Джонні Кеш

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Джонні Кеш
Johnny Cash
Зображення
знімок журналу Look від 29 квітня 1969
Основна інформація
Повне ім'я John Ray Cash
Дата народження 26 лютого 1932(1932-02-26)
Місце народження Арканзас, США
Дата смерті 12 вересня 2003(2003-09-12) (71 рік)
Місце смерті Теннессі, США
Поховання Hendersonville Memory Gardensd
Роки активності 19552003
Громадянство США США
Релігія Баптизм
Професія співак, музикант, актор
Співацький голос бас-баритонd
Інструменти вокал, гітара, фортепіано, мандоліна
Жанр кантрі, госпел, кантрі-рок, рокабілі, блюграс
Лейбл Sun, Columbia, Mercury, American, House of Cash
Нагороди
JohnnyCash.com
CMNS: Файли у Вікісховищі

Джо́нні Кеш (англ. Johnny Cash, J.R. Cash; *26 лютого 1932, Кінґсленд, Арканзас—†12 вересня 2003, Нешвілл, Теннессі) — впливовий американський співак-композитор жанрів кантрі, рокабілі і рок-н-рол, двічі відзначений премією «Греммі».

Визначався глибоким своєрідним голосом, стриманою поведінкою на сцені, відмінним шумом «товарного потягу» супровідного оркестру «Теннессі-Трі» (англ. Tennessee Three), — і чорним одягом, за що в музичному світі його прозвали «чоловік у чорному» (англ. The Man in Black). Зазвичай відкривав концерти словами: «Привіт, — я Джонні Кеш!» (англ. «Hello, I'm Johnny Cash»).

Загалом, музика Кеша — особливо в останніх роках його музичної кар'єри — пронизана темами журби, спасіння, страждань породжених моральними дилемами, як наприклад: «Йду по лінії» (англ. «I Walk the Line»), «Блюз фолсомської в'язниці» (англ. «Folsom Prison Blues»), «Скривджений» (англ. «Hurt (Nine Inch Nails)»), «Кільце вогню» (англ. «Ring of Fire»), «That Old Wheel», «Cocaine Blues» i «Man in Black»[1]. Інколи в його репертуарі траплялися нетипові для нього гумористичні пісні, як-от: «One Piece at a Time», «The One on the Right Is on the Left», «Dirty Old Egg-Sucking Dog» і «A Boy Named Sue»; пісні рок-н-ролу, як «Get Rhythm»; та ще й на залізничну тему: «Rock Island Line», «Hey, Porter» і «Orange Blossom Special»[1].

За 50-річну кар'єру йому вдалося випустити на музичний ринок близько 50 млн довгограючих платівок  і завоювати чільне місце в історії музики.

Одна з найкращих пісень «Hurt» (Nine Inch Nails) була записана за один дубль. Під час запису пісні, а потім і відеоряду Джонні Кеш плакав. Кеш помер 7 місяців по тому.

У 2004 році вийшла американська біографічна драма режисера Джеймса Менґолда, про життя Джонні Кеша під назвою «Переступити межу»(Walk the Line).

Його трек «Коли він прийде» («The Man Comes Around») було використано у титрах фільмів «Світанок мерців» та «Логан», а трек «Hurt» став саундтреком стрічки.

Джоні Кеш і його друга жінка, June Carter, 1969

Співак жив в незаможній сім'ї. Його батько був фермером, а мати домогосподаркою. Стосунки з батьком в Джона були гострими, оскільки батько часто випивав. Мати любила Джона та захищала від батька, за що не рідко отримувала побої. Брат Кеша був улюбленцем батька — працьовитий і прагматичний. Вони полюбляли разом слухати Джун Картер, яка згодом стала коханою Джона. Брат загинув через катастрофу на деревообробній фабриці, будучи ще дитиною. Кеш покинув дім та пішов служити в американські війська. Саме там він і почав писати власні пісні. Вернувшись до цивільного життя, він вирішує записати першу власну платівку, яка й принесла йому відомість. Джон почав виступати із зірками того часу і сам став зіркою. В період частих виступів Джон підсів на наркотики, які й зіпсували його кар'єру і життя в подальшому. Він все більше вживав заборонені речовини і все менше уваги приділяв підготовці до концертів. Його арештували на кордоні з Мексикою за перевезення наркотиків, які він заховав всередині гітари. Побороти залежність йому допомогла його майбутня друга дружина Джун Картер. Вона допомогла налагодити йому життя та відновити стосунки із батьком.

У 2011 році 24 червня Джонні Кеш, посмертно включений в Зал слави госпелу[2].

Могила Джонні Кеша (зверху) та меморіал «Кеш / Картер»

Примітки[ред. | ред. код]

  1. а б Johnny Cash. Biography. last.fm (англійською). 2012-06-03. Процитовано 2013-10-06. 
  2. Джонни Кэша приняли в Зал славы госпела (російська). gloss.ua. 2010-11-17. Процитовано 2019-12-10. 

Посилання[ред. | ред. код]