Джон Конвей
| Джон Хортон Конвей | |
|---|---|
| англ. John Horton Conway | |
.jpg) | |
| Народився |
26 грудня 1937 Ліверпуль, .svg){kind=small} |
| Помер |
11 квітня 2020 (82 роки) Принстон, США ·коронавірусна хвороба 2019 (COVID-19)[1][2] |
| Місце проживання |
Принстон,  США |
| Країна |
Велика Британія |
| Національність |
Велика Британія |
| Діяльність | математик, викладач університету |
| Alma mater | Кембріджський університет |
| Галузь | математика |
| Заклад | Принстонський університет |
| Вчене звання | професор |
| Науковий ступінь | доктор |
| Науковий керівник | Гарольд Давенпорт[en] |
| Відомі учні |
Річард Борхердс Роберт Вілсон[en] |
| Членство | Лондонське королівське товариство і Американська академія мистецтв і наук[4] |
| Відомий завдяки: | створення клітинного автомата «Життя» |
| Батько | Cyril Horton Conwayd[5] |
| Мати | Agnes Boyced[5] |
| Нагороди | |
 Висловлювання у Вікіцитатах Джон Конвей у Вікісховищі | |
Джон Хортон Конвей (англ. John Horton Conway; 26 грудня 1937, Ліверпуль — 11 квітня 2020) — англійський математик, відомий переважно, як творець клітинного автомата «Гра Життя». Займався теорією скінченних груп, теорією вузлів, теорією чисел.
В останні роки життя був професором математики в Принстонському університеті, США. Його число Ердеша дорівнює одиниці. Конвей отримав премію Berwick Prize в 1971 році[6] і був обраний членом Лондонського королівського товариства в 1981 році[7]. Конвей також є лауреатом премій Pólya Prize (LMS)(1987)[8], Nemmers Prize in Mathematics(1998) і Leroy P. Steele Prize for Mathematical Exposition (2000) Американського математичного товариства.
Помер 11 квітня 2020 року від COVID-19.[9]
Ранні роки та освіта[ред. | ред. код]
Конвей народився 26 грудня 1937 року в Ліверпулі, в сім'ї Сиріла Хортона Конвея та Агнес Бойс.[10][11] Він захопився математикою в дуже ранньому віці. До 11 років він хотів стати математиком.[12][13] Залишивши шостий клас, він вивчав математику в коледжі Гонвілл і Кайуса в Кембриджі.[11] «Жахливо замкнутий підліток» у школі, він сприйняв вступ до Кембриджу як можливість перетворитися на екстраверта, зміна, яка пізніше принесла йому прізвисько «найхаризматичніший математик у світі».[14][15]
Конвей здобув ступінь бакалавра в 1959 році та під керівництвом Гарольда Девенпорта почав проводити дослідження в галузі теорії чисел. Вирішивши поставлену Девенпортом відкриту проблему запису чисел як суми п'ятих ступенів, Конвей почав цікавитися нескінченними ординалами.[13] Схоже, що його інтерес до ігор почався під час навчання в Cambridge Mathematical Tripos, де він став затятим гравцем у нарди, годинами граючи в гру у спільній кімнаті.[10]
В 1964 році Конвей здобув докторський ступінь і був призначений науковим співробітником і викладачем математики в коледжі Сідні Сассекс в Кембриджі.
Залишивши Кембридж у 1986 році, він отримав призначення на кафедру математики імені Джона фон Неймана в Прінстонському університеті.[16]
Досягнення[ред. | ред. код]
Комбінаторна теорія ігор[ред. | ред. код]
Серед математиків-аматорів, Джон Конвей напевно найбільш відомий через свій вклад у комбінаторну теорію ігор, теорію партизанських ігор[en]. Він розвинув її разом з Елвіном Берлекампом і Річардом Ґаєм. Разом з цими математиками Конвей також є співавтором книжки «Виграшні шляхи для ваших математичних ігор» («Winning Ways for your Mathematical Plays[en]»). Він також написав книжку «Про числа та ігри» (англ. On Numbers and Games), яка заклала математичні основи комбінаторної теорії ігор.
Конвей та Майк Патерсон[en] вигадали гру «Паростки», а також є один з винахідників гри Хутбол. Він детально проаналізував багато ігор та загадок, таких як Кубики сома, кілочковий пасьянс[en], та солдатики Конвея[en]. Він придумав задачу ангела[en], яка була вирішена у 2006 році.
Джон Конвей придумав нову систему чисел — сюрреальні числа, які мають тісне відношення до певних математичних ігор і стали основою математичної новели Дональда Кнута.
Він також відомий винаходом «Гри Життя», яка є одним із перших прикладів функціонування клітинних автоматів.
Інші напрямки[ред. | ред. код]
Конвей придумав номенклатуру для великих чисел — Нотація Конвея. Також він створив нотацію для опису вузлів.
Література[ред. | ред. код]
- Конвей Дж., Слоэн Н. Упаковки шаров, решётки и группы. В 2 т. М.: Мир, 1990.
- Конвей Дж. Квадратичные формы, данные нам в ощущениях. М.: МЦНМО, 2008.
- Конвей Дж., Смит Д. О кватернионах и октавах, об их геометрии, арифметике и симметриях. М.: МЦНМО, 2009.
Див. також[ред. | ред. код]
Примітки[ред. | ред. код]
- ↑ Grüner S. Mathematiker John Conway ist gestorben // golem.de — 2020.
- ↑ COVID-19 Kills Renowned Princeton Mathematician, 'Game Of Life' Inventor John Conway In 3 Days — The Daily Voice, 2020.
- ↑ Математичний генеалогічний проєкт — 1997.
- ↑ https://www.amacad.org/person/john-horton-conway
- ↑ а б Pas L. v. Genealogics.org — 2003. — ed. size: 683713
- ↑ # berwick LMS Prizewinners — Berwick. Архів оригіналу за 17 грудня 2005. Процитовано 6 лютого 2011.
- ↑ Список членів Лондонського королівського товариства [Архівовано 22 січня 2007 у Wayback Machine.] (англ.)
- ↑ LMS Prizewinners — Polya. Архів оригіналу за 17 грудня 2005. Процитовано 6 лютого 2011.
- ↑ В США умер знаменитый математик Джон Конвей. Архів оригіналу за 12 квітня 2020. Процитовано 12 квітня 2020.
- ↑ а б John Conway - Biography. Maths History (англ.). Процитовано 11 лютого 2023.
- ↑ а б Conway, Prof. John Horton, John von Neumann Professor of Mathematics, Princeton University, USA, 1987–2013, then Emeritus. WHO'S WHO & WHO WAS WHO (англ.). doi:10.1093/ww/9780199540891.001.0001/ww-9780199540884-e-11688. Процитовано 11 лютого 2023.
- ↑ John Horton Conway | Dean of the Faculty. dof.princeton.edu. Процитовано 11 лютого 2023.
- ↑ а б Incorporated, Facts On File (2006). Mathematics Frontiers (англ.). Infobase Publishing. ISBN 978-0-7910-9719-9.
- ↑ Roberts, Siobhan (23 липня 2015). John Horton Conway: the world’s most charismatic mathematician. The Guardian (en-GB). ISSN 0261-3077. Процитовано 11 лютого 2023.
- ↑ Internet Archive, Mark (2006). Symmetry and the monster : one of the greatest quests of mathematics. Oxford ; New York : Oxford University Press. ISBN 978-0-19-280722-9.
- ↑ Sooyoung Chang (2011). Academic Genealogy of Mathematicians. World Scientific. с. 205. ISBN 978-981-4282-29-1.
| |||||||||||||||||||||||
|
|
Це незавершена стаття про математика чи математикиню. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |