Джон Гокінс

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Джон Гокінс
John Hawkins

John Hawkins.JPG
Arms of John Hawkins.svg
 Народився  1532(1532)
Плімут
 Помер  12 листопада 1595(1595-11-12)
Карибське море
Походження англієць

Сер Джон Гокінс (англ. John Hawkins, John Hawkyns; нар. 1532, Плімут — пом. 12 листопада 1595, Карибське море) — англійський адмірал, флотоводець, підприємець, мислитель, кораблебудівник, далекий родич Френсіса Дрейка[1]. Скарбник Військово-морського флоту Великої Британії (1577-1595).

Життєпис[ред. | ред. код]

Джон Гокінс народився у 1532 році в сім'ї відомого судновласника з Плімута сера Вільяма Гокінса та Джоан Трелоні. По материнській лінії походить від Елеонори Ланкастерської. Батько Джона Вільям був довіреною особою Генріха VIII і одним з видатних капітанів Англії.

Коли помер батько, Джон почав працювати капітаном та зайнявся торгівлею. До кінця 1550-х років Джон зміг організувати торгівлю з Канарськими островами. Тут йому вдалося налагодити добрі зв'язки з місцевими жителями, багато з яких були залучені і в торгівлю з колоніями. Спілкуючись з ними, він дізнався багато корисного про вест-індійську торгівлю. Особливо його зацікавила торгівля рабами. Ліцензії надавалися іспанською короною досить рідко та нерегулярно. В основному цим бізнесом займалися іноземці: португальці та генуезці. Торгівля рабами була знайома сім'ї Гокінса. Ще Вільям Старший торгував з Гвінейським узбережжям. Саме тут і треба було добувати невільників, переправляючи їх потім у Вест-Індію, де іспанські колоністи мали потребу в робочій силі та готові були викласти за гарного раба великі гроші. Гокінс не збирався обмежуватися тільки работоргівлею, враховуючи дорожнечу європейських товарів у колоніях, торгівля ними обіцяла непоганий додатковий заробіток. Але основним товаром повинні були стати чорношкірі невільники.

Повернувшись на початку 60-х років в Лондон, Гокінс організовує акціонерне товариство, до складу якого увійшли: Бенджамін Гонсон — скарбник флоту, тесть Гокінса, сер Вільям Вінтер — інспектор флоту, сер Лайнел Дакет і сер Томас Лодж. Вони виділили Гокінсу кошти на спорядження кораблів загальною водотоннажністю у 260 тонн і 100 членів екіпажу.

Спершу Гокінс намагався почати торгівлю з іспанської Вест-Індією. Віра в успіх підприємства підкріплювалася надією на підтримку британського уряду.

У жовтні 1562 року Джон Гокінс вийшов з Плімута на чолі невеликої ескадри, що складалася з трьох кораблів: 120-тонний «Соломоном» під командуванням самого Гокінса, 100-тонний «Суоллоу» під командуванням Томаса Гемптона і 40-тонний «Джонас».

Прибувши до берегів Африки, Гокінс грабував португальські невільницькі кораблі, забираючи рабів собі. Після чого відправився з ними в Вест-Індію. Прибувши на Еспаньйолу, Гокінс відвідав три іспанських порти на північному узбережжі: Ізабеллу, Пуерто-Плата і Монте-Крісті, де обміняв рабів на колоніальні товари. З цим товаром він і прибув до Англії. На прибуток від цього підприємства він зміг купити собі будинок у Лондоні.

Примітки[ред. | ред. код]

Посилання[ред. | ред. код]