Джон Маккейн

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Джон Сідней Маккейн
англ. John Sidney McCain III
Джон Сідней Маккейн
Flag of the United States (Pantone).svg Сенатор Конгресу США від штату Аризона
3 січня 1987 — 25 серпня 2018
Попередник: Баррі Голдвотер
Наступник: Джон Кайл
Flag of the United States (Pantone).svg Член Палати представників Конгресу США
1983 — 1987
Попередник: Джон Роудз
Наступник: Джон Роудз ІІІ
 
Партія: Республіканська партія США
Освіта: Військово-морська Академія США (1958)[1], Національний воєнний коледж США (1974)[1], Єпископальна вища школа[d] (1954)[1] і Початкова освіта[1]
Народження: 29 серпня 1936(1936-08-29)
Коко-Соло, Панамський канал, США
Смерть: 25 серпня 2018(2018-08-25) (81 рік)
Аризона, США
° Гліобластома
Національність: американець
Громадянство: Flag of the United States.svg США
Релігія: Єпископальна церква (1936—2007)
Баптизм
Батько: Джон Сідней Маккейн ІІ (1911—1981)
Мати: Роберта Маккейн (Райт) (1912)
Дружина: Керол Шепп (1965—1980)
Сінді Лу Генслі Маккейн (з 1980)
Діти: Сідні Маккейн (1966) (дочка від Керол Шепп)
Меган Маккейн (1984) (дочка від Сінді Лу Генслі Маккейн)
Джон Сідней Маккейн ІV (1986) (син від Сінді Лу Генслі Маккейн)
Джеймс Маккейн (1988) (син від Сінді Лу Генслі Маккейн)
 
Військова служба
Роки служби: 19581981
Приналежність: Військово-морські сили США
Звання: Капітан 1-го рангу
Битви: Війна у В'єтнамі
Автограф: John McCain (signature).svg
Нагороди:
Срібна Зірка (США)
Легіон Заслуг (Легіонер) (США)
Бронзова Зірка (США)
Хрест льотних заслуг (США)
Пурпурове Серце (США)
Медаль військовополоненого (США)
Медаль за службу у В'єтнамі (США)
Медаль за похвальну службу (США)
Медаль ВПС (США)
Медаль ВПС (США)
Похвальна медаль (США)
Медаль за службу національній обороні (США)
Експедиційна медаль США
Орден Свободи
Орден Перемоги імені Святого Георгія
Орден Трьох зірок
Сайт: johnmccain.com

Медіафайли у Вікісховищі?

Wikiquote-logo.svg Висловлювання у Вікіцитатах

Wikisource-logo.svg Роботи у  Вікіджерелах

Джон Сі́дней Макке́йн ІІІ (англ. John Sidney McCain III, 29 серпня, 1936, Коко-Соло, Панамський канал, США — 25 серпня, 2018 року, Аризона, США) — американський державний діяч, політик, республіканець, сенатор від штату Аризона (1987—2018).

Життєпис[ред. | ред. код]

Народився в Коко-Соло, американській зоні Панамського каналу. Cин і онук адміралів військово-морського флоту США. Після закінчення середньої школи в Вірджинії Джон продовжив навчання в Військово-Морській Академії США в Аннаполісі. 1958 року, після закінчення академії, у званні енсіна, продовжив льотні навчання та став флотським пілотом у 1960. У ранзі лейтенант-командера військово-морської авіації служив у В'єтнамі під час військових дій США в цій країні. У В'єтнамі він потрапив в полон, і провів там п'ять з половиною років (19671973).

Після звільнення з полону продовжив службу у ВМС США, але в зв'язку з погіршенням стану здоров'я у 1981 пішов у відставку. За час служби Джон Маккейн отримав низку бойових нагород.

Обирався в Конгрес США від Аризони, в Палату представників у 1982, та в Сенат у 1986, де він перебуває вже на четвертому терміні.

Був кандидатом на посаду президента у 2000, однак зазнав поразки від Джорджа Буша під час номінації від Республіканської партії США. 25 квітня 2007 оголосив про свій намір балотуватися від Республіканської партії на посаду президента США на виборах у 2008. В результаті виборів 2008 програв кандидатові від Демократичної партії Бараку Обамі.

Участь у війні у В'єтнамі[ред. | ред. код]

Весною 1967 «Форрестол» був переведений на Тихий океан для участі в операції «Обертальний грім». Маккейн, як і його колеги, висловлював невдоволення тим, що список цілей був обмежений, так що їх прийшлось вражати багато разів, при цьому без гарантій того, що саме ці цілі були вагомими для перемоги у війні. При цьому американським льотчикам прийшлося долати систему ППО, створену за участі СРСР. 26 жовтня 1967 року Маккейн, у складі групи з 20 літаків, вилетів на бомбардування електростанції в центрі Ханоя і був збитий зенітною ракетою ЗРК С-75. Льотчик катапультувався і приземлився в озеро в центрі Ханоя. При цьому він зламав обидві руки і ногу та був жорстоко побитий в'єтнамськими солдатами: йому роздробили плече, він був двічі поранений. В такому стані Маккейна помістили в головну в'язницю Ханоя.

Коли батько Маккейна став командувачем Тихоокеанським флотом США, його запропонувалм звільнити раніше інших американських полоненних, але Джон відмовився і залишився в таборі з іншими американцями. 1967 року було знято відео з моментом допиту Маккейна. На ньому розповів, що зробив близько 23 вильотів у В'єтнамі і ледь не загинув, коли був збитий літак. Відео закінчується зверненням Маккейна до його дружини: «Я хочу сказати своїй дружині. Я в порядку. Я люблю її і сподіваюся побачити її знову»[2].

Він провів у полоні п'ять з половиною років і був звільнений аж у 1973 р. після завершення війни та підписання мирної угоди[3].

Ставлення до подій в Україні[ред. | ред. код]

Джон Маккейн виступає на Євромайдані

Завжди відкрито критикував Барака Обаму за недостатню увагу до українського питання. Під час масових протестів українців після силового розгону Євромайдану в Києві сенатор приїхав до Києва і 14 грудня 2013 зустрівся з міністром закордонних справ України Леонідом Кожарою та відвідав наметове містечко. Маккейн вважав, що якщо силові розгони протестів триватимуть і надалі, США повинні застосувати проти їхніх винуватців економічні санкції[4]. Наступного дня Джон Маккейн разом із сенатором-демократом Крісом Мерфі прийшов на Євромайдан[5], де вони виступили на сцені перед мітингувальниками. Сенатори заявили про свою підтримку мирних протестів. Джон Маккейн, зокрема заявив:[6]

« «Я — республіканець, сенатор Мерфі — демократ, і ми тут говоримо від імені усього американського народу, солідарного з вами… Ваш мирний протест надихає світ. Ми тут, щоби підтримати вашу справедливу боротьбу. Лише народ України має визначати своє майбутнє. Україна зробить Європу кращою, і Європа — зробить кращою Україну». »

Також, перебуваючи на військовій базі НАТО в литовському містечку Зокняй, закликав американську владу допомогти Україні з озброєнням, оскільки відсутність допомоги «лише заохочує Путіна» до ескалації конфлікту з Україною[7].

У 2015 заявив, що про федералізацію України можна буде говорити лише після того, як Росія поверне Крим та забере свої війська з Донбасу[8].

За даними експертного опитування, що було проведене на початку 2015 Інститутом світової політики, Маккейн посів третє місце у списку найкращих лобістів України у світі[9].

23 серпня 2015 під час візиту до Таллінна в рамках поїздки групи американських сенаторів до Естонії, Швеції, Норвегії та Латвії заявив:

« Ми маємо справу з головорізом, ім'я якого Володимир Путін. [10][11][12] »

Новорічну ніч 2017 року провів у Маріуполі, де заявив, що США мають надати летальну зброю Україні.[13]

Критика Меркель[ред. | ред. код]

У 7 лютого 2015 на телеканалі ZDF порівняв політику Ангели Меркель щодо Володимира Путіна, а саме відмову надати Україні зброю, з політикою замирення Німеччини перед Другою світовою війною.

« «Я хотів би спитати канцлера, скільки ще людей має загинути в Україні, щоб ви допомогли їм захистити себе?»[14]. »

Критика Трампа[ред. | ред. код]

Джон Маккейн був одним із найзатятіших критиків Дональда Трампа з самого початку його президентства. Влітку 2015 року Трамп почав боротьбу за висунення на посаду президента від Республіканської партії з теми мігрантів з Мексики. «Вони приносять наркоманію, злочинність, вони гвалтують, хоча, звичайно, серед них є і хороші люди», — сказав Трамп і в черговий раз спровокував хвилю критики на свою адресу. На тій же зустрічі з виборцями він вперше озвучив свій план побудувати стіну на кордоні з Мексикою. Тоді Маккейн одним із перших засудив Трампа, звинувативши його в тому, що своїми поглядами він «провокує психів».

Майже через місяць на зустрічі з прихильниками в Айові, Трамп заявив, що не вважає Маккейна героєм війни. «Він не герой, адже його взяли в полон. Мені більше подобаються люди, які не потрапляли в полон», — заявив Дональд Трамп. Конкуренти Трампа від республіканської партії засудили його слова про Маккейна, після чого він пом'якшив тон, але не вибачився.

Після того, як Трамп став кандидатом в президенти від «республіканців», Маккейн на деякий час перестав його критикувати. Однак коли перед виборами в інтернеті з'явилося відео, на якому майбутній президент вульгарно говорив про жінок та хвалився своїми минулими спробами домагань, Маккейн заявив, що Трамп повинен «випробувати на собі» наслідки своєї поведінки. Сенатор сказав, що «через поведінку Дональда Трампа підтримувати його, навіть в нинішніх умовах, неможливо» та додав, що поведінці кандидата в президенти немає виправдань.

Вже після перемоги Дональда Трампа на президентських виборах Маккейн демонстративно проголосував проти республіканського законопроекту, який передбачав скасування медичної реформи Барака Обами.

Також Джон Маккейн виступав за збереження присутності американських контингентів за кордоном та критикував постійні похвали Трампа на адресу російського президента Володимира Путіна. Коли у березні 2018 року Путіна обрали на четвертий термін, сенатор розкритикував президента США за те, що той привітав «диктатора». «Президент США, лідер вільного світу, не вітає диктаторів з перемогою на нечесних виборах», — підкреслив Маккейн. Крім того, він критикував Трампа після того, як той, зустрівшись з Путіним у Гельсінкі, заявив, що всупереч позиції своїх спецслужб вірить, що Росія не втручалася у вибори в США. Маккейн назвав цю зустріч «одним з найганебніших виступів американського президента».

Відразу після смерті Маккейна Трамп написав у Twitter: «Мої найглибші співчуття родині сенатора Джона Маккейна. Ви в наших серцях, ми молимося за вас»[15]. У той же час, згідно з інформацією «The Washington Post» Трамп заборонив Білому Дому оприлюднювати заяву, у якій високо оцінюються героїзм і життя Джона Маккейна та сказав радникам, що замість заяви хоче оприлюднити короткий запис у Twitter[16]. Згодом рідня Маккейна підтвердила, що Трампа на похорон не запрошуватимуть[17].

Останні роки і смерть[ред. | ред. код]

В останні роки життя страждав від злоякісної пухлини головного мозку — гліобластоми[18]. 24 серпня 2018 року стало відомо, що Маккейн, який більше року проходив лікування, прийняв рішення відмовитися від подальшої протиракової терапії[19].

1 вересня 2018 року відбулася прощальна церемонія. Прощалися з Маккейном у Вашингтонському кафедральному соборі. Пом'янути сенатора прийшли тисячі американців. На царемонію були запрошені президенти США Білл Клінтон, Джордж Буш та Барк Обама. Маккейн просив Обаму та Буша виголосити промови під час його похорону[20]. Під час свого виступу Обама сказав: Мабуть, найкращий спосіб вшанувати його, це визнати, що є більші речі, ніж партія, або амбіції, або гроші, або слава, або влада. Є більші речі, заради яких варто ризикувати всім — це принципи, які є вічними, істина, яка залишається незмінною. І Джон найкращим чином це демонстрував нам. За це ми у боргу перед ним[21].

Також була присутня 106-ти річна мати політика — Роберта. Свої співчуття висловив віце-президент США Майк Пенс, який представляв Дональда Трампа. Були присутні Президент України Петро Порошенко, мер Києва Віталій Кличко, колишній прем'єр-міністр України Арсеній Яценюк, екс-президент Грузії Міхеїл Саакашвілі, генеральний секретар НАТО Єнс Столтенберг та ряд інших лідерів[22].

Наступного дня Джона Маккейна поховали в Аннаполісі на кладовищі Військово-морської академії, яку він завершив 60 років тому.

Нагороди[ред. | ред. код]

  • Орден Свободи (Україна, 22 серпня 2016) — за вагомий особистий внесок у зміцнення міжнародного авторитету Української держави, популяризацію її історичної спадщини і сучасних надбань та з нагоди 25-ї річниці незалежності України[23]

Галерея[ред. | ред. код]

Примітки[ред. | ред. код]

  1. а б в г http://bioguide.congress.gov/scripts/biodisplay.pl?index=M000303
  2. На волосині від смерті: в мережі показали унікальне відео з Маккейном
  3. ПОЛОН У В'ЄТНАМІ, БОРОТЬБА ЗА ПРЕЗИДЕНТСТВО В США ТА ПІДТРИМКА ЄВРОМАЙДАНУ. ЧИМ ЗАПАМ'ЯТАЄТЬСЯ СЕНАТОР ДЖОН МАККЕЙН
  4. Джон МакКейн приїхав до Києва (відео) // 5 канал, 14.12.2013
  5. Сенатор Джон Маккейн на Майдані Незалежності
  6. Сенатори США МакКейн та Мерфі виступили на Євромайдані (відео) 5 канал, 15.12.2013
  7. США повинні "озброїти" Україну - Маккейн. http://gazeta.ua/. Gazeta.ua. 16 квітня 2014. 
  8. США: республіканці окреслили плани допомоги Україні. http://ua.krymr.com/. Крим.Реалії. 8 січня 2015. 
  9. Рейтинг: найкращий лобіст України — Грибаускайте. Колишні лідери «вилетіли». https://www.eurointegration.com.ua/. Європейська правда. 29 січня 2015. 
  10. Маккейн: Путін - головоріз. http://www.pravda.com.ua/. Українська правда. 23 серпня 2015. 
  11. Сенатор США крепко приложил Путина обидным словом. http://www.facenews.ua/. facenews. 23 серпня 2015. 
  12. Маккейн назваў Пуціна галаварэзам, нядзеля, 23 жніўня 2015, Менск 18:26
  13. США мають надати зброю Україні – сенатор Джон МакКейн / John McCain in Mariupol. http://priazov.tv. Громадське телебачення Приазов'я. 31 грудня 2016. Процитовано 31 січня 2018. 
  14. Маккейн порівняв політику Меркель щодо Путіна із замиренням Гітлера. http://www.pravda.com.ua/. Українська правда. 7 лютого 2015. 
  15. П'ять гучних зіткнень Трампа і Маккейна
  16. Трамп заборонив Білому дому оприлюднювати заяву через смерть Маккейна — WP
  17. Стало відомо, де і коли поховають сенатора Маккейна
  18. У США помер сенатор Джон Маккейн
  19. Американський сенатор Маккейн вирішив більше не боротися з раком
  20. Обама і Буш вшановують пам'ять колишнього суперника Маккейна на похованні у Вашингтоні
  21. Похорон Маккейна: своє останнє слово сказали політичні суперники
  22. The nation honors Sen. John McCain
  23. Указ Президента України від 22 серпня 2016 року № 340/2016 «Про відзначення державними нагородами України громадян іноземних держав»

Джерела[ред. | ред. код]

Попередник:
Джордж Буш-молодший
Кандидат в президенти США від Республіканської партії
2008 (програв)
Наступник:
Мітт Ромні