Очікує на перевірку

Джордж Данціг

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Джордж Данціг
англ. George Bernard Dantzig
Ім'я при народженніангл. George Bernard Dantzig
Народився8 листопада 1914(1914-11-08)[1][2][…]
Портленд
Помер13 травня 2005(2005-05-13)[1][2][…] (90 років)
Стенфорд, Санта-Клара, Каліфорнія, США[4]
·Діабет[5]
ПохованняLos Gatos Memorial Parkd[6][7]
Країна США[8]
Національністьєвреї[7]
Діяльністьматематик, інформатик, статистик
Alma materУніверситет Мічигану (1937)[9]
Університет Каліфорнії (Берклі) (1941)[9]
Cardozo Education Campusd (1932)
Мерілендський університет (1936)[9]
Галузьтеорія алгоритмів і лінійне програмування[5]
ЗакладУніверситет Каліфорнії (Берклі)[9]
Стенфордський університет[9][10]
Bureau of Labor Statisticsd[9]
Повітряні сили США[9]
Міністерство оборони США[9]
RAND[9]
Науковий керівникЄжи Нейман
Аспіранти, докторантиРоберт Фурер, Альфредо Ноель Юсем, Елліс Л. Джонсон, Томас Маньянті, Роджер Джей-Бі Ветс, Їню Є та інші
ЧленствоНаціональна академія наук США
Американська академія мистецтв і наук
Інститут математичної статистикиd[11]
Економетричне товариство[12]
ВійнаДруга світова війна
БатькоTobias Dantzigd
Нагороди

Джордж Бернард Данціг (англ. George Bernard Dantzig; 8 листопада 1914(19141108) — 13 травня 2005) — математик, який розробив симплексний алгоритм (симплекс-метод) для розв'язання задач лінійного програмування і вважається «батьком лінійного програмування» (поряд з радянським математиком Л. В. Канторовичем). Йому були присуджені Національна наукова медаль США (1975), премія Джона фон Неймана (1975). Він був членом Національної Академії Наук, Національної технічної Академії та Академії Мистецтв і Наук США.

Біографія

[ред. | ред. код]

Джордж Бернард Данціг народився 8 листопада 1914 року у Портленді, Орегон, США, батьки дали йому середнє ім'я «Бернард», на честь письменника Джорджа Бернарда Шоу, в надії, що він також стане письменником[13][14]. Його батько Тобіас Данціг, німець за походженням, був латвійським математиком та лінгвістом, який вчився у Анрі Пуанкаре у Парижі[14]. Тобіас одружився зі студенткою Сорбоннського університету Анною Оурісон та іммігрував у США. Ще у ранніх 1920-х роках сім'я переїхала у Балтимор, а згодом у Вашингтон, де Анна Данціг стала лінгвістом у Бібліотеці Конгресу. Тимчасом Тобіас Данціг викладав математику в Університеті Мериленду в Коледж-Парку. Джордж відвідував середню школу та був у захваті від геометрії. Його батько виховував у ньому інтерес до цієї науки, часто проводячи завзяті дискусії про її проблеми[15].

Джордж Данціг отримав ступінь бакалавра в галузі математики та фізики в Мерилендському університеті у 1936 році, ступінь магістра в галузі математики у Мічиганському університеті в 1938 році. Після двох років праці в Бюро трудової статистики Міністерства праці США, він вступив на докторську програму в галузі математики в Університеті Каліфорнії у Берклі, де вивчав статистику під керівництвом математика Єжи Неймана. У 1939 році він запізнився на заняття і помилково подумав, що написані на дошці рівняння — це домашнє завдання. Воно виявилось важчим, ніж звичайно, але через декілька днів він зміг його розв'язати. Виявилось, що він розв'язав дві «нерозв'язувані» проблеми в статистиці, які не могли розв'язати вчені роками. Ця історія стала дуже популярною, оповилась легендами, а в 1997 році за нею зняли фільм «Розумник Вілл Хантінг»[16].

З початком Другої світової війни, Джордж взяв відпустку від докторської програми в Університеті Каліфорнії у Берклі, щоб працювати в Установі статистичного управління ВПС США. У 1946 році він повернувся до університету Берклі, щоб виконати програми університету, та здобув ступінь доктора того ж року[14].

У 1952 році Данціг вступив до математичного підрозділу корпорації RAND. У 1960 він став професором в Департаменті промислового виробництва в Університеті Каліфорнії у Берклі, де він заснував і далі керував дослідницьким центром. У 1966 році він перейшов до Стенфордського університету професором дослідження операцій та комп'ютерних наук. У 1973 році він заснував Лабораторію системної оптимізації. Під час «наукової» відпустки того ж року він очолив Групу методології в Міжнародному інституті прикладного системного аналізу (МІПСА) в австрійському Лаксенбурзі. Пізніше він став професором транспортних наук Стенфордського університету і працював далі там навіть після свого офіційного виходу на пенсію у 1985 році[13].

Він був членом Національної академії наук, Національної академії наук машинобудування, Американської академії мистецтв і наук. Був відзначений численними нагородами, у тому числі теоретичною премією Джона фон Неймана в 1975 році, Національною медаллю науки США у 1975 році[17], став почесним доктором Мерилендського університету Коледж-Парку в 1976 році. У Товаристві математичного програмування на його честь створили «Приз Джорджа Данціга», який вручають кожних три роки, починаючи з 1982-го, однієї або двом особам, які зробили значний внесок у сферу математичного програмування[18].

Данціг помер 13 травня 2005 року в Стенфорді, Каліфорнія, вдома від діабету і серцево-судинної хвороби у віці 90 років[19].

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. а б Hosch W. L. Encyclopædia Britannica
  2. а б SNAC — 2010.
  3. Енциклопедія Брокгауз
  4. а б https://www.snopes.com/college/homework/unsolvable.asp
  5. а б https://elpais.com/tecnologia/2016/05/27/actualidad/1464360674_314203.html
  6. Find a Grave — 1996.
  7. а б https://billiongraves.com/grave/George-B-Dantzig/42139600
  8. LIBRIS — 2010.
  9. а б в г д е ж и к Архів історії математики Мактьютор — 1994.
  10. https://www.ams.org/journals/notices/200703/fea-cottle.pdf?adat=March%202007&trk=200703fea-cottle&cat=feature&galt=feature — С. 359.
  11. Scientific Legacy DatabaseInstitute of Mathematical Statistics.
  12. https://www.econometricsociety.org/society/organization-and-governance/fellows/memoriam
  13. а б Richard W. Cottle, B. Curtis Eaves and Michael A. Saunders (2006). «Memorial Resolution: George Bernard Dantzig» [Архівовано 30 серпня 2006 у Wayback Machine.]. Stanford Report, June 7, 2006.
  14. а б в Albers, Donald J.; Alexanderson, Gerald L.; Reid, Constance, ред. (1990). George B. Dantzig. More Mathematical People. Harcourt Brace Jovanovich. с. 60–79. ISBN 978-0-15-158175-7.
  15. Joe Holley (2005). «Obituaries of George Dantzig» [Архівовано 8 лютого 2017 у Wayback Machine.]. In: Washington Post, May 19, 2005; B06
  16. The Unsolvable Math Problem. Snopes. 28 червня 2011. Архів оригіналу за 13 червня 2019. Процитовано 17 квітня 2022.
  17. National Science Foundation – The President's National Medal of Science. Архів оригіналу за 15 жовтня 2012. Процитовано 17 квітня 2022.
  18. Fellows: Alphabetical List, Institute for Operations Research and the Management Sciences[en], архів оригіналу за 10 травня 2019, процитовано 9 жовтня 2019
  19. George B. Dantzig, operations research professor, dies at 90. 25 травня 2005. Архів оригіналу за 26 березня 2022. Процитовано 17 квітня 2022.