Джонатан Ке Кван

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Джонатан Ке Кван
Зображення
Зображення
Народився20 серпня 1971(1971-08-20) (52 роки)
Гошимін, В'єтнам
Громадянство США
 Південний В'єтнам
Діяльністьактор, тхеквондист, кіноактор
Alma materУніверситет Південної Каліфорнії, Школа кінематографічних мистецтв Університету Південної Каліфорніїd і Alhambra High Schoold
Роки діяльності1984 — тепер. час
IMDbnm0702841
Нагороди та премії
Премія «Оскар» за найкращу чоловічу роль другого плану (2023)
Премія «Золотий глобус» за найкращу чоловічу роль другого плану — кінофільм (2023)
Премія Гільдії кіноакторів США за найкращу чоловічу роль другого плану (2023)
Премія Гільдії кіноакторів США за найкращий акторський склад в ігровому кіно (2023)
Кінопремія «Вибір критиків» за найкращу чоловічу роль другого плану (2023)
Премія «Супутник» за найкращу чоловічу роль другого плану — кінофільм (2023)

CMNS: Джонатан Ке Кван у Вікісховищі

Джонатан Ке Кван (англ. Jonathan Ke Quan), також відомий як Ке Хюі[1] Кван (в'єт. Quan Kế Huy; нар. 20 серпня 1971, Хошимін, В'єтнам) — американський актор і постановник трюків[2]. Найбільш відомий своїми ролями у фільмах 1980-х років: «Бовдури» та «Індіана Джонс і Храм Долі»[3][4]. Здобув другу хвилю популярності після виходу у 2022 році фільму «Все завжди і водночас», за який він отримав премії «Оскар», «Золотий глобус», Премію Гільдії кіноакторів США, «Вибір критиків» у категорії «Найкращий актор другого плану».

Біографія

[ред. | ред. код]

Народився 20 серпня 1971 року в Сайгоні, Південний В'єтнам в китайській родині.[5] Був змушений залишити країну, коли армія Республіки В'єтнам зазнала поразки після падіння Сайгона.

Його сім'я отримала політичний притулок у Сполучених Штатах Америки. У нього вісім братів та сестер[6]. Навчався у старшій школі Маунт-Глісон у Туджунгу, штат Каліфорнія, та в середній школі Алхамбри, штат Каліфорнія. Потім закінчив факультет кінематографічних мистецтв в Університеті Південної Каліфорнії. Пізніше навчався в Манчестерському університеті у Великій Британії[7]. Став актором у віці 12 років, зігравши роль у фільмі «Індіана Джонс і Храм Долі». У кастингу на цю роль також брав участь його брат[6].

Вивчав тхеквондо під керівництвом Філіпа Тана на знімальному майданчику фільму «Індіана Джонс та храму долі», потім навчався у Таня Даоляна[8]. Працював постановником трюків у фільмах «Люди Ікс»[9] та «Протистояння» як асистент Корі Юеня[7].

Здобув другу хвилю популярності після виходу у 2022 році фільму «Все завжди і водночас», за який він отримав «Золотий глобус», Премію Гільдії кіноакторів США, «Вибір критиків» та номінацію на «Оскар» у категорії «Найкращий актор другого плану». Перемога у Премії Гільдії кіноакторів зробила його першим азійським чоловіком, який виграв будь-яку індивідуальну категорію на цій премії.

У вересні 2022 року було оголошено, що Кван приєднався до акторського складу другого сезону серіалу «Локі» кінематографічного всесвіту Marvel для Disney+.

Фільмографія

[ред. | ред. код]
Рік Українська назва Оригінальна назва Роль
1984 ф Індіана Джонс і Храм Долі Indiana Jones and the Temple of Doom Малюк
1985 ф Бовдури The Goonies Дейта
1986 ф Для цього потрібен злодій It Takes a Thief Маленький Гуань
1986 с Ми стоїмо разом Together We Stand Сем
1987 ф Пасажирський Passenger Рік
1991 ф Дихаючий вогонь Breathing Fire Чарлі
1991 с Класний керівник Head of the Class Джаспер Квонг
1991 с Байки зі склепу Tales from the Crypt Джош
1992 ф Заморожений каліфорнієць Encino Man Кім
1993 с Великий євнух і малий тесля The Big Eunuch and the Little Carpenter Ба Дацзя
1996 ф Червоний пірат Red Pirate Кван
2002 ф Другий раз Second Time Around Та особа
2021 ф Пошук сім'ї Finding ʻOhana Джордж Фан
2022 ф Все завжди і водночас Everything Everywhere All at Once Веймонд
2023 с Локі Loki Співробітник ТВА
2023 с Американець китайського походження American Born Chinese Фредді Вонг
2024 ф Електричний штат The Electric State доктор Амхерст

Нагороди та номінації

[ред. | ред. код]
Нагорода Рік Категорія Робота Результат
Оскар 2023 Найкраща чоловіча роль другого плану Все завжди і водночас Перемога
BAFTA 2023 Найкраща чоловіча роль другого плану Номінація
Золотий глобус 2023 Найкраща чоловіча роль другого плану — кінофільм Перемога
Премія Гільдії кіноакторів США 2023 Найкраща чоловіча роль другого плану Перемога
Найкращий акторський склад в ігровому кіно Перемога
Супутник 2023 Найкращий актор другого плану Перемога
Кінопремія «Вибір критиків» 2023 Найкращий актор другого плану Перемога
Незалежний дух 2023 Найкраща чоловіча роль другого плану Перемога
Сатурн 2023 Найкраща чоловіча роль другого плану Перемога
Готем 2023 Найкраща чоловіча роль другого плану Перемога

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. Практична транскрипція в’єтнамських власних назв українською мовою: голосні фонеми / В. А. Мусійчук // Східний світ. - 2012. - № 2. - С. 77-84.
  2. Jonathan Ke Quan. Empire (англ.). 22 серпня 2015. Архів оригіналу за 1 лютого 2022. Процитовано 19 квітня 2020.
  3. Rothman, Michael (6 червня 2015). 'The Goonies' Turns 30: Where Are They Now?. ABC News (англ.). Архів оригіналу за 1 лютого 2022. Процитовано 18 квітня 2020.
  4. Canby, Vincent (23 травня 1984). Indiana Jones and the Temple of Doom. The New York Times. Архів оригіналу за 12 травня 2014. Процитовано 18 квітня 2020.
  5. Ito, Robert (5 квітня 2022). Ke Huy Quan: From Short Round to Romantic Lead in Just Four Long Decades. The New York Times (амер.). ISSN 0362-4331. Процитовано 22 березня 2023.
  6. а б Ke Huy Quan (Goonies, Temple of Doom) Niagara Falls Comic Con 2019 Q&A Panel (англ.), Convention Junkies, 17 червня 2019, архів оригіналу за 1 лютого 2022, процитовано 19 квітня 2020
  7. а б The kid from Indiana Jones: What does he look like now?. Nowmagazine.co.uk. 8 серпня 2015. Архів оригіналу за 28 вересня 2015. Процитовано 10 грудня 2017.
  8. Nick Mamatas (14 грудня 2012). 10 reasons we still love The Goonies 25 years later. Syfy Wire. Архів оригіналу за 9 січня 2018. Процитовано 10 грудня 2017.
  9. Jonathan Ke Quan. The New York Times. 3 січня 2020. Архів оригіналу за 15 липня 2014. Процитовано 11 травня 2020.

Бібліографія

[ред. | ред. код]
  • Holmstrom, Джон. The Moving Picture Boy: An International Encyclopaedia від 1895 до 1995. Norwich, Michael Russell, 1996, p. 387.