Джон Пентланд Магаффі

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Джон Пентланд Магаффі
англ. John Pentland Mahaffy
John Pentland Mahaffy (2).jpg
Джон Пентланд Магаффі
Народився 26 лютого 1839(1839-02-26)
Веве
Помер 30 квітня 1919(1919-04-30) (80 років)
Дублін
Громадянство Швейцарія Швейцарія
Alma mater Триніті Коледж
Галузь наукових інтересів історія
Заклад Дублінський університет
Вчене звання професор
Науковий ступінь доктор наук
Нагороди
Королівський Вікторіанський орден Лицар Великого Хреста ордена Британської імперії
Лицар ордена Спасителя

Commons-logo.svg Медіафайли у Вікісховищі

Джон Пентланд Магаффі (англ. John Pentland Mahaffy, 26 лютого 1839, Веве, Швейцарія — 30 квітня 1919, Дублін) — британський історик, антикознавець, еллініст, філолог-класик, єгиптолог і музикознавець; протестантський пастор. Наставник Оскара Уайльда.

Біографія[ред.ред. код]

Народився в сім'ї ірландців. Виріс в Швейцарії та Німеччині.

Джон Пентланд Магаффі спочатку здобував початкову освіту в приватному порядку у Швейцарії та Німеччині, а пізніше у Триніті-коледжі в Дубліні (в 1856—1859 рр.), де вивчав класику й філософію. Будучи студентом, став ректором Університетського філософського товариства.

Джон Пентланд Магаффі був видатним класиком і єгиптологом, а також мав докторський ступінь з музики. Зокрема він створив музику для «Grace in chapel». Магаффі, універсальний науковець, опублікував численні роботи з цілої низки питань. Найвагомішими вважаються ті з них, що стосуються, так званого, «срібного віку» в Греції. Нині вони вважаються найавторитетнішими в цій області.

З 1865 р. був одружений, з 1908 р. — вдівець, мав від того шлюбу дві дочки та два сини.

Вперше відвідав Грецію в 1875 р., багато подорожував по Африці і в США.

Універсальність Магаффі не обмежується науковими колами: він вміло стріляв, грав у крикет за Ірландію, а також стверджував, що знає родовід кожного скакуна в Ольстері. Він також був експертом з рибальства нахлистом.

Був почесним членом Королівського коледжу Оксфордського університету[1]. Став професором стародавньої історії в Дублінському університеті.

У 1911—1916 рр. — президент Ірландської королівської академії.

Від 1913 р. — віце-ректор Триніті-коледжу.

Як науковець Магаффі працював професором історії стародавнього світу також в Триніті-коледжі і зрештою став в 1914—1919 рр. головою цього коледжу, провостом. Від 1914 р. — ректор дублінського Триніті-коледжу.

У 1918 р. — був посвячений у лицарі. Лицар золотого хреста грецького ордена Спасителя[1].

Праці[ред.ред. код]

Нагороди[ред.ред. код]

Примітки[ред.ред. код]

Джерела[ред.ред. код]

  • W. B. Stanford & R. B. McDowell (1971). Mahaffy: a biography of an Anglo-Irishman. Routledge & Kegan Paul. ISBN 0-7100-6880-8.(англ.)

Посилання[ред.ред. код]