Джон фон Нейман

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Джон (Янош) фон Нейман
JohnvonNeumann-LosAlamos.jpg
Народився 28 грудня 1903(1903-12-28)
Будапешт,
Австро-Угорщина
Помер 8 лютого 1957(1957-02-08) (53 роки)
Вашингтон, США
Місце проживання США
Громадянство Австро-УгорщинаУгорщина, Flag of the United States.svg США
Alma mater Будапештський університет
Галузь наукових інтересів математика, фізика, інформатика
Відомий завдяки: Теорія ігор
квантова фізика,
архітектура фон Неймана
Нагороди Премія Енріко Фермі

Commons-logo.svg Медіафайли у Вікісховищі

Джон фон Нейман (англ. John von Neumann), Нейман Янош Лайош (угор. Neumann János Lajos), Йоганн фон Нойман (нім. Johann von Neumann) нар. 28 грудня 1903 — пом. 8 лютого 1957) — американський математик угорського походження, що зробив значний вклад у квантову фізику, функціональний аналіз, теорію множин, інформатику, економічні науки та в інші численні розділи знання. Він став засновником теорії ігор разом із Оскаром Морґенштерном у 1944 році. Розробив архітектуру (так звану «архітектуру фон Неймана»), яка використовується в усіх сучасних комп'ютерах.

Біографія[ред.ред. код]

Янош Лайош Нейман народився в Будапешті, що був у ті часи містом Австро-Угорської імперії. Він був старшим з трьох синів у єврейській сім'ї процвітаючого будапештського банкіра Макса Неймана (угор. Neumann Miksa) і Маргарет Канн (угор. Kann Margit). Янош, або просто «Янсі», був незвичайно обдарованою дитиною, цікавився математикою, природою чисел і логікою навколишнього світу.

У 1911 році він поступив до Лютеранської гімназії. У 1913 році його батько отримав дворянський титул, і Янош разом з австрійським і угорським символами знатності — частка фон (von) до австрійського прізвища і титулом Маргиттаї (Margittai) в угорському іменуванні — став називатися Янош фон Нейман або Нейманом Маргиттаї Янош Лайош. Під час викладання в Берліні і Гамбурзі його називали Йоганном фон Нейманом. Пізніше, після переселення в 1930-тих роках до США, його ім'я на англійський зразок змінилося на Джон. Цікаво, що брати фон Неймана після переїзду в США отримали зовсім інші прізвища: Воннеуманн (Vonneumann) і Ньюман (Newman).

Джон Фон Нейман отримав ступінь доктора філософії з математики (з елементами експериментальної фізики і хімії) в університеті Будапешта в 23 роки. Одночасно він вивчав хімічну інженерію в швейцарському Цюріху (Макс фон Нейман вважав професію математика недостатньою для того, щоб забезпечити надійне майбутнє сина). З 1926 по 1930 роки Джон фон Нейман був приват-доцентом в Берліні.

У 1930 році фон Нейман був запрошений на викладацьку посаду в американський Принстонський університет. Був одним з перших запрошених на роботу в заснований в 1930 році науково-дослідний Інститут перспективних досліджень (англ. Institute for Advanced Study), що також розташовувався в Принстоні, де з 1933 року і до самої смерті посідав професорську посаду.

У 1936–1938 роках Алан Тьюрінг захищав в інституті під керівництвом Алонзо Черча докторську дисертацію. Це сталося незабаром після публікації в 1936 році статті Тюрінга «On Computable Numbers with an Application to the Entscheidungs problem», яка включала концепції логічного проектування і універсальної машини. Фон Нейман, поза сумнівом, був знайомий з ідеями Тьюрінга, проте невідомо, чи застосовував він їх в проектуванні IAS-машини десять років опісля.

У 1937 році фон Нейман став повноправним громадянином США. У 1938 він був нагороджений премією імені М. Бохера за свої роботи в області аналізу.

Фон Нейман був одружений двічі. Вперше він одружувався з Маріетт Кевеші (Mariette Kövesi) в 1930 році. Фон Нейман навіть погодився перейти в католицтво, щоб догодити її сім'ї. Шлюб розпався в 1937 році, а вже в 1938 він одружується з Кларою Ден (Klara Dan). Від першої дружини у фон Неймана народилася дочка Марина — в майбутньому відомий економіст.

У 1957 році фон Нейман захворів раком кісток, можливо, викликаним радіоактивним опромінюванням при дослідженні атомної бомби в Тихому океані або, можливо, при подальшій роботі в Лос-Аламосі, штат Нью-Мексико (його колега, піонер ядерних досліджень Енріко Фермі, помер від раку кісток в 1954 році). Через кілька місяців після постановки діагнозу фон Нейман помер у важких муках.

Внесок в науку[ред.ред. код]

Внесок Нейман у розвиток багатьох галузей математики є значним. Перші його роботи, написані під впливом Давида Гільберта, присвячено основам математики. Коли Курт Гедель довів нездійсненність запропонованої Гільбертом програми, Нейман залишив дослідження в цій галузі та взявся до функціонального аналізу і його застосування у квантовій механіці. Нейману належить чітке математичне формулювання принципів квантової механіки, зокрема, її ймовірнісна інтерпретація; його праця «Математичні основи квантової механіки» (Mathematische Grundlagen der Quantenmechanik, 1932[1]) вважається класичною. 1932 року Нейман довів еквівалентність хвильової та матричної механіки. Дослідження основ квантової механіки спонукало його до глибшого вивчення теорії операторів і створення теорії необмежених операторів.

Праці Неймана справили вплив на економічну науку. Учений став одним з творців теорії ігор — галузі математики, яка вивчає ситуації, пов'язані з ухваленням оптимальних рішень. Застосування теорії ігор до вирішення економічних задач виявилось не менш значним, ніж сама теорія. Результати цих досліджень було опубліковано в спільній з економістом О. Моргенштерном праці «Теорія ігор і економічна поведінка» (The Theory of Games and Economic Behavior, 1944).

Третьою галуззю наук, на яку мала вплив творчість фон Неймана, стала теорія обчислювальних машин і аксіоматична теорія автоматів. Справжнім пам'ятником його досягненням є власне комп'ютери, принципи дії яких було розроблено саме Нейманом (частково — спільно з Г. Голдстайном).

Бібліографія[ред.ред. код]

  • фон Нейман Дж. Избранные труды по функциональному анализу // Классики науки. — М. : Наука, 1987. — 375+369 с.
  • фон Нейман И. Математические основы квантовой механики = Mathematische Grundlagen der Quantenmechanik. — М. : Наука, 1964. — 368 с.
  • фон Нейман Дж. Теория самовоспроизводящихся автоматов = Theory of Self-reproducing Automata. — М. : Мир, 1971. — 384 с.
  • фон Нейман Дж., Моргенштерн О. Теория игр и экономическое поведение = Theory of Games and Economic Behavior. — М. : Наука, 1970. — 708 с.
  • Пуанкаре А., Эренфесты Т. и П., фон Нейман Дж. Работы по статистической механике. — Ижевск : РХД, 2011. — 282 с.

Вшанування[ред.ред. код]

Див. також[ред.ред. код]

Виноски[ред.ред. код]

  1. J. von Neumann (1932). Mathematische Grundlagen der Quantenmechanik. Berlin: Springer.  (нім.)
    J. von Neumann (1955). Mathematical Foundations of Quantum Mechanics. Princeton University Press.  (англ.)