Джордж Монк, герцог Альбемарль

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Джордж Монк, герцог Альбемарль
George Monck 1st Duke of Albemarle Studio of Lely.jpg
Народився 6 (16) грудня 1608[1][2][3]
Мертон, Великий Лондон, Англія
Помер 3 січня 1670(1670-01-03)[2][4] (61 рік)
Лондон, Королівство Англія
·Edemad
Поховання Вестмінстерське абатство
Країна Flag of England.svg Королівство Англія
Діяльність військовослужбовець, політик
Знання мов англійська[1]
Учасник Громадянська війна в Англії
Членство Лондонське королівське товариство
Роки активності з 1626
Титул Герцог
Посада член Палати громад у Парламенті Англіїd, Member of the Privy Council of Irelandd, Member of the 1653 Parliamentd і Member of the April 1660 Parliamentd
Військове звання генерал-капітан
Конфесія англіканство
Батько Thomas Monkd[5][6]
Мати Elizabeth Smithd[5][6]
Брати, сестри Nicholas Monckd[6]
У шлюбі з Anne Clargesd[6]
Діти Christopher Monck, 2nd Duke of Albemarled[6]
Нагороди
Arms of Monck.svg

Джордж Монк, 1-й герцог Альбемарль (англ. George Monck, 1st Duke of Albemarle; 6 грудня 1608(16081206) — 3 січня 1670) — англійський полководець і адмірал, архітектор Реставрації королівської влади в Англії в 1660.

Спочатку був роялістом, але потрапивши в полон, перейшов на бік Парламенту і брав активну участь у придушенні заколотів проти республіки в Шотландії та Ірландії. У 1653 році очолював окремі військово-морські з'єднання. Незабаром у чині адмірала відзначився у битвах при Ньюпорті, Оутер Габбард, Шевінгені. В останній битві Монк завдав вирішальної поразки флоту Мартіна Тромпа. Завдяки цьому Англія виграла Першу війну із Голландією.

З 1654 — губернатор Шотландії, за призначенням Кромвеля. Після відставки сина Кромвеля, відмовився визнати військову диктатуру генерала Ламберта і ввів у Лондон свої війська. За реставрацію королівської влади удостоєний титулу герцога.

Див. також[ред. | ред. код]

Посилання[ред. | ред. код]

Примітки[ред. | ред. код]