Перейти до вмісту

Джон Болтон

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Болтон.
Джон Болтон
англ. John Bolton
Ім'я при народженніангл. John Robert Bolton
Народився20 листопада 1948(1948-11-20) (76 років)
Балтимор
Країна США
Діяльністьполітик, дипломат і адвокат
Alma materЄльський університет
Єльська школа права
Науковий ступіньдоктор права
Знання мованглійська
ЗакладCovington & Burlingd, Kirkland & Ellisd, Американський інститут підприємництва, Державний департамент США, Міністерство юстиції США, USAID, Covington & Burlingd, Fox News Channel і The Weekly Standardd
Роки активності1970 — тепер. час
ПосадаЗаступник держсекретаря з контролю за озброєннями, Постійний представник США в ООН. Радник 45-го Президента США Дональда Трампа з національної безпеки.
ПартіяРеспубліканська партія США
КонфесіяЄвангельська лютеранська церква в Америці
Автограф
Нагороди
Іменна вогнепальна зброя
Іменна вогнепальна зброя
IMDbID 1931291

Джон Роберт Болтон (англ. John Robert Bolton; нар. 20 листопада 1948(19481120), Балтимор, Меріленд) — американський політик-республіканець і дипломат, який працював послом США в Організації Об'єднаних Націй з 2005 по 2006 роки. Болтон відомий своїм критичним ставленням до ООН.

Отримав юридичну освіту в Єльському університеті. Під час президентства Рональда Рейгана і Джорджа Буша-старшого працював на різних посадах у Держдепартаменті, Міністерстві юстиції та Агентстві США з міжнародного розвитку (USAID). При адміністрації Джорджа Буша-молодшого був заступником державного секретаря з контролю над озброєннями і міжнародної безпеки.

З 9 квітня 2018 р.  по 10 вересня 2019 р. — радник президента США Трампа з національної безпеки.[1][2]

Життєпис

[ред. | ред. код]

У 1989—1993 роках помічник держсекретаря США у справах міжнародних організацій.

У 2001–2005 — заступник держсекретаря з контролю за озброєннями. Посол США в ООН в 2005–2006. Пішов у відставку 9 грудня 2006. На цій посаді його змінив Пуштун Халілзад Залмай. З січня 2007 Болтон працює на посаді старшого наукового співробітника в Американському інституті підприємництва, з літа 2007-го обраний в члени вченої ради[3].

Болтон відомий своїми консервативними поглядами на зовнішню політику. Він є прихильником жорсткої лінії по відношенню до країн так званої «осі зла» — Північної Кореї, Ірану, Куби, Росії та її союзників. Зокрема, у 2002 Болтон звинуватив керівництво Куби і особисто Фідель Кастро в експорті біологічної зброї в «країни-ізгої». У 2003 став активним прихильником вторгнення до Іраку. У травні 2007 Болтон виступив із закликом до адміністрації президента США якомога швидше провести військову операцію і щодо Ірану[4].

Незважаючи на те, що Болтон більше року був представником США в ООН, він не приховував свого скептицизму щодо цієї інституції — «Немає такого поняття, як ООН. Є тільки світове співтовариство, яке може очолювати лише єдина в світі наддержава, якою є Сполучені Штати».

У червні 2010 року разом з низкою відомих політиків заснував міжнародну громадську організацію «Ініціатива друзів Ізраїлю» («Friends of Israel Initiative»), одне із завдань якої — боротьба з делегітимації держави Ізраїль[5].

Протягом останніх років Болтон виступає за озброєння України та надання їй перспективи членства у НАТО. Критикував зовнішню політику президента США Барака Обами, розглядав ситуацію в Україні як приклад провальних рішень офіційного Вашингтона. Був одним із претендентів на посаду Державного секретаря США в уряді Дональда Трампа.

Радник президента США з питань національної безпеки

[ред. | ред. код]

18 лютого 2017 р. повідомлялося, що президент Трамп провів інтерв'ю з Болтоном та трьома іншими, щоб визначити, хто займатиме посаду радника з національної безпеки замість звільненого генерал-лейтенанта Майкла Т. Флінна.[6][7]

З 13 лютого 2017 по 20 лютого 2017 цю посаду займав Джозеф Кіт Келлог.

З 20 лютого 2017 по 9 квітня 2018 радником президента Трампа був Герберт МакМастер.[8]

U.S. Міністр оборони Джеймс Меттіс вітає представника Ради національної безпеки Болтона в Пентагоні у березні 2018 року

Болтон розпочав свою роботу як радник з питань національної безпеки 9 квітня 2018[2]

The New York Times пише, що підйом Джона Болтона та Майка Помпео разом з відходом Рекса Тіллерсона та генерала Макмастера означає, що зовнішня політична команда Трампа є «найбільш радикально агресивною командою зовнішньої політики навколо американського президента в сучасній пам'яті», і порівняла її з командою зовнішньої політики навколо Джорджа Буша, зокрема з Діком Чейні і Дональдом Рамсфельдом.[9]

10 квітня 2018 року Радник президента США з внутрішньої безпеки[en] Том Боссерт[en] подав у відставку на прохання Болтона.[10]

10 вересня 2018 у своєму першому програмному виступі як Радник з питань національної безпеки Джон Болтон, зокрема, критикував Міжнародний кримінальний суд (МКС) у Гаазі. Болтон заявив, що США готові застосувати санкції проти МКС, якщо він проведе розслідування проти американських військ в Афганістані.[11] «Ми будемо забороняти їхнім суддям та прокурорам в'їжджати до Сполучених Штатів. Ми будемо запроваджувати санкції проти їхніх коштів в американській фінансовій системі, і ми будемо переслідувати їх у кримінальній системі США. Ми будемо робити те ж саме для будь-якої компанії чи держави, які допомагають суду в розслідування проти американців».[12]

Нагороди

[ред. | ред. код]

Висловлювання[14]

[ред. | ред. код]

про ООН

«Немає ніякої ООН <…> Якщо штаб-квартира ООН у Нью-Йорку втратить десять поверхів, різниці ніхто не помітить» (у виступі в Нью-Йорку 3 лютого 1994 року).

Про міжнародне право

«Велика помилка — надавати якесь значення міжнародному праву, навіть якщо це може здатися відповідним нашим короткостроковим інтересам. У тривалій перспективі на міжнародне право ставлять ті, хто хоче стримати Сполучені Штати» (в інтерв'ю американському журналу Insight 2 серпня 1999 року).

Про ЄС

«Смертельно забюрократизовані європейські структури, далекі від будь-якого демократичного контролю і прагнуть урізати владу національних держав» (в книзі мемуарів «Капітуляція — не вихід: захищаючи Америку в ООН і на міжнародній арені»; 2007 року).

Про національну безпеку

«Головна загроза нашій національній безпеці — це Барак Обама» (в ході виступу у Вашингтоні 3 червня 2014 року).

про Ірак

«Я цілком за демократію в Іраку <…> Але сьогодні наші національні інтереси вимагають не допустити будь-якої частини Іраку стати базою для тероризму, і якщо ця мета буде досягнута за допомогою методів, що відрізняються від демократії в розумінні Джефферсона, то я не заперечую» (в інтерв'ю Financial Times 19 жовтня 2007 року).

«Я як і раніше вважаю, що рішення повалити Саддама було правильним. Я вважаю, що неправильні рішення були прийняті пізніше і найгірше з них — вивести війська США і коаліції в 2011 році» (в інтерв'ю виданню The Washington Examiner 14 травня 2015 року).

Про іранську ядерну програму

«Щоб не дати Ірану отримати бомбу, розбомбили Іран» (заголовок авторської статті Джона Болтона в The New York Times 26 березня 2015 року).

Про КНДР

«Єдиним дипломатичним виходом залишається зміна режиму в Північній Кореї <…> Говорячи про дипломатію щодо Північної Кореї, про нові санкції, ми просто даємо їй більше часу для нарощування ядерного арсеналу <…> і піддаємо ризику себе, Японію і Південну Корею» (в інтерв'ю Fox News Channel 3 вересня 2017 року).

Про Китай

«На жаль, у нас немає стратегії щодо Китаю. У нас є недоноски стратегії. Обама просто про це не думав, а тепер ми пожинаємо плоди» (в інтерв'ю виданню Breitbart News 6 листопада 2017 року).

"Я пам'ятаю дебати про прийняття Китаю до СОТ в 2000 році. Всі говорили: " Вони стануть підкорятися міжнародним нормам, будуть більш орієнтовані на ринок, визнають владу закону <…> "Звучало добре, але ці передбачення не справдилися. Китайці обманюють, крадуть інтелектуальну власність, дискримінують іноземний бізнес. А ми все спускаємо їм з рук "(в інтерв'ю Fox Business News 21 березня 2018 року).

Про Росію

«Росія пройшла через демократію і вийшла з іншого боку. Те ж саме можна сказати про європейські інституції …» (в інтерв'ю Financial Times 19 жовтня 2007 року).

«Якщо Росія намагалася втрутитися в наші вибори, вона повинна зіткнутися з дуже важкими наслідками» (в ефірі Fox News від 11 грудня 2016 року).

«Путін виводить війська з Сирії, щоб показати європейцям, що він стабілізував регіон, а у відповідь хоче зняття санкцій, накладених через Україну» (офіційний акаунт у Twitter, 18 березня 2016 року).

«Якщо ми не почнемо негайних, конкретних заходів зараз, Солсбері буде не останнім місцем, де ми побачимо використання хімічної зброї <…> Я думаю, слід дати жорстку відповідь» (коментар про замах на Сергія Скрипаля в ефірі Fox News 15 березня 2018 рік) .

Росія, Китай, Сирія, Іран і Північна Корея - це режими, які з вами домовляються, а потім - брешуть про ці домовленості. І якщо політика безпеки США буде базуватися на фейках про те, що з ними взагалі можна про щось домовитися - то вона приречена на провал [15]

Про себе

«Я вірю, що можу внести найбільший вклад в наше майбутнє, залишаючись чітким і послідовним прихильником жорсткої, рейганівської зовнішньої політики, яка встановлює мир за допомогою сили» (офіційний акаунт у Facebook, 14 травня 2015 року).

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. ↑ Джон Болтон: що новий радник Трампа з національної безпеки говорив про Україну?. Архів оригіналу за 21 травня 2020. Процитовано 11 квітня 2018.
  2. ↑ а б Salama, Vivian (9 квітня 2018). John Bolton back on the job, as President Trump weighs Syria options. NBC News (амер.). Архів оригіналу за 9 квітня 2018. Процитовано 9 квітня 2018.
  3. ↑ Американський інститут підприємництва (англ. American Enterprise Institute).
  4. ↑ Колишній посол США в ООН призвав до нападу на Іран: Мир: Lenta.ru. Архів оригіналу за 30 травня 2016. Процитовано 16 листопада 2016.
  5. ↑ «The Times» Support Israel: if it goes down, we all go down (PDF). Архів оригіналу (PDF) за 4 березня 2016. Процитовано 16 листопада 2016.
  6. ↑ Boyer, Dave (18 лютого 2017). Trump to Interview Bolton, 3 Others for National Security Adviser Post. The Washington Times. Архів оригіналу за 20 лютого 2017. Процитовано 20 лютого 2017.
  7. ↑ Baker, Peter; Haberman, Maggie (19 лютого 2017). Trump Meets With Four Candidates for National Security Adviser. The New York Times. Архів оригіналу за 20 лютого 2017. Процитовано 20 лютого 2017.
  8. ↑ Trump Chooses H.R. McMaster as National Security Adviser. New York Times. 20 лютого 2017. Архів оригіналу за 23 березня 2018. Процитовано 20 лютого 2017.
  9. ↑ Sanger, David E. (22 березня 2018). With Bolton, Trump Creates a Historically Hard-Line Foreign Policy Team. The New York Times (амер.). ISSN 0362-4331. Архів оригіналу за 23 березня 2018. Процитовано 23 березня 2018.
  10. ↑ Correspondent, Michael Calia. Trump's top homeland security advisor Tom Bossert to resign. CNBC. Архів оригіналу за 10 квітня 2018. Процитовано 10 квітня 2018.
  11. ↑ McKelvey, Tara (10 вересня 2018). International Criminal Court: US threatens sanctions. www.bbc.co.uk. BBC. Архів оригіналу за 10 вересня 2018. Процитовано 10 вересня 2018.
  12. ↑ США готові до санкцій проти Міжнародного кримінального суду в Гаазі — Білий дім [Архівовано 11 вересня 2018 у Wayback Machine.] // Європейська правда, 10 вересня 2018
  13. ↑ Порошенко нагородив радника Трампа Болтона іменною вогнепальною зброєю [Архівовано 4 лютого 2021 у Wayback Machine.] // ІнА «Українські Новини», 2 жовтня 2018 р.
  14. ↑ Архівована копія. Архів оригіналу за 12 квітня 2018. Процитовано 11 квітня 2018.{{cite web}}: Обслуговування CS1: Сторінки з текстом «archived copy» як значення параметру title (посилання)
  15. ↑ Bolton on Ex-Spy Poisoning by Russia: Putin Is Saying, 'What Are You Gonna Do About It?'

Посилання

[ред. | ред. код]
Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Джон_Болтон&oldid=43632334