Джон Драйден

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Джон Драйден
John Dryden
John Dryden portrait.jpg
Народження 19 серпня 1631(1631-08-19)
  Олдвінкл[en], Нортгемптоншир
Англія Англія
Смерть 12 травня 1700(1700-05-12) (68 років)
  Лондон
Поховання Вестмінстерське абатство
Національність англієць
Громадянство Велика Британія Велика Британія
Релігія Римо-католицька церква
Alma mater Westminster School[d] і Триніті-коледж
Мова творів англійська
Рід діяльності поет, драма, критик, байка
Magnum opus: The Wild Gallant[d] і Essay of Dramatick Poesie[d]
Член Лондонське королівське товариство
Діти Erasmus Henry Dryden, 5th Baronet[d], Charles Dryden[d] і John Dryden[d]

Джон Драйден у Вікісховищі?
Q:  Висловлювання у Вікіцитатах

Джон Дра́йден (англ. John Dryden; 19 серпня 1631, Олдвінкл[en], графство Нортгемптоншир12 травня 1700, Лондон) — англійський поет, драматург, критик, байкар, який зробив основним розміром англійської поезії александрійські вірші, які більше інших сприяли утвердженню в англійській літературі естетики класицизму. Його вплив на сучасників був настільки всеосяжним, що період з 1660 по 1700 рік в історії англійської літератури прийнято іменувати «століттям Драйдена».

Життєпис[ред. | ред. код]

Драйден народився 19 серпня 1631 в Олдвінкл[en] (графство Нортгемптоншир), навчався в Вестмінстерській школі та в Триніті-коледжі. Все життя займався літературною творчістю. Писав вірші, драми, прозу. Багато перекладав з французької та латині (у тому числі «Енеїду»). В естетичному відношенні дотримувався зразків французького класицизму (Буало, Мольєр, Лафонтен).

У молодості Драйден був республіканцем — пуританином, а потім — з реставрацією Стюартів — перейшов до протилежного табору. Крім блискучих комедій («Marriage A-la-Mode») і трагедій («All for Love» — переробка шекспірівського «Антонія і Клеопатри», «Завоювання Гранади», «Едіп» (у співавторстві з Натаніел Лі), найбільшу славу серед сучасників Драйдену принесла алегорична сатира на тему дня, спрямована проти політичних супротивників Стюартів. Драйден працював над створенням англійської опери (він, між іншим, переробив «Втрачений рай» Мілтона в оперу під назвою «Безневинний стан»).

Найбільший прозовий твір Драйдена — «Про драматичну поезію» (1668). Ставлячись з великою повагою до Шекспіра, Бена Джонсона та інших своїх великих попередників, Драйден говорить в ньому і про «дефекти» в їхніх творах з точки зору «аристотелівського» вчення про три єдності.

Бібліографія[ред. | ред. код]

  • Гербель Н. В. Английские поэты в биографиях и образцах, СПб., 1875 (в нём же перевод В. Жуковского «Пиршество Александра или сила гармонии»).
  • Works. Notes and life by W. Scott, rev. and corr. by G. Saintsbury, 18 vv., 18821893.
  • Verrall A. W., Lectures on Dryden, Cambridge, 1914.
  • Van Doren M., The poetry of John Dryden, 1920
  • Pendlebury В. J., Dryden’s heroic plays, L., 1923
  • Nicoll A., Dryden and his poetry, L., 1923
  • Elliot Т. S., Homage to John Dryden, 1924.
  • Dobell P. J., Bibliog. memoranda, 1922.

Посилання[ред. | ред. код]

  • data.bnf.fr: платформа відкритих даних — 2011.