Джон Бойнтон Прістлі

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Джон Бойнтон Прістлі
John Boynton Priestley
D priestley.jpg
Дата народження 13 вересня 1894(1894-09-13)
Місце народження Бредфорд, Велика Британія
Дата смерті 14 серпня 1984(1984-08-14) (89 років)
Місце смерті Стретфорд-на-Ейвоні, Велика Британія
Громадянство Велика Британія Велика Британія
Мова творів англійська
Рід діяльності прозаїк, есеїст, театральний режисер
Роки активності: 20 століття
Премії
  • Премія James Tait Black Memorial Prize (1929)
Нагороди
Орден «За заслуги» (Великобританія)
The J.B. Priestley Society

Commons-logo.svg Джон Бойнтон Прістлі у Вікісховищі

Джон Бо́йнтон Прі́стлі (англ. John Boynton Priestley; * 13 вересня 1894, Бредфорд, Велика Британія — † 14 серпня 1984) — британський романіст, есеїст, драматург та театральний режисер.

Біографія[ред.ред. код]

Народився в містечку Бредфорд, графство Йоркшир, що на півночі Великої Британії в заможній сім'ї директора школи. Мати Прістлі померла, коли він ще був дитиною.

Закінчив з відзнакою Триніті-Голл Кембріджського університету. Працював журналістом. Взяв участь у Першій світовій війні в 10-му піхотному батальйоні, де 1916 року дістав поранення.

У 1922 році переїхав до Лондона, де розпочав кар'єру професійного літератора. Писав книжкові огляди, рецензії, есеї. Його перу належать біографії Мередита й Пікока та збірка «Коротка історія англійського роману» (A Short History of English Novel, 1927).

Перша літературна слава прийшла до Прістлі після публікації романів «Добрі друзі» (Good Companions, 1929) та «Вулиця Ангела» (Angel Pavement, 1930). За роман «Добрі друзі» Пристлі отримав премію James Tait Black Memorial Prize.

У віці 30 років Прістлі вже мав усталену репутацію талановитого письменника-сатирика та літературного критика. 1932 року його роман «Benighted» адаптовано для фільму Джеймса Вейла (James Whale) «Старий темний будинок» (The Old Dark House).

У 30-ті роки Прістлі пробує себе як драматург, він публікує свою п'єсу «Небезпечний поворот» (Dangerous Corner, 1932), що дістає схвальну реакцію критики. Найвідоміша є інша Пристлієва п'єса — «Візит інспектора» (An Inspector Calls, 1946), яку екранізовано 1954 року. П'єси Прістлі різноманітніші стилем та жанром, ніж його романи. Деяки з них написано під впливом теорій часу Джона Вільяма Данна (John William Dunne). Багато з його творів мають виразний політичний підтекст. Так, п'єса «Візит інспектора» містить численні соціалістичні ідеї тих часів.

Під час Другої світової війни Прістлі працює диктором «Британської мовної корпорації» (British Broadcasting Corporation, BBC). Кожна з його вечірніх програм «Постскриптум» (Postscript), що виходили в ефір протягом 1940–1941 року, збирала аудиторію у близько 16 мільйонів слухачів. Втім, згодом його програму знято з ефіру, очевидно, через скарги Вінстона Черчіля на пропаганду лівих ідей, які вбачалися Прістлієвих виступах.

Довгий час Прістлі був керівником двох лондонських театрів, де з успіхом поставлено 16 його п'єс, серед них і «Рокитова аллея» (Laburnum Grove, 1933), «Райський куточок» (Eden End, 1934) та «Поки ми одружені» (When We are Married, 1938). Недовге перебування в Арізоні наштовхнуло його на створення автобіографічної книжки «Опівночі в пустелі» (Midnight on the Desert, 1937).

У післявоєнні роки Прістлі знову повертається до прози й випускає кілька романів, серед яких «Дженні Вільєрс» (Jenny Villiers, 1947), «Фестиваль у Фарбріджі» (Festival at Fairbridge, 1953) та «Доктор Солт їде» (Salt is Leaving, 1966). Він пише сценарій до фільму «Останнє свято» (Last Holiday, 1950); збірку оповідань «Інше місце» (The Other Place, 1953); великий «персоналізований» есей «Людина і Час» (Man and Time, 1964), навіяний теоріями того-таки Донна. У 1964 році виходить збірка його есеїв «Есеї п'яти десятиріч» (Essays of Five Decades, 1964), а 1977 року автобіографія «Замість дерев» (Instead of Trees, 1977).

Прістлі був тричі одружений. 1921 року він одружився з Пет Темпест (Pat Tempest), яка вже 1922 року народила йому двох доньок. Утім, згодом Прістлі розлучається й одружується вдруге 1926 році з Джейн Віндем-Льюїс (Jane Wyndham-Lewis), від шлюбу з якою залишилися дві доньці та син. 1953 року Прістлі знову розлучається й одружується з Джакеті Гокс (Jacquetta Hawkes).

Помер у Стретфорді-на-Ейвоні, Велика Британія.

Бібліографія[ред.ред. код]

  • 1918 — The Chapman of Rhymes
  • 1921 — The Balconninny and Other essays
  • 1922 — Brief Diversions
  • 1922 — Papers From Lilliput
  • 1923 — I For One
  • 1924 — Figures In Modern Literature
  • 1925 — The English Comic Characters
  • 1927 — Thomas Love Peacock
  • 1927 — The English Novel
  • 1927 — Adam In Moonshine
  • 1927 — Benighted
  • 1928 — Apes And Angels
  • 1928 — Too Many People
  • 1929 — English Humour
  • 1929 — The Good Companions
  • 1929 — Farthing Hall (спільно з Волполом)
  • 1930 — Angel Pavement
  • 1932 — Faraway
  • 1932 — Dangerous Corner
  • 1933 — English Journey
  • 1933 — Albert Goest Through
  • 1933 — I'll Tell You Everything
  • 1933 — Laburnum Grove
  • 1933 — Roundabout
  • 1933 — Wonder Hero
  • 1934 — Eden End
  • 1935 — Cornelius
  • 1935 — Duet In Floodlight
  • 1936 — Bees On The Boat
  • 1936 — Spring Tide (як Peter Goldsmith)
  • 1936 — They Walk In The City
  • 1937 — Time And The Conways
  • 1937 — I Have Been Here Before
  • 1937 — Midnight On The Desert
  • 1937 — Mystery At Greenfingers
  • 1937 — People At Sea
  • 1938 — I Have Been Here Before
  • 1938 — When We Are Married
  • 1938 — The Doomsday Men
  • 1939 — Johson Over Jordan
  • 1939 — Rain Upon Godshill
  • 1940 — Britain Speaks
  • 1941 — Out Of The People
  • 1941 — Johnson Over Jordan
  • 1942 — Britain At War
  • 1942 — Black-Out In Gretley
  • 1943 — British Women Go To War
  • 1944 — Desert Highway
  • 1944 — They Came To A City
  • 1944 — How They Are At Home?
  • 1945 — Three Men In New Suits
  • 1946 — An Inspector Calls
  • 1946 — Ever Since Paradise
  • 1946 — Bright Day
  • 1946 — Russian Journey
  • 1946 — Ever Since Paradise
  • 1947 — The Long Mirror
  • 1947 — Music At Night
  • 1947 — The Rose And Crown
  • 1947 — The Arts Under Socialism
  • 1947 — Theatre Outlook
  • 1947 — Jenny Villiers
  • 1948 — The Golden Fleece
  • 1948 — The High Toby
  • 1948 — The Linden Tree
  • 1949 — Home Is Tomorrow
  • 1949 — The Olympians
  • 1949 — Delight
  • 1950 — Going Up
  • 1950 — Summer Day's Dream
  • 1950 — Bright Shadow
  • 1951 — Festival At Farbridge
  • 1951 — The Priestley Companion
  • 1951 — Writings Of J.B. Priestley
  • 1952 — Dragon's Mouth
  • 1953 — Festival at Fairbridge
  • 1953 — Mother's Day
  • 1953 — Private Rooms
  • 1953 — Treasure On Pelican
  • 1953 — The Other Place
  • 1953 — Try It Again
  • 1953 — The Other Place and Other Stories Of The Same Sort
  • 1954 — Low Notes On A High Level
  • 1954 — The Magicians
  • 1954 — A Glass Of Bitter
  • 1955 — Journey Down A Rainbow (спільно з Хоксом)
  • 1956 — All About Ourselves
  • 1956 — The Scandalous Affair Of Mr. Kettle And Mrs. Moon
  • 1957 — The Art Of The Dramatist
  • 1957 — Tyhought In The Wilderness
  • 1958 — Topside
  • 1958 — The Glass Cage
  • 1959 — The Story Of Theatre
  • 1960 — Literature And Western Man
  • 1960 — William Hazlitt
  • 1961 — Charles Dickens
  • 1961 — Saturn Over The Water…
  • 1961 — The Thirty-First Of June
  • 1962 — The Shapes Of Sleep
  • 1962 — Margin Released
  • 1964 — Sir Michael And Sir George
  • 1964 — Man And Time
  • 1964 — Essays of Five Decades
  • 1965 — Lost Empires
  • 1966 — The Moments, And Other Pieces
  • 1966 — Salt Is Leaving
  • 1967 — It's An Old Country
  • 1967 — The World Of J.B. Priestley
  • 1968 — Out Of Town
  • 1968 — The Image Men
  • 1968 — All England Listened
  • 1968 — Essays Of Five Decades
  • 1968 — Trumpets Over The Sea
  • 1969 — The Prince Of Pleasure And His Regency, 1811–1820
  • 1970 — Anton Chekhov
  • 1970 — The Edwardians
  • 1971 — Snoggle
  • 1972 — Over The Long High Wall
  • 1972 — Victoria's Heyday
  • 1973 — The English
  • 1974 — Outcries And Asides
  • 1974 — A Visit To New Zeland
  • 1975 — The Carfitt Crisis And Two Other Stories
  • 1975 — Particular Pleasures
  • 1976 — Found, Lost, Found; Or The English Way Of Life
  • 1977 — Instead Of The Trees
  • 1982 — Seeing Stratford
  • 1984 — Musical Delights

Переклади українською мовою[ред.ред. код]

  • Джон Бойтон Прістлі. Скандальна історія містера Кеттла і місіс Мун: Комедія / З англ. пер. Юрій Лідський, Леонід Теміс // Журнал «Всесвіт» 1959. — №1.

Фільмографія[ред.ред. код]

  • 1933 — «The Good Companions», реж. Віктор Севіль (Victor Saville)
  • 1935 — «Dangerous Corner», реж. Філ Роузен (Phil Rosen)
  • 1936 — «Laburnum Grove», реж. Керол Рід (Carol Reed)
  • 1938 — «When We Are Married», реж. Філіп Дорте (Philip Dorté)
  • 1939 — Таверна «Ямайка», реж. Альфред Гічкок (сценарій до фільму за романом Дафни дю Мор'є)
  • 1954 — «An Inspector Calls», реж. Ґай Гамільтон (Guy Hamilton)
  • 1957 — «The Good Companions», реж. Дж. Лі Томпсон (J.Lee Thompson)
  • 1962 — «Time And The Conways», реж. Джон Олден (John Olden)
  • 1963 — «The Old Dark House», реж. Вільям Касл (William Castle)
  • 1978 — «31 червня», 1978, реж. Леонід Квініхідзе

Джерела[ред.ред. код]

Посилання[ред.ред. код]