Джордж Берклі

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Єпископ Джордж Берклі

Джордж Берклі (англ. George Berkeley відомий також як: єпископ Джордж Берклі; *12 березня 1685—†14 січня 1753) — впливовий ірландський філософ, англіканський єпископ (за хрещенням — протестант) відомий своїми роботами про суб'єктивний ідеалізм, підсумований в його книзі «Бути це відчувати» (лат. «Esse est percipi»). Теорія Берклі стверджує, що індивідууми можуть лише безпосередньо знати відчуття й ідеї об'єктів, — а не абстракції, такі, як-от: «речовина». Він написав цілий ряд робіт, найвідоміша з яких — «Трактати про принципи людського знання» (1710) і «Три діалоги між Хілами та Філонами» (1713) (Філон, «Коханець розуму», представляв самого Берклі. Хіли, названі за старогрецьким словом що означає «речовина», представляли ідеї Лока). В 1734 він опублікував книгу «Аналітик», критику основ науки, дуже впливову в подальшому розвитку математики. Місто Берклі (Каліфорнія) та університет, який там знаходиться, названі на його честь. Житловий коледж в Єльському університеті також носить його ім'я.

Біографія[ред.ред. код]

Берклі народився поблизу Томастауна (графство Килкенні, Ірландія). Вчився спершу в коледжі в Килкенні, потім у Коледжі пресв. Трійці (англ. Trinity College) в Дубліні. У 1721 р. був призначений придворним проповідником намісника ірландського герцога Грефтона, а незабаром деканом міста Деррі. Одержавши по заповіту досить крупний спадок, Берклі зробив пропозицію заснувати на Бермудських островах місіонерський навчальний заклад для навернення язичників Північної Америки до християнства. План Берклі не тільки зустріли співчутливо впливові представники англійської аристократії, але й знайшов підтримку в парламенті: у 1728 Берклі залишив своє деканство і разом із однодумцями відправився до Род-Айленду, щоб приступити до виконання плану. Справа закінчилася, проте, найнесподіванішим чином: віддалившись на Бермудські острови, місія була забута як англійським суспільством, так і парламентом — і, за браком коштів, повинна була повернутися назад.

Берклі мав обширну і багатобічну освіту, не був чужий жодній галузі людського знання і благородним характером вселяв до себе пошану в тих, хто зустрічався з ним. Філософський світогляд Берклі розвивався почасти як протест проти пануючих в його час реалістичних і матеріалістичних ідей, почасти під впливом сенсуалізму Локка. Згідно з теорією Берклі, тільки дух існує насправді, весь же матеріальний світ — лише обман наших відчуттів; мимовільність цього обману корениться в первинних уявленнях, збуджених душею всіх душ — самим Богом. Цей спіритуалізм Берклі послужив приводом для численних непорозумінь і налаштував проти Берклі як філософів, так і богословів.

Література[ред.ред. код]