Джон Еліот Говард
| Джон Еліот Говард | |
|---|---|
 | |
| Народився |
11 листопада 1807[1] Plaistowd, Ньюгем, Великий Лондон, Лондон[d], Англія, Сполучене Королівство |
| Помер |
22 листопада 1883[1][2][3] (76 років) Едмонтон |
| Країна |
.svg){kind=small} Сполучене Королівство |
| Діяльність | ботанік, хімік |
| Знання мов | французька[4] |
| Членство | Лондонське королівське товариство і Паризька медична академія |
| Батько | Люк Говард[5] |
| Мати | Mariabella Eliotd[2][5] |
| Брати, сестри | Elizabeth Howardd[5], Mary Howardd[5], Robert Howardd[5], Joseph Howardd[5] і Rachel Howardd[5] |
| У шлюбі з | Maria Crewdsond[5] |
| Діти | Joseph Howardd[5], John Eliot Howardd[2][5], Mariabella Howardd[5], Alice Howardd[5], Sarah Maria Howardd[5], Mary Elizabeth Howardd[5] і Eleanor Howardd[5] |
| Нагороди | |
Джон Еліот Говард (англ. John Eliot Howard; нар. 11 грудня 1807 — пом. 22 листопада 1883) — англійський хімік ХІХ століття, який проводив новаторські роботи з розвитку хініну.
Життєпис[ред. | ред. код]
Говард народився в Плейстові, Ессекс, син Люка Говарда, відомого метеоролога-квакера і хіміка. Він працював у сімейному виробництві фармацевтичних препаратів фірм Howards and Sons. Він був обраний членом Королівського товариства в червні 1874 р.[6]
Він був автором наукових праць, зокрема «Кінологія східно-індійських плантацій» (1869—1876),[7] релігійних праць, включаючи коментарі до книги Послання до Євреїв[8] та історій, включаючи «Острів святих»,[9] про Реформацію в Ірландії .
Спочатку Говард був квакером, але зв'язався з християнами, які збирались у новому Будинку засідань Брукс-стріт у Тоттенемі, нині каплиці Брук-Стріт, який був заснований у 1838—1839 рр. разом з іншими християнами, зокрема братом Говарда Робертом; його батько Люк («хрещений батько хмар») допоміг фінансувати будівництво каплиці: портрет батька та сина висить у Національній портретній галереї.[10]
Говард одружився на Марії Крюдсон 9 вересня 1830 р. і у пари народилося семеро дітей, у тому числі Джозеф Говард, який згодом був ліберальним депутатом Тоттенема. Сім'я жила в лорд-міді, Lordship Lane, Тоттенем. Говард помер у лондонському Едмонтоні у віці 76 років і похований на кладовищі Тоттенема. Одним з його онуків був орнітолог Генрі Еліот Говард.
Йому був присвячений рід Howardia з Rubiaceae.[11]
Примітки[ред. | ред. код]
- ↑ а б в SNAC — 2010.
- ↑ а б в г Lundy D. R. The Peerage
- ↑ а б Académie nationale de médecine
- ↑ Identifiants et Référentiels — ABES, 2011.
- ↑ а б в г д е ж и к л м н п р с Kindred Britain
- ↑ Library and Archive catalogue. The Royal Society. Процитовано 18 жовтня 2010.
{{cite web}}: Обслуговування CS1: Сторінки з параметром url-status, але без параметра archive-url (посилання) - ↑ Howard, J.E., The Quinology of the East Indian Plantations [Архівовано 24 червня 2016 у Wayback Machine.] on WorldCat
- ↑ John Eliot Howard (1872). The Epistle to the Hebrews: A Revised Translation, with Notes. Yapp and Hawkins. Архів оригіналу за 16 червня 2021. Процитовано 15 червня 2021.
- ↑ John Eliot Howard (1855). The island of the saints: or Ireland in 1855. Seeleys.
- ↑ Luke Howard; John Eliot Howard (right) [Архівовано 11 березня 2016 у Wayback Machine.]. National Portrait Gallery, London.
- ↑ G. S. Boulger, ‘Howard, John Eliot (1807—1883)’ [Архівовано 6 березня 2016 у Wayback Machine.], rev. Max Satchell, Oxford Dictionary of National Biography, Oxford University Press, 2004; online edn, Jan 2010.
|
