Джон Малейні

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Джон Малейні
John Mulaney - September 2014 (cropped).jpg
Народився 26 серпня 1982(1982-08-26)[1] (36 років)
Чикаго, Іллінойс, США
Громадянство
(підданство)
Flag of the United States.svg США
Діяльність письменник, актор, телеактор, сценарист
Alma mater Джорджтаунський університет (2004)
У шлюбі з Annamarie Tendler[d]
IMDb nm1825214
Сторінка в Інтернеті johnmulaney.com

Джон Едмунд Малейні (англ. John Edmund Mulaney, 26 серпня 1982 року) — американський стенд-ап комік, актор, письменник і продюсер. Відомий своєю роботою як письменник у Saturday Night Live, а також як комедіант зі стенд-ап випусками The Top Part, New in Town, The Comeback Kid, а також Kid Gorgeous, за який він отримав прайм-тайм премію Еммі у 2018 році.[2][3][4] Був творцем і зіркою короткотривалого ситкому «Малейні» на каналі Fox, напівавтобіографічного серіалу про його вигадане життя. Малейні також грає героя на ім'я Джордж Сент-Ґіґленд у комедійному дуеті з Ніком Кроллом[en], зокрема у шоу Oh, Helloна Бродвеї укінці 2016 — на початку 2017 року. Дебютував у кіно, озвучивши Пітера Поркера / Свина-павука в анімаційному фільмі «Людина-павук: Навколо всесвіту».

Раннє життя[ред. | ред. код]

Малейні народився в Чикаго, штат Іллінойс[5] у сім'ї Еллен (уроджена Стентон), професорки права в Північнозахідному університеті[en], і Чарльза Малейні-молодшого, адвоката і партнера в Skadden Arps, ірландського католицького походження.[6][7][8][9] Прадідом Малейні був Джордж Бейтс[en], республіканський мер Салема і конгресмен від штату Массачусетс. Його двоюрідний дід по матері, Вільям Генрі Бейтс[en] також був конгресменом.[10][11] За збігом, бабуся Малейні, Каролін Стентон і Гіларі Маєрс, мати майбутнього колеги Малейні по Saturday Night Live Сета Маєрса, разом виступали у лікарняній виставі в Марблгеді[en], штат Массачусетс.[12][13]

Батьки Малейні обоє відвідували Університет Джорджтауна і Єльську школу права[en] з майбутнім президентом Біллом Клінтоном, якого Малейні зустрів у 1992 році[14][15] У дитинстві Джон був міністрантом. Він третій з чотирьох дітей.[16]

Малейні вирішив, що хоче працювати у шоу-бізнесі у віці п'яти років, спостерігаючи за життям персонажа Ріккі Рікардо у серіалі «Я люблю Люсі».[17] У сім років він прослуховувався на роль Кевіна у фільмі «Сам удома», але його батьки відмовилися.[7] У молодших класах він відвідував школу св. Климента[en],[18] де замість того, щоб робити доповіді, він разом з найкращим другом, Джоном О'Браєном, пропонували представляти вивчене у вигляді пародії.[7] Малейні також часто відвідував Музей телерадіомовлення[en], де дивився архівні епізоди шоу, таких як «Я люблю Люсі» чи «The Tonight Show Starring Johnny Carson».[7] Далі Джон навчався в підготовчій школі коледжу св. Ігнатія[en], яку закінчив у 2000 році. Після цього Малейні вступив до альма-матер своїх батьків, Джорджтаунський університет, де вивчав англійську літературу та релігію.[5][19] Він приєднався до групи імпровізації і познайомився з Ніком Кроллом[en] і Майком Бірбіґлією[en].[17] Пізніше він приєднався до Бірбіґлії у його стенд-ап турі, завдяки чому покращив свої сценічні навички.[17]

Кар'єра[ред. | ред. код]

Закінчивши університет в 2004 році, Малейні переїхав до Нью-Йорка з амбіціями щодо кар'єри в комедії, і був найнятий на посаду асистента в Comedy Central.[7] Через рік він висунув ідею пародії на серіал «Я люблю 80-ті» під назвою «Я люблю 30-ті», яку він розробив разом зі своїм колегою по цеху Ніком Кроллом.[7] Після своєї роботи на Saturday Night Live, Малейні писав і для інших телевізійних проектів, у тому числі Maya & Marty, Documentary Now!, «Oh, Hello On Broadway» та Comedy Central Roast of James Franco. Він також грав другорядні ролі у телесеріалах «Crashing», «Portlandia» та «Difficult People». Малейні озвучує головного персонажа мультсеріалу «Big Mouth» на Netflix. У 2018 році він озвучив Свина-павука в анімаційному фільмі «Людина-павук: Навколо всесвіту».[20]

Saturday Night Live[ред. | ред. код]

Спочатку Малейні працював коментатором у передачі «Best Week Ever», а в серпні 2008 року пройшов прослуховування на Saturday Night Live.[7] Йому дісталося місце в команді письменників, де він залишався упродовж шести сезонів шоу.[7] Час від часу він з'являвся у сегменті Weekend Update .[21][22][23] Разом з актором SNL Біллом Гейдером вони спільно створили частого персонажа SNL на ім'я Стефон.[24][25] Малейні у складі команди письменників був номінований на прайм-тайм премію Еммі у 2009—2012 роках.[26] На 63-тій церемонії нагородження Малейні разом з Джастіном Тімберлейком, Сетом Маєрсом і Катрезе Барнс отримав прайм-тайм премію Еммі за найкращу оригінальну музику та лірику.[27] 14 квітня 2018 року Малейні був ведучим Saturday Night Live, ставши третім письменником SNL (після Конана О'Браєна та Ларрі Девіда), що вели SNL, незважаючи на те, що ніколи не входили в команду акторів.

Стенд-ап комедія[ред. | ред. код]

Окрім роботи в SNL, Малейні декілька років був стенд-ап коміком. Він виступав у шоу Live at Gotham, Conan, Jimmy Kimmel Live, Late Night With Jimmy Fallon, Late Night With Conan O'Brien та Comedy Central Presents. Малейні також випустив комедійний альбом під назвою The Top Part у 2009 році,[28] а також випуск під назвою New In Town у 2012 році. Обидва були виготовлені за участі Comedy Central.

Третій стенд-ап спецвипуск Малейні під назвою The Comeback Kid вийшов 13 листопада 2015 року на Netflix. Попередній випуск, New In Town, також доступний на Netflix. The Comeback Kid отримав визнання критиків,[29] Девід Сімс із The Atlantic називав його «нагадуванням про все, що робить Малейні настільки своєрідним: розповідь, багата на вміло підмічені деталі, представлені з впевненістю людини, на десятки років старшої за 33».[30] У 2016 році Малейні за The Comeback Kid був номінований на прайм-тайм премію Еммі.[31]

Четвертий комедійний тур Малейні, Kid Gorgeous, тривав спершу з травня по липень 2017 року,[32] а друга його частина почалася у вересні 2017 року в Колорадо-Спрінгс, штат Колорадо[33] і завершилася у квітні 2018 року в Джексонвіллі, штат Флорида.[34] У рамках туру пройшло сім шоу у Radio City Music Hall в Нью-Йорку в лютому 2018 року,[35] одне з яких було знято для наступного спецвипуску Netflix.[36] Критики схвально відгукнулися про Kid Gorgeous,[37][38][39] Стів Ґрін із IndieWire назвав його «одним з найкращих творів року».[40] На 70-ій прайм-тайм премії Еммі Малейні отримав за нього нагороду.[41]

Mulaney[ред. | ред. код]

Я хотів робити такі ж ситкоми з живою аудиторією і багатьма камерами, як ті, на яких я виріс.
— Джон Малейні, Maclean's[42]

У травні 2013 року NBC не підтримала передала ідею напівавтобіографічного ситкому під назвою «Mulaney».[43] У червні 2013 року компанія Fox Broadcasting замовила новий сценарій, розглядаючи питання про замовлення декількох епізодів.[44]

У жовтні 2013 року Fox оголосила про те, що вони беруть шоу на шість епізодів.[45] Малейні був автором, продюсером і письменником цього серіалу до його скасування в травні 2015 року.[46] Серіал отримав погані відгуки,[47][48][49][50] , зокрема драматург і телекритик The New York Times Нейл Джензлінгер написав, що «він так аргесивно передертий із Seinfeld, що в другому епізоді навіть висміює власний плагіат. Але є одна річ, яку у Seinfeld забули запозичити — це інтелект».[51]

Джордж Сент-Ґіґленд[ред. | ред. код]

Малейні регулярно виступає в ролі Джорджа Сент-Ґіґленда, літнього чоловіка з Верхнього Вест-Сайду Нью-Йорка. Сент-Ґіґленд і його товариш Гіл Файзон (якого грає комік Нік Кролл) ведуть шоу-розіграш «Too Much Tuna», в якому учасникам дають сендвічі, де забагато тунця.[52] Кролл і Малейні об'їздили Сполучені Штати з шоу під назвою Oh, Hello[en], в якому вони грають цих персонажів. Прем'єра відбулася на Бродвеї 23 вересня 2016 року, шоу ставили до 22 січня 2017 року. Виставу на Бродвеї було знято і випущена на Netflix 13 червня 2017 року.[53] Стів Мартін був спеціальним гостем, з бонусною сценою з Майклом Джей Фоксом у якості гостя; Метью Бродерік з'явився у короткому камео ближче до кінця.

Особисте життя[ред. | ред. код]

5 липня 2014 року Малейні одружився з візажисткою і майстринею абажурів Аннамарі Тендлер. Весільну церемонію провів їхній друг Ден Леві[en].[14]

У минулому Малейні мав проблеми з алкоголоем і більше його не вживає.[7]

Роботи[ред. | ред. код]

Комедійні спецвипуски[ред. | ред. код]

Рік Назва Дистриб'ютор
2009 The Top Part Comedy Central
2012 John Mulaney: New in Town Comedy Central
2015 John Mulaney: The Comeback Kid Netflix
2018 John Mulaney: Kid Gorgeous at Radio City Netflix

Телебачення[ред. | ред. код]

Рік Назва Роль Примітки
2006 Live at Gotham самого себе епізод: «1.3»
2007 Late Night with Conan O'Brien самого себе епізоди: «7 June 2007» & «15 February 2007»
2007 Human Giant Various епізод: «24 Hour Marathon»
2008 Best Week Ever[21][54] самого себе 4 епізоди
2008 Important Things with Demetri Martin Джон Малейні/Зелений берет 2 епізоди; також письменник
2008–2018 Saturday Night Live різні ролі 7 епізодів; також письменник
2009 Comedy Central Presents самого себе півгодинний стенд-ап
2010 Mayne Street Ділан 6 епізодів
2010 Ugly Americans Тоні / The In-Between World Guide (голос) 2 епізоди
2011, 2017 The Chris Gethard Show самого себе епізоди: «The Kickboxer Episode» & «Innocuous Opinions, Dire Consequences»
2012 John Mulaney: New in Town самого себе стенд-ап спецвипуск
2012 Funny As Hell самого себе епізод #2.2
2013–2015 Kroll Show Джордж Сент-Ґіґленд 11 епізодів
2013 The Jeselnik Offensive самого себе 2 епізоди
2013 The Pete Holmes Show самого себе епізод: «John Mulaney»
2014–2015 Mulaney Джон Малейні 13 епізоди; також творець, продюсер, письменник
2015–present Documentary Now! автор/співавтор 5 епізодів
продюсер-консультант (сезон 1, епізод 4)
виконавчий співпродюсер (сезон 2)
2015–2016 The Jim Gaffigan Show самого себе 4 епізоди
2015 John Mulaney: The Comeback Kid самого себе стенд-ап спецвипуск
2016 Lady Dynamite James Earl James епізод: «Pilot»
2016 Comedy Bang! Bang! Джордж Сент-Ґіґленд епізод: «The Lonely Island Wear Dark Pants and Eyeglasses»
2016 Maya & Marty письменник (6 епізодів)
2016 Difficult People Cecil Jellford епізод: «Unplugged»
2017 32nd Independent Spirit Awards самого себе (ведучий) телевипуск
2017 Oh, Hello on Broadway Джордж Сент-Ґіґленд телевипуск
2017–present Big Mouth Andrew Glouberman / Mint / різні голоси 20 епізодів; також продюсер-консультант
2018 Crashing самого себе епізод: «Too Good»
2018 33rd Independent Spirit Awards самого себе (ведучий) телевипуск
2018 Portlandia Джордж Сент-Ґіґленд епізод: «Peter Follows P!nk»
2018 Saturday Night Live самого себе (ведучий) епізод: «John Mulaney/Jack White»
2018 John Mulaney: Kid Gorgeous at Radio City самого себе стенд-ап спецвипуск
2018 Animals. Olafur / Mackerel (голос) епізод: «Pigeons»

Кіно[ред. | ред. код]

Рік Назва Роль Примітки
2018 Людина-павук: Навколо всесвіту Пітер Поркер / Свин-павук голос

Дискографія[ред. | ред. код]

  • The Top Part (Comedy Central Records, 2009)
  • New in Town (Comedy Central Records, 2012)
  • The Comeback Kid (Drag City, 2017)
  • Kid Gorgeous (Drag City, 2018)

Нагороди та номінації[ред. | ред. код]

Рік Нагорода Категорія Номінована робота Результат Прим.
2009
Прайм-тайм премія «Еммі» Outstanding Writing for a Variety, Music, or Comedy Series Saturday Night Live Номінація
Премія Гільдії сценаристів Америки Best Comedy/Variety Series Перемога
2010
Прайм-тайм премія «Еммі» Outstanding Writing for a Variety, Music, or Comedy Series Номінація
Премія Гільдії сценаристів Америки Best Comedy/Variety Series Перемога
2011
Прайм-тайм премія «Еммі» Outstanding Music and Lyrics Saturday Night Live for «Justin Timberlake Monologue» Перемога
Outstanding Writing for a Variety, Music, or Comedy Series Saturday Night Live Номінація
Премія Гільдії сценаристів Америки Best Comedy/Variety Series Номінація
2012
Прайм-тайм премія «Еммі» Outstanding Original Music and Lyrics Saturday Night Live for «I Can't Believe I'm Hosting» Номінація
Outstanding Writing for a Variety Series Saturday Night Live Номінація
Outstanding Variety Series Номінація
Премія Гільдії сценаристів Америки Best Comedy/Variety Series Номінація
2013
Прайм-тайм премія «Еммі» Outstanding Writing for a Variety Special Saturday Night Live Weekend Update Thursday Номінація
Премія Гільдії сценаристів Америки Best Comedy/Variety Series Saturday Night Live Номінація
2014
Best Comedy/Variety Series Номінація
2015
Прайм-тайм премія «Еммі» Outstanding Writing for a Variety Special Saturday Night Live 40th Anniversary Special Номінація
2016
John Mulaney: The Comeback Kid Номінація
Премія Гільдії сценаристів Америки Best Comedy/Variety Special Saturday Night Live 40th Anniversary Special Номінація
2017
Прайм-тайм премія «Еммі» Outstanding Variety Sketch Series Documentary Now! Номінація
Премія Гільдії сценаристів Америки Best Comedy/Variety Sketch Series Номінація
Maya & Marty Номінація
2018
Прайм-тайм премія «Еммі» Outstanding Writing for a Variety Special John Mulaney: Kid Gorgeous at Radio City Перемога

Примітки[ред. | ред. код]

  1. Internet Broadway Database — 2000.
  2. Holson, Laura M. (January 4, 2013). The Family Franchise. The New York Times. Процитовано January 6, 2013. 
  3. John Mulaney biodata. TV Guide. Процитовано February 12, 2013. 
  4. Swartz, Anna (September 18, 2018). Emmys 2018: John Mulaney wins for outstanding writing for variety special. Mic (en). Процитовано September 18, 2018. 
  5. а б Heidemann, Jason A. (June 15, 2010). Double our pleasure: Two comics with a Chicago past team up at this year's Just for Laughs fest. Time Out Chicago (277). Процитовано October 24, 2010. 
  6. Downing, Andy (February 27, 2013). A stand-up guy: 'SNL' vet John Mulaney takes the Barrymore stage. Madison. Процитовано September 26, 2014. 
  7. а б в г д е ж и к Walters, John (May 30, 2014), «John Mulaney's Charm Offensive». Newsweek Global. 162 (21):1–7
  8. Peters, Charlene (April 17, 2012). Saturday Night Live' writer-actors Seth Meyers and John Mulaney embrace Marblehead connection. wickedlocal.com. Процитовано September 26, 2014. 
  9. Pitchel, Samantha (May 12, 2012). John Mulaney on the power of parody, and what really goes on behind the scenes at SNL. Culturemap Austin. Процитовано September 26, 2014. 
  10. BATES, William Henry - Biographical Information. bioguide.congress.gov. Процитовано November 30, 2015. 
  11. Glatter, Hayley (February 8, 2018). Seth Moulton Told Seth Meyers about Being an Iraqi TV Star. Boston Magazine (Boston, MA). 
  12. John Mulaney Can't Wear Regular Tuxedoes to Events Anymore. Late Night with Seth Meyers. June 12, 2017. Процитовано June 13, 2017. 
  13. Healey, Barbara (April 23, 2012). LETTER: 'SNL' story proves it's a small world. Marblehead Reporter (en). Процитовано June 13, 2017. 
  14. а б The Comeback Kid, 2015
  15. Walters, John (May 22, 2014). John Mulaney's Charm Offensive. Newsweek. Процитовано November 20, 2015. 
  16. John Mulaney Bonds With Stephen Over Their Time As Altar Boys. The Late Show with Stephen Colbert. December 9, 2016. Процитовано February 27, 2017. 
  17. а б в Jones, Sam. John Mulaney. Off Camera with Sam Jones. Процитовано 31 August 2018. 
  18. Saint Clement School: Alumni. stclementschool.org. Архів оригіналу за квітень 7, 2016. Процитовано February 16, 2016. 
  19. Tringali, Steven (November 29, 2012). Joke's on us: Rivalry week comedians heckle the audience and share maybe too much. The Lafayette (277). Процитовано February 12, 2013. 
  20. Good, Owen S. Spider-Man: Into the Spider-Verse gets three more characters — including a spider-pig. polygon.com. Polygon. Процитовано 12 October 2018. 
  21. а б Berman, Mark (July 8, 2010). Comedian John Mulaney at Arlington Cinema 'N' Drafthouse. The Washington Post (Washington, DC). Процитовано September 1, 2010. 
  22. Jada, Yuan (April 26, 2010). John Mulaney Talks About Debuting on Saturday Night Live With His Girl Scout Cookie Tale of Woe. Vulture. Процитовано September 1, 2010. 
  23. Tucker, Ken (October 24, 2010). 'Saturday Night Live' review: Emma Stone was rock-solid, and flexible. Entertainment Weekly. Процитовано October 24, 2010. 
  24. Potts, Kim (September 24, 2010). 'SNL' Star Bill Hader Talks the New Season, Jon Hamm's Return and His 'Surreal Life' Experience with Corey Feldman. HuffPost TV. Архів оригіналу за September 21, 2012. Процитовано November 24, 2012. 
  25. Інтерв'ю з Джоном Малейні. ток-шоу «Конан» . TBS . 26 січня 2012 року.
  26. John Mulaney. Academy of Television Arts and Sciences. Процитовано May 16, 2018. 
  27. Outstanding Original Music and Lyrics 2011. Academy of Television Arts and Sciences. Архів оригіналу за May 5, 2012. 
  28. Mulaney, John (2009). The Top Part. New York: Comedy Central Records. OCLC 317698024. 
  29. Adams, Erik (November 13, 2015). John Mulaney moves on in a triumphant Comeback special. The A.V. Club. Процитовано May 16, 2018. 
  30. Sims, David (November 12, 2015). John Mulaney: Comedy's Comeback Kid. The Atlantic. Процитовано May 25, 2016. 
  31. а б Emmy Awards: The Complete Winners List. The Hollywood Reporter. September 18, 2016. Процитовано May 16, 2018. 
  32. McKellop, Mario (March 22, 2017). John Mulaney announces Kid Gorgeous North American tour. AXS. Процитовано February 20, 2018. 
  33. McKellop, Mario (June 17, 2017). John Mulaney announces second leg of Kid Gorgeous tour. AXS. Процитовано February 20, 2018. 
  34. John Mulaney, KID GORGEOUS. www.johnmulaney.com. Процитовано February 20, 2018. 
  35. Sacher, Andrew (November 20, 2017). John Mulaney adds 6th Radio City show, played "Night of Too Many Stars". BrooklynVegan. Процитовано February 20, 2018. 
  36. John Mulaney: Kid Gorgeous at Radio City. Netflix. Процитовано May 16, 2018. 
  37. Lyons, Margaret (April 30, 2018). John Mulaney: Kid Gorgeous at Radio City. New York Times Watching. Процитовано May 16, 2018. 
  38. Perkins, Dennis (May 1, 2018). John Mulaney packs the house with laughs in Kid Gorgeous At Radio City. The A.V. Club. Процитовано May 16, 2018. 
  39. Sims, David (May 1, 2018). The Secret Star of John Mulaney's Kid Gorgeous. The Atlantic. Процитовано May 16, 2018. 
  40. Greene, Steve (May 1, 2018). 'Kid Gorgeous at Radio City': John Mulaney's Netflix Standup Special Is One of the Year's Best Pieces of Writing. IndieWire. Процитовано May 16, 2018. 
  41. а б Emmy Awards: The Complete Winners List. Variety. September 17, 2018. Процитовано September 18, 2018. 
  42. Weinman, Jaime J. (August 4, 2014). The New Seinfeld. Maclean's 127 (30/31): 60–62. 
  43. Fox, Jesse David (May 10, 2013). NBC Passes on John Mulaney's Pilot. Vulture. Процитовано May 10, 2013. 
  44. Andreeva, Nellie (June 29, 2013). John Mulaney's NBC Comedy Pilot Eyes Series Pickup At Fox With Script Order. Deadline Hollywood. Процитовано August 14, 2013. 
  45. Harnick, Chris (October 2, 2013). John Mulaney Sitcom Gets Series Order At Fox. HuffPost. Процитовано October 4, 2013. 
  46. Finbow, Katy (May 11, 2015). Fox officially cancels Weird Loners, Mulaney and Red Band Society. Digital Spy. Процитовано July 18, 2015. 
  47. Mulaney. Rotten Tomatoes. Процитовано May 16, 2018. 
  48. Mulaney: Season 1. Metacritic. Процитовано May 16, 2018. 
  49. Jensen, Jeff; Maerz, Melissa (December 4, 2014). 5 Worst TV Shows of 2014. Entertainment Weekly. Процитовано November 27, 2017. 
  50. Holmes, Linda (October 3, 2014). Please Don't Judge John Mulaney By 'Mulaney'. NPR. Процитовано June 20, 2015. 
  51. Genzlinger, Neil (October 3, 2014). A Comic and 3 Friends: Sound Familiar?. The New York Times. Процитовано May 16, 2018. 
  52. B. G. Henne (January 23, 2015). Watch "Oh, Hello" stars Gil Faizon and George St. Geegland drop in at 92Y. The A.V. Club. Процитовано May 16, 2018. 
  53. Kurp, Josh (18 May 2017). John Mulaney And Nick Kroll's 'Oh, Hello' Is Coming To Netflix. UPROXX. Процитовано 31 August 2018. 
  54. Heisler, Steve (November 1–7, 2007). May the Best Man Win. Time Out Chicago (140). Процитовано October 24, 2010. 
  55. а б в г д е ж John Mulaney. Television Academy. Academy of Television Arts & Sciences. Процитовано September 18, 2018. 
  56. Finke, Nikki (February 7, 2009). 2009 Writers Guild Award Winners. Deadline Hollywood. Процитовано September 18, 2018. 
  57. 2010 Winners. Writers Guild of America, East. Процитовано September 18, 2018. 
  58. Anderton, Ethan (December 8, 2010). Writer’s Guild of America Announces TV Nominees for 2011 Awards. Collider. Процитовано September 18, 2018. 
  59. Writers Guild Awards: Complete Winners List. The Hollywood Reporter. February 19, 2012. Процитовано September 18, 2018. 
  60. Andreeva, Nellie (December 6, 2012). 'Breaking Bad' & 'Modern Family' Dominate 2013 Writers Guild Awards TV Nominations. Deadline Hollywood. Процитовано September 18, 2018. 
  61. WGA Awards 2014: Complete list of winners and nominees. Los Angeles Times. January 30, 2014. Процитовано September 18, 2018. 
  62. McNary, Dave (January 6, 2016). 'The Martian,' 'Straight Outta Compton' Land Writers Guild Nominations. Variety (en-US). Процитовано September 18, 2018. 
  63. Petski, Denise (December 5, 2016). WGA TV Nominations: 'The Americans', 'Stranger Things', 'Westworld', 'This Is Us' Among Nominees. Deadline Hollywood. Процитовано September 18, 2018. 

Посилання[ред. | ред. код]