Джон Вільям Дрейпер

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Джон Вільям Дрейпер
John William Draper
John William Draper.jpg
Народився 5 травня 1811(1811-05-05)
Сент-Геленс[d], Мерсісайд, Англія, Сполучене Королівство Великої Британії та Ірландії
Помер 4 січня 1882(1882-01-04) (70 років)
Гастінгс-он-Гадсон[d], Вестчестер, Нью-Йорк, США
Поховання Грін-Вудський цвинтар
Громадянство
(підданство)
США
Національність американець
Alma mater Університетський коледж Лондона
Школа медицини в Пенсильванському університеті
Заклад Нью-Йоркський університет
Член Американська академія мистецтв і наук і Американське філософське товариство[d][1]
Відомий завдяки: Фотохімія
Нагороди

CMNS: Джон Вільям Дрейпер на Вікісховищі

Джон В́ільям Др́ейпер (англ. John William Draper; 5 травня 1811, Сент-Геленс, Англія  — 4 січня 1882, Гастінгс-он-Гадсон, штат Нью-Йорк) — американський науковець, філософ, медик, хімік, історик і фотограф. Автор першого чистого фотознімка жіночого обличчя (1839—1840) і першої чіткої фотографії Місяця (1840). Перший президент Американського хімічного товариства (1876—1877), засновник Школи медицини у Нью-Йоркському університеті. Одна з книжок Дрейпера, антикатолицька «Історія конфлікту між релігією та наукою», була широко розповсюджена, перекладалася на декілька мов[2]. Його син Генрі Дрейпер і внучка Антонія Морі були астрономами, а найстарший син Джон Крістофер Дрейпер — хіміком[3].

Ранні роки життя[ред.ред. код]

Джон Вільям Дрейпер народився 5 травня 1811 року у місті Сент-Геленс, Англія, у сім'ї Джона Крістофера Дрейпера — весліанського духівника — та його дружини Сари (Ріплі) Дрейпер. У нього також були три сестри — Дороті Кетрін (нар.6 серпня 1807 — пом.10 грудня 1901)[4], Елізабет Джонсон та Сара Ріплі. 23 червня відбулися його хрестини у виконанні весліанського священика Джабеза Бантинга. Його батькові часто доводилось переїжджати, забираючи із собою сім'ю, причиною чого була необхідність служби у різних парафіях по всій Англії. Джон В. Дрейпер отримував освіту вдома аж до 1822 року, коли він вступив у школу Вудгауз Ґроув. Він повернувся до домашнього навчання (1826) перед тим, як вступити до Університетського коледжу Лондона у 1829 році[5].

13 вересня 1831 року Джон Вільям Дрейпер одружився із дівчиною на ім'я Антонія Коетана де Пайва Перейра Ґарднер (1814—1870), дочкою Деніела Ґарднера — придворного лікаря Жуана VI, короля Португалії, а також Карлоти Жоакіни — королеви іспанської. Антонія народилася у Бразилії, після того як королівська родина втекла з Португалії разом із вторгненням Наполеона. Точаться суперечки навколо достовірності інформації щодо особи матері Антонії. Близько 1830 року Антонія була відіслана разом із братом Деніелом до Лондона, де вони мали проживати разом зі своєю тіткою[6].

Услід за смертю батька в липні 1831 року, мати Джона Вільяма була змушена переїхати разом з дітьми до штату Вірджинія, у США. Джон Вільям сподівався здобути посаду викладача у місцевому методистському коледжі[7].

Вірджинія[ред.ред. код]

Копія знімка Дороті Кетрін Дрейпер, виконаного Джоном Дрейпером у 1840 році. Розмір пластини: 8,3×10.2 см.[4] Див. також іншу копію
Портрет Джона Дрейпера, вигравіруваний Джоном Сартейном

У 1832 році сім'я осіла у окрузі Мекленберг, Вірджинія, за 12 км від Крістіансвілля (сьогодні — Чейз Сіті), поблизу траси 47 штату Вірджинія. І хоча Джон Вільям Дрейпер прибув надто пізно, аби мати змогу здобути перспективну викладацьку посаду, йому таки вдалось заснувати лабораторію у Крістіансвіллі. Тут він проводив експерименти та опублікував на їх основі вісім звітів, ще перед тим, як вступити у медичну школу. Його сестра, Дороті Кетрін Дрейпер, здобувала необхідні для прожиття кошти, викладаючи малювання та креслення, які теж були необхідні для медичної освіти Джона. В березні 1836 року він закінчив Школу медицини в Пенсильванському університеті. Того ж року він почав викладацьку діяльність у коледжі Гемпден-Сіднея у Вірджинії[8].

Нью-Йорк[ред.ред. код]

У 1837 році Дрейпер обійняв посаду у Нью-йоркському університеті; наступного року йому присудили звання професора хімії та ботаніки. Він працював професором в університетській школі медицини з 1840 до 1850 року і був президентом (директором) цієї школи з 1850 до 1873 року, а також професором хімії до 1881 року. Крім того, Дрейпер був засновником Медичної школи Нью-йоркського університету.

Праця[ред.ред. код]

Дрейпер виконав важливе дослідження у галузі фотохімії, зробив портретну фотографію можливою завдяки власним вдосконаленням (1839) за допомогою процесу Луї Даґера, а також опублікував посібник по Хімії (1846), посібник по Натурфілософії (1847), посібник по Фізіології (1866) та Наукові Мемуари (1878) на тематику енергії випромінювання.

У 1839—1840 роках Дрейпер виготовив чисті фотознімки, до яких на той час відносились як до перших прижиттєвих фотознімків людського обличчя, а саме — асистентки Дрейпера.[9] Дрейпер зробив цілу серію фотознімків із 65-секундною витримкою при сонячному світлі, а перші з них — були фотографіями його асистентки. Її обличчя було покрите тонким шаром пудри для підвищення контрасту, проте ці фото не були збережені. Дрейпер також фотографував свою сестру — Дороті Кетрін Дрейпер — і одна з цих фотографій (див. зображення справа) стала відомою широкій публічності завдяки листу, який був відісланий Дрейпером Джонові Гершелю у 1840 році. Декілька копій цього знімка було зроблено у ХІХ столітті, а знімок, відісланий разом із листом — швидше за все також був копією, виготовленою самим Дрейпером.[4].

У 1840 році Дрейпер став першою особою, якій вдалося виконати знімки астрономічного об'єкта — Місяця, які вважаються першими астрофотографіями. У 1843 році він виготовив дагеротипи, на яких було чітко видно небачені досі деталі місячної поверхні у видимому спектрі. У 1850 році він вже створював фотомікрографії, а також залучав свого тоді ще неповнолітнього сина до їх виготовлення.

У 1842 році Дрейпер висунув на загальний розгляд судження про те, що лише промені світла, які вбираються фотоматеріалами — можуть стати причиною хімічних змін[10]. Це твердження пізніше стало відомим як Закон Ґротгуса-Дрейпера — його прізвище було об'єднане таким чином із прізвищем попередника, Теодора Ґротгуса, який висловив цю ж ідею у 1817 році, але, очевидно, на той час залишився невідомим.

У 1847 році Джон Вільям Дрейпер опублікував спостереження, що всі речовини у твердому стані світяться червоним при однаковій температурі — 525 °C (977 °F, 798 К), що стало відомим під назвою «точка Дрейпера»[11][12].

У неділю 30 травня під час оксфордських дебатів 1860 року щодо теорії еволюції була використана лекція Дрейпера з його документу під назвою «Про інтелектуальний розвиток Європи, зважаючи на те, що прогрес організмів визначається законами, якщо брати за основу твердження містера Дарвіна та інших». Презентація Дрейпера була одним з перших прикладів застосування дарвіністських метафоричних понять адаптації та середовища — до соціальних та політичних наук, але вважалася надто довгою та нудною. Зал був переповнений людьми, які прийшли почути промову єпископа Семюела Вілберфорса стосовно нещодавньої публікації твору Чарлза Дарвіна під назвою «Про походження видів», а сама подія стала історично вагомою частиною реакції на теорію Чарлза Дарвіна, відповідно до згадок про відповідь Вілберфорсові від Томаса Генрі Гакслі[13][14]. У 1875 році Дрейпер отримав премію Румфорда за роботи по вивченню енергії випромінювання.

Внесок у розвиток історичної дисципліни: Дрейпер широко відомий як автор «Історії інтелектуального розвитку Європи» (1862); також відомий застосуванням до історії підходу фізичної науки — в «Історії американської громадянської війни» (3 томи, 1867—1870) і «Історії конфлікту між релігією та наукою» (1874). Остання книжка є однією з найвпливовіших праць на тематику тезису конфлікту, який отримав своє ім'я якраз із заголовка твору Дрейпера.

Джон Вільям Дрейпер став першим президентом Американського хімічного товариства у 1876 році[15].

Діти[ред.ред. код]

Смерть[ред.ред. код]

Будинок Дрейперів

Джон В. Дрейпер помер 4 січня 1882 року в своєму домі в селищі Гастінгс-он-Гадсон, штат Нью-Йорк, у віці 70 років[16]. Похорон відбувся в церкві святого Марка (St. Mark's Church in-the-Bowery) у місті Нью-Йорк; його поховано на кладовищі Ґрін-Вуд, Бруклін, Нью-Йорк[17].

Спадок[ред.ред. код]

У 1975 році будинкові Дрейпера було присуджено статус Національної історичної пам'ятки.

У 1976 році, в Нью-Йоркському університеті було засновано міждисциплінарну магістерську програму з гуманітарних наук та суспільної думки імені Джона В. Дрейпера (або просто — Програму Дрейпера)[18] — на честь його самовідданої праці над міждисциплінарними навчальними програмами.

У 2001 році Дрейпер та заснування Американського хімічного товариства отримали статус Національних пам'яток історії хімії у Нью-Йоркському університеті[19].

Примітки[ред.ред. код]

  1. NNDB — 2002.
  2. (англ.)Reuben, Julie A. (1996). The Making of the Modern University: Intellectual Transformation and the Marginalization of Morality. University of Chicago Press. с. 34. ISBN 978-0-226-71020-4. Процитовано 23 вересня 2013. 
  3. (англ.)John William Draper. The Notable Names Database
  4. а б в McManus, Howard R. The Most Famous Daguerreian Portrait: Exploring the History of the Dorothy Catherine Draper Daguerreotype // The Daguerreian Annual. — 1995. — P. 148—171.
  5. Fleming
  6. Fleming, pp. 7—8.
  7. Fleming, p. 8.
  8. Fleming, pp. 9-13
  9. Що ж до перших чоловічих фотографій — див. автопортрети Генрі Фітца та Роберта Корнеліуса, обидві з яких були виконані у 1839 році
  10. Стосовно ідіосинкратичної інтерпретації дії того, що Дрейпер називав «Титонічними променями», див. Hetschel (2002)(англ.).
  11. (англ.)Science: Draper's Memoirs. The Academy XIV (338) (London: Robert Scott Walker). 26 жовтня, 1878. с. 408. 
  12. J. R. Mahan (2002). Radiation heat transfer: a statistical approach (вид. 3rd). Wiley-IEEE. с. 58. ISBN 978-0-471-21270-6. 
  13. (англ.)Keith Thomson (May–June 2000). Huxley, Wilberforce and the Oxford Museum. American Scientist. с. 210. Процитовано 2010-06-22. 
  14. (англ.)Letter 2852 — Hooker, J. D. to Darwin, C. R., 2 July 1860. Darwin Correspondence Project. Процитовано 2010-06-22. 
  15. (англ.)ACS President: John W. Draper (1811–1882). American Chemical Society. Процитовано 5 червня, 2012. 
  16. New York Times, 5 січня, 1882.
  17. New York Times, 11 січня, 1882.
  18. (англ.)John W. Draper Interdisciplinary Master's Program in Humanities and Social Thought | New York University | Draper Program | NYU. Draper.fas.nyu.edu. Retrieved on 2011-09-05.
  19. (англ.)John W. Draper and the Founding of the American Chemical Society, 1876. American Chemical Society. Процитовано 5 червня, 2012. 

Бібліографія[ред.ред. код]

  • Barker, George Frederick. Memoir of John William Draper: 1811—1882. Washington, D.C., 1886.(англ.)
  • Draper, John William. (1875). History of the Conflict between Religion and Science. Henry S. King & Co (reissued by Cambridge University Press, 2009; ISBN 978-1-108-00069-7)(англ.)
  • Fleming, Donald. John William Draper and the Religion of Science. Philadelphia: University of Pennsylvania Press, 1950.(англ.)
  • Hentschel, Klaus. Why not one more Imponderable?: John William Draper and his `Tithonic rays', «Foundations of Chemistry» 4,1 (2002): 5-59.(англ.)
  • Miller, Lillian B., Frederick Voss, and Jeannette M. Hussey. The Lazzaroni: Science and Scientists in Mid-Nineteenth-Century America. Washington, D.C.: Smithsonian Institution Press, 1972.(англ.)

Публікації Дрейпера[ред.ред. код]

Посилання[ред.ред. код]