Джон Шлезінгер народився в Лондоні в сім'ї лікаря-єврея[2]. У 1943 році був призваний до армії, де захопився експериментальним театром і розважав товаришів по службі показом фокусів. Після війни вивчав англійську літературу в Оксфорді. У кінці 1950-х рр. знімав документальні фільми для Бі-Бі-Сі. Його документальний фільм «Кінцева станція» (1961) про будні вокзалу Ватерлоо став подією на кінофестивалі у Венеції.
У 1963-64 рр. Шлезінгер зняв перші художні фільми — «Така ось любов» і «Біллі-брехун». У цих стрічках, зрежисованих у руслі напряму «розсерджених молодих людей», виразно виявилася одна з основних тем творчості режисера — самотність людини в сучасному місті. З цих картин розпочалася його багаторічна співпраця з акторами Аланом Бейтсом і Джулі Крісті. Зображення Шлезінгером буднів робочого класу на півночі Англії отримало палку оцінку Британської кіноакадемії. Тематично подібною до цих фільмів була і екранізація роману Томаса Гарді «Далеко від божевільного натовпу» (1967).
У фільмі 1971 року «Неділя, проклята неділя» тонко змалював апатію, що охопила англійське суспільство на початку 1970-х років після буму 1960-х, коли англійці раптом побачили, що живуть в занепалій країні. Фільм оповідає про переживання літнього лікаря-гомосексуала і інтелігентної молодої жінки, які, як з'ясовується, ділять одного коханця, що врешті-решт кидає обох і що від'їжджає до Америки.
У кінці 1960-х років Джон Шлезінгер опинився в Голлівуді, де поставив найвідоміший свій фільм — соціальну драму «Опівнічний ковбой» (1969), в якому головні ролі виконали Джон Войт і Дастін Гоффман. Стрічка отримала високу оцінку і глядачів, і критики — вона отримала премію «Оскар» — в номінаціях «найкращий фільм» і «найкраща режисура». Багато в чому завдяки Гоффману успіх супроводив політичний трилер «Марафонець» (Marathon Man, 1976), що поєднав у собі проблему нацистських злочинців, які переховуються в Латинській Америці, «полювання на відьом» в 1950-х роках і ролі в усьому цьому американських спецслужб.
Останні тридцять років життя Шлезінгер, що не приховував своїй гомосексуальної орієнтації, прожив в каліфорнійському містечку Палм-Спрінгз з фотографом Майклом Чайлдерсом[3].
У грудня 2000 року Джон Шлезінгер переніс інсульт. Помер у регіональному Медичному центрі у Палм-Спрінгз 24 липня 2003 на 77-му році життя.
Кино: Энциклопедический словарь/Гл. ред. С. И. Юткевич; Редкол.: Ю. С. Афанасьев, В. Е. Баскаков, И. В. Вайсфельд и др.- М.: Сов. энциклопедия, 1987.- 640 с., 96 л. ил. (рос.)
А. Дорошевич. Джон Шлезингер // «Режиссёрская энциклопедия. Кино США». — М. : Материк, 2002. — С. 210-211. — ISBN 5-85646-096-0.(рос.)