Джон Екклс

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Джон Керью Екклс
англ. John Carew Eccles
Eccles.jpg
Народився 27 січня 1903(1903-01-27)
Мельбурн, Австралія
Помер 2 травня 1997(1997-05-02) (94 роки)
Локарно, Швейцарія
Громадянство Австралія Австралія
Діяльність філософ, нейробіолог, лікар, професор, невролог, фізіолог
Alma mater Оксфордський університет
Сфера інтересів нейрофізіологія
Заклад Університет Отаго, Університет штату Нью-Йорк у Баффалоd і Австралійський національний університет
Науковий керівник Чарлз Скотт Шеррінгтон
Аспіранти, докторанти Стівен Куффлер
Член Лондонське королівське товариство, Леопольдина, Папська академія наук[1], Академія наук Австралії, Американська академія мистецтв і наук, Баварська академія наук і Національна академія наук США
Відомий завдяки: відкриття, що стосуються іонних механізмів збудження і гальмування у периферичних і центральних ділянках нервових клітин
Нагороди

CMNS: Джон Екклс на Вікісховищі

Сер Джон Керью Екклс (англ. John Carew Eccles; нар. 27 січня 1903, Мельбурн, Австралія — пом.2 травня, 1997, Локарно, Швейцарія) — австралійський нейрофізіолог, лауреат Нобелівської премії з фізіології і медицині в 1963 році (спільно з Аланом Ходжкіна і Ендрю Хакслі) «за відкриття, що стосуються іонних механізмів збудження і гальмування у периферичних і центральних ділянках нервових клітин». Багато працював для того щоб внести значний внесок у дослідження синапсу.

Зі своїм колегою, основоположником сучасної нейрохірургії Вайлдером Пенфілдом, який виконав понад 10 000 операцій на мозку, Екклс написав книгу «Таємниця людини».

Після Другої світової війни він став професором Університету Отаго в Новій Зеландії, де викладав.

Заявляв що "Ми повинні визнати, що ми духовні істоти, що володіють душами, які живуть в духовному світі, як і матеріальні істоти з тілом і мозком, що живуть з матеріальному світі". Також стояв на теологічних засадах. "Бог Творець космосу з його основоположними законами, починаючи з вишуканого кількісного дизайну так званого Великого вибуху та його наслідків… Інший - це Іманентний Бог, якому ми зобов'язані своїм існуванням. Якимось загадковим чином Бог є Творцем усіх живих форм ... і ... людських осіб, кожна зі свідомою самосвітністю безсмертної душі. На цьому трансцендентному баченні ми повинні будувати своє життя із самосвідомою метою(...) "[2]

"Чим більше ми науково відкриваємо про мозок, тим чіткіше ми розрізняємо мозкові події та психічні явища і тим прекраснішими стають психічні явища. Матеріалізм який обіцяє - це просто забобон, який тримає догмати матеріалістів. Він має всі риси месіанських пророцтв, обіцяючи майбутнє, звільнене від усіх проблем - свого роду Нірвана для наших нещасних наступників. Я думаю, що матеріалізм який обіцяє все ще є головною вірою вчених. Але це багатообіцяєюче: що все буде пояснено, навіть інтимні форми людського досвіду з точки зору нервових закінчень ... Це просто релігійна віра ... забобони, засновані на жодних доказах, які взагалі не варто розглядати. Чим довше ми розуміємо роботу людського мозку, тим він стає чудовішим, тим унікальнішим від усього іншого у матеріальному світі."[2].

Див. також[ред. | ред. код]

Примітки[ред. | ред. код]

Посилання[ред. | ред. код]