Джордж Веа

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Джордж Веа
англ. George Weah[1]
Ім'я при народженні англ. George Manneh Oppong Weah
Народився 1 жовтня 1966(1966-10-01)[2][3][…] (57 років)
Монровія, Ліберія[1]
Країна  Ліберія[5]
 Франція[6]
Діяльність футболіст, політик
Alma mater DeVry Universityd
Знання мов англійська і французька
Роки активності 1981 — тепер. час
Посада посол доброї волі ЮНІСЕФ[d], President of Liberia і Member of the Senate of Liberiad
Партія Congress for Democratic Changed
Конфесія християнство[7]
Родичі Christopher Wrehd[8]
У шлюбі з Clar Marie Weahd
Діти Тімоті Веа і George Weah Jr.d
Вага 76 кг
Зріст 185 см
Нагороди
Ф
Джордж Веа
Джордж Веа
Джордж Веа
Особисті дані
Повне ім'я Джордж Манне Оппонг
Аусман Веа
Народження 1 жовтня 1966(1966-10-01) (57 років)
  Монровія, Ліберія
Зріст 185 см
Вага 82 кг
Громадянство  Ліберія
Позиція нападник
Професіональні клуби*
Роки Клуб Ігри (голи)
1985
1985—1986
1986—1987
1987—1988
1988—1992
1992—1995
1995—1999
1999—2000
2000
2000—2001
2001—2003
Ліберія Бонгранг Компані
Ліберія Майті Баролл
Ліберія Інвінсібл Елевен
Камерун Тоннер
Франція Монако
Франція Парі Сен-Жермен
Італія Мілан
Англія Челсі
Англія Манчестер Сіті
Франція Олімпік Марсель
ОАЕ Аль-Джазіра
2 (1)
10 (7)
23 (24)
18 (14)
103 (47)
96 (32)
114 (46)
11 (4)
7 (1)
19 (5)
8 (13)
Національна збірна
Роки Збірна Ігри (голи)
1988—2007 Ліберія Ліберія 60 (22)
Звання, нагороди
Нагороди

* Ігри та голи за професіональні клуби
враховуються лише в національному чемпіонаті.

Джордж Ве́а (англ. George Weah; повне ім'я — Джордж Ма́нне Оппо́нг А́усман Ве́а, англ. George Manneh Oppong Ousman Weah) (народився 1 жовтня 1966, Монровія) — ліберійський політик, 25-й президент Ліберії, колишній футболіст, нападник. Гравець збірної Ліберії. Найкращий футболіст світу за версією ФІФА, Європи — за версією «France Football» та Африки 1995 року. Єдиний володар Золотого м'яча з Африки. Один з трьох володарів цього трофею, які ніколи не брали участь у фінальних стадіях чемпіонату світу, та єдиний лауреат, чия збірна ніколи не грала на чемпіонатах світу.

Президент Ліберії з 26 грудня 2017 року.

Футбольна кар'єра[ред. | ред. код]

Англія[ред. | ред. код]

Перебування Веа в Англії можна вважати успішним, хіба що, в «Челсі», де він відразу став улюбленцем місцевих фанів, забивши переможний гол у своєму дебютному матчі проти «Тоттенхем», та забивши м'ячі в наступних матчах у ворота «Вімблдона» і «Ліверпуля». Він також допоміг вийти «Челсі» в фінал Кубка Англії 1999/2000, забивши на попередніх стадіях важливі голи «Лестер Сіті» та «Гіллінгем». У фіналі «Челсі» переміг з рахунком 1-0. Всього за «Челсі» Веа провів 15 матчів забивши 5 голів, в тому числі: в Чемпіонаті Англії 11 матчів, 3 голи, в кубку Англії з футболу 4 матчі, 2 голи.

Тренер «Челсі» Джанлука Віаллі не захотів продовжувати співпрацю з Веа надалі, і тому 1 серпня 2000 року Веа підписав контракт на два роки з дебютантом англійської Прем'єр-ліги «Манчестер Сіті» на правах вільного агента на суму в £ 30,000 в тиждень. Він зіграв тільки 11 ігор у всіх змаганнях за команду, забивши чотири рази, при цьому усі 90 хвилин Веа відіграв тільки у трьох матчах. 16 жовтня 2000 року Джордж покинув клуб.

Закінчення кар'єри[ред. | ред. код]

Сезон 2000/2001 року Джордж Веа догравав в клубі Олімпік (Марсель), де зіграв в чемпіонаті Франції 19 матчів та забив 5 голів.

Закінчив кар'єру в Об'єднаних арабських еміратах в клубі Аль-Джазіра, забивши 13 м'ячів в 8 матчах.

Старший син Джордж[en] виступав за молодіжну збірну США, команди Франції та Швейцарії. Молодший син Тімоті — гравець національної збірної США і французького клубу «Лілля».

Політична кар'єра[ред. | ред. код]

Джордж Веа, прес-конференція ЧС-2010

Після закінчення другої громадянської війни в Ліберії, Веа оголосив про свій намір балотуватися на пост президента Ліберії на виборах 2005 року. Хоча Веа був популярною фігурою в Ліберії, противники та критики напирали на відсутність у нього освіти та політичного досвіду, заявляючи, що однією тільки роботи послом миру в ЮНІСЕФ явно недостатньо для управління країною. На що Веа відповідав, що країні необхідно свіже політичне дихання, а для розв'язання основної проблеми країни — енергетичної — доктором наук бути необов'язково.

Основним конкурентом Веа була Елен Джонсон Серліф, колишній міністр економіки Ліберії, яка здобула освіту в Гарварді та була головою африканського бюро Програми розвитку ООН.

Веа отримав більшість голосів у першому турі голосування 11 жовтня, отримавши 28,3 % голосів. Однак цього було недостатньо для перемоги. Відбувся другий тур виборів, де Веа програв, отримавши лише 40,6 %, у Серліф було 59,4 %. Веа стверджував, що вибори були сфальсифіковані шляхом залякування виборців та фальсифікації голосування, і багато хто з його прихильників опротестовував результати на вулицях Монровії. Однак міжнародні спостерігачі, яких в країну з'їхалося кілька тисяч, виступили проти подібних заяв. За їх словами, порушення на виборчих дільницях мали місце, але були незначними, і на хід процедури вплинути не могли. Веа закликав своїх прихильників прийняти результат з грацією і гідністю, і Сірліф стала президентом.

Веа продовжує займатися політикою. Після невдалих союзів з іншими опозиційними партіями Веа бере участь у виборах 2011 року президента країни, як кандидат у віцепрезиденти разом з кандидатом у президенти Вінстоном Таманом.

26 грудня 2017 року Джордж Веа став 25-м президентом Ліберії, здобувши переконливу перемогу у другому турі голосування. За володаря Золотого м'яча 1995 року проголосували у 12 із 15 округів[9].

Статистика виступів[ред. | ред. код]

В Європі[ред. | ред. код]

Клуб Сезон Чемпіонат Кубок Кубок Ліги Суперкубок Єврокубки Всього
Ігри Голи Ігри Голи Ігри Голи Ігри Голи Ігри Голи Ігри Голи
Монако 1988–89 23 14 10 1 - - - - 5 2 38 17
1989–90 17 5 - - - - - - 7 3 24 8
1990–91 29 10 6 5 - - - - 5 3 40 18
1991–92 34 18 4 1 - - - - 9 4 47 23
Парі Сен-Жермен 1992–93 30 14 6 2 - - - - 9 7 45 23
1993–94 32 11 3 2 - - - - 5 1 40 14
1994–95 34 7 5 2 3 1 - - 11 8 53 18
Мілан 1995–96 26 11 3 1 - - 1 0 6 3 36 15
1996–97 28 13 2 0 - - - - 5 3 35 16
1997–98 24 10 8 3 - - - - - - 32 13
1998–99 26 8 4 1 - - - - - - 30 9
1999–00 10 4 2 0 - - 1 0 1 1 14 5
Челсі 1999-00 11 3 4 2 - - - - - - 15 5
Манчестер Сіті 2000–01 7 1 - - 2 3 - - - - 9 4
Марсель 2000–01 19 5 1 0 - - - - - - 20 5
Всього 350 134 58 20 5 4 2 0 63 35 478 193

Національна збірна[ред. | ред. код]

Збірна Рік Матчі Голи
Ліберія
1987 1 1
1988 2 1
1989 5 1
1990 - -
1991 - -
1992 - -
1993 - -
1994 2 1
1995 5 0
1996 6 1
1997 9 2
1998 3 0
1999 3 1
2000 7 1
2001 11 3
2002 3 1
2003 - -
2004 - -
2005 - -
2006 - -
2007 1 0
Всього 60 22

Досягнення[ред. | ред. код]

Командні досягнення[ред. | ред. код]

Ліберія «Майті Баролл».

Ліберія «Інвінсібл Елевен»

  • Чемпіон Ліберії (1): 1986/1987

Камерун «Тоннер»

Франція «Монако»

Франція «Парі Сен-Жермен»

Італія «Мілан»

Англія «Челсі»

Особисті досягнення[ред. | ред. код]

Примітки[ред. | ред. код]

  1. а б https://www.britannica.com/biography/George-Weah
  2. Transfermarkt.de — 2000.
  3. Енциклопедія Брокгауз / Hrsg.: Bibliographisches Institut & F. A. Brockhaus, Wissen Media Verlag
  4. BDFA
  5. https://www.lequipe.fr/Football/FootballFicheJoueur4284.html
  6. https://www.ligue1.fr/joueur?id=george-weah
  7. http://news.bbc.co.uk/sport1/hi/sports_talk/forum/1550731.stm
  8. Веа стал президентом Либерии. ReadFootball. Архів оригіналу за 27 грудня 2017. Процитовано 27 грудня 2017. 

Посилання[ред. | ред. код]