966-67
«Селтік»: 1966–67, 1968–69, 1970–71, 1971–72, 1973–74, 1974–75, 1976–77
«Селтік»: 1965–66, 1966–67, 1967–68, 1968–69, 1969–70, 1974–75

Індивідуальні досягнення

[ред. | ред. код]
  • Найкращий тренер в історії футболу — 17 місце (ESPN)[1]
  • Найкращий тренер в історії футболу — 29 місце (World Soccer)[2][3]
  • Найкращий тренер в історії футболу — 34 місце (France Football)[4][5][6]

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. Greatest Managers, No. 17: Jock Stein. Архів оригіналу за 10 грудня 2019. Процитовано 29 листопада 2019.
  2. World Soccer The Greatest manager of all time. Архів оригіналу за 4 квітня 2019. Процитовано 29 листопада 2019.
  3. The Greatest: — how the panel voted. Архів оригіналу за 26 травня 2021. Процитовано 29 листопада 2019.
  4. Top 50 des coaches de l'histoire. France Football. 19 березня 2019. Архів оригіналу за 24 травня 2021. Процитовано 19 березня 2019.
  5. Los 50 mejores entrenadores de la historia. FOX Sports. 19 березня 2019. Архів оригіналу за 29 грудня 2019. Процитовано 29 грудня 2019.
  6. Los 50 mejores entrenadores de la historia del fútbol. ABC. 19 березня 2019. Архів оригіналу за 20 березня 2019. Процитовано 29 грудня 2019.

Джерела

[ред. | ред. код]