Перейти до вмісту

Джордж Міллер (режисер)

Очікує на перевірку
Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Джордж Міллер
англ. George Miller
Зображення
Дата народження3 березня 1945(1945-03-03) (81 рік)
Місце народженняБрисбен, Квінсленд, Австралія
ГромадянствоАвстралія Австралія
Alma materУніверситет Нового Південного Уельсу Редагувати інформацію у Вікіданих
Професіярежисер
продюсер
сценарист
Magnum opusШалений Макс і Веселі ніжки Редагувати інформацію у Вікіданих
Нагороди«Оскар» (2007)
IMDbID 0004306
CMNS: Джордж Міллер у Вікісховищі Редагувати інформацію у Вікіданих

Джордж Міллер (англ. George Miller; 3 березня 1945) — австралійський режисер, продюсер та сценарист, відомий своєю серією фільмів «Шалений Макс». Перша освіта — медична. Довгий час працював лікарем фізіотерапевтом в одній з лікарень Сіднея. Представник «австралійської хвилі» з рисами феміністського кіно.

Біографія

[ред. | ред. код]

Джордж Міллер народився 3 березня 1945 року у місті Брисбен, штат Квінсленд, Австралія. Спочатку навчався в Граматичній школі Іпсвіча, а потім у Середній школі Сіднея для хлопчиків. Після закінчення школи вивчав медицину в Університеті Нового Південного Уельсу зі своїм братом Джоном. У 1971 році вступив до Мельбурнського університету, де вивчав кіномистецтво. Під час навчання потоварешував з Байроном Кеннеді, разом з яким створює свою першу короткометражку «Насильство в кіно, Частина 1». Приблизно в цей же час Джордж пише кілька сценаріїв, однак коштів необхідних на постановку повнометражної картини йому в цей час зібрати так і не вдається. Протягом довгих восьми років, пропрацювавши водієм швидкої допомоги, він все-таки зібрав необхідну суму.

У 1976 році разом з Джеймсом Маккослендом пише сценарій для фантастичного трилера «Шалений Макс». Картина з бюджетом всього в 350 тисяч доларів і молодим Мелом Гібсоном в головній ролі, виходить в 1979 році і має успіх у глядачів, збираючи в прокаті трохи менше 9 мільйонів доларів. На виручені гроші Міллер разом із Байроном Кеннеді відкривають власну кіностудію, на якій незабаром створюють ще більш успішний сіквел — «Шалений Макс 2» (1981). Успіх знятої в Австралії картини, що зібрала в прокаті близько 25 мільйонів доларів, був настільки гучним, що чутки про нього долетіли і до голлівудських продюсерів. Третю частину «Шаленого Макса» два товариші почали знімати з триразово збільшеним, завдяки участі «Голлівуду», бюджетом. У 1983 році Кеннеді розбився на вертольоті і закінчувати цю картину Міллеру, зв'язаному контрактом, довелося самому. В цьому ж році Джордж на запрошення Стівена Спілберга знімає одну з найбільш успішних, якщо не найуспішнішу новелу кінозбірника «Сутінкова зона» (1983). Сам же «Шалений Макс 3: Під куполом грому» виходить тільки лише два роки у 1985 році.

Перша виключно голлівудська робота режисера «Іствікські відьми» з Джеком Ніколсоном в головній ролі вийшла в 1987 році. Картина чудово показує себе в прокаті, збираючи понад 60 мільйонів доларів. Повернувшись на батьківщину, Міллер зволів присвятити себе продюсерській діяльності в фільмах «Рік, коли у мене ламався голос» (1987), «Мертвий штиль» (1989), «Бангкок Гілтон» (1989) «Флірт» (1991).

У 1992 році на екран виходить чергова робота режисера — зворушлива драма «Масло Лоренцо». Сценарій до цієї картини, що отримала хороші відгуки кінокритиків, але провалилася в прокаті, Міллер написав разом з Ніком Енрайтом. В 1995 для свого товариша по навчанню в університеті Кріса Нунана пише сценарій для світового кінохіта «Бейб: Чотириногий малюк», не менш успішний сіквел — «Бейб: Порося в місті», режисирує самостійно в 1998 році, після чого зникає з поля зору на цілих вісім років.

Тріумфальне повернення режисера відбулося в 2006 році з анімаційною стрічкою «Веселі ніжки», в якій він виступив не тільки як один з режисерів, а й доклався до написання сценарію. Картина зібрала в прокаті трохи менше 400 мільйонів доларів і принесла Міллеру його перший «Оскар» в номінації найкраща анімаційна стрічка року. У 2011 році Джордж виступає сценаристом, режисером і продюсером сіквела мультфільму «Веселі ніжки 2».[1][2]

2015–дотепер: Відродження кар'єри

[ред. | ред. код]

У 2012 році Міллер розпочав зйомки фільму «Шалений Макс: Дорога гніву», четвертого фільму серії «Шалений Макс», після декількох років затримок у виробництві.[3] Фільм «Дорога гніву» з Томом Харді та Шарліз Терон у головних ролях вийшов на екрани 15 травня 2015 року.[4] Фільм став касовим успіхом і отримав широке визнання критиків, які назвали його одним з найкращих бойовиків, які коли-небудь знімалися.[5] А.О. Скотт з The New York Times назвав його «Вибором критиків New York Times», написавши: «Міллер завжди залишався вірним своїм брутальним, прагматичним кореням. У свої 70 років він має інтуїтивне відчуття пропорцій майстра-ремісника і недовіру візуального майстра до зайвої багатослівності», додавши: «Це все дуже весело і досить захоплююче — великомасштабний жанровий фільм, який одночасно є невибагливим і не боїться донести до глядача своє послання».[6]

У жовтні 2018 року було оголошено, що Міллер зніме фільм «Три тисячі років бажань», зйомки якого розпочалися в листопаді 2020 року.[7] Фільм із Ідрісом Ельбою і Тільдою Свінтон у головних ролях був вперше показаний на Каннському кінофестивалі в травні 2022 року.[8] Пітер Бредшоу з The Guardian описав фільм як «щиру пригоду в стилі Аладдіна для дорослих», додавши: «Міллер показує, що зараз він робить те, що подобається йому, і те, що подобається йому ще більше. Це фантазія в стилі «Тисяча і одна ніч», яку він, очевидно, мріяв зняти вже багато років».[9] Джастін Чанг з NPR написав, що «Міллер розкриває дивну ідею з хитрим гумором, якому спочатку важко протистояти», але додав, що фільм «закінчується приглушеною, невизначеною нотою»[10]. Фільм провалився в прокаті, зібравши 20 мільйонів доларів у всьому світі при бюджеті в 60 мільйонів доларів.[11]

У квітні 2017 року Міллер заявив, що він і співавтор Ніко Латуріс завершили роботу над двома додатковими сценаріями для серії «Божевільний Макс» після виходу фільму «Божевільна дорога». Головний герой «Божевільної дороги» Том Харді підтвердив свою участь у наступній частині.[12] У 2015 році, а потім знову на початку 2017 року, Міллер заявив, що «п'ятий фільм серії матиме назву «Божевільний Макс: Пустка».[12]

У 2020 році стало відомо, що Міллер зніме спін-оф «Божевільного Макса» під назвою «Фуріоза: Шалений Макс. Сага» з Аньєю Тейлор-Джой і Крісом Гемсвортом у головних ролях.[13] Прем'єра фільму відбулася на Каннському кінофестивалі 2024 року і отримала схвальні відгуки критиків.[14][15][16] Манола Даргіс із The New York Times надала фільму звання «Вибір критиків NYT», заявивши: «Міллер — настільки винахідливий режисер, що легко забути, що він продовжує знімати фільми про кінець життя, яким ми його знаємо. Дуже цікаво спостерігати, як його герої борються за нафту, воду і жінок, але хоча я давно вважаю його великим режисером, тільки завдяки «Фуріосі» я тепер розумію, що він також є геніальним пророком загибелі».[15]

Фільмографія

[ред. | ред. код]
Рік Українська назва Оригінальна назва Роль
1971кфSt. Vincent's Revue Filmрежисер
1971кфНасильство в кіно, Частина 1Violence in the Cinema, Part 1режисер, сценарист
1978фУ пошуках АнниIn Search of Annaперший помічник режисера
1979фШалений МаксMad Maxрежисер, сценарист
1980фЛанцюгова реакціяThe Chain Reactionрежисер другого плану, продюсер
1981фШалений Макс 2Mad Max 2режисер, сценарист
1983фСутінкова зонаTwilight Zone: The Movieрежисер
1983тфЗвільненняThe Dismissalрежисер, сценарист, продюсер
1984тфОстанній бастіонThe Last Bastionспіврежисер
1984сЛінія тілаBodylineсценарист, продюсер
1984сВтеча з КовриThe Cowra Breakoutпродюсер
1985фШалений Макс 3Mad Max Beyond Thunderdomeрежисер, сценарист, продюсер
1987фІствікські відьмиThe Witches of Eastwickрежисер
1987фРік, коли у мене ламався голосThe Year My Voice Brokeпродюсер
1987сВ'єтнам, до запитанняVietnamпродюсер
1987тфЗагадка СтінсонаThe Riddle of the Stinsonпродюсер
1988тфДинастія брудної водиThe Dirtwater Dynastyпродюсер
1988тфЧиста машинаThe Clean Machineпродюсер
1988тфФрагменти війни: Історія Деміена ПарераFragments of War: The Story of Damien Parerпродюсер
1989тфБангкок ГілтонBangkok Hiltonпродюсер
1989фМертвий штильDead Calmрежисер другого плану, продюсер
1991фФліртFlirtingпродюсер
1992фОлія ЛоренцоLorenzo's Oilрежисер, сценарист, продюсер
1995фБейб: Чотириногий малюкBabeсценарист, продюсер
1996фVideo Fool for Loveпродюсер
1997док40 000 років сну40,000 Years of Dreamingрежисер, сценарист, продюсер
1998фБейб: Поросятко у містіBabe: Pig in the Cityрежисер, сценарист, продюсер
2006мфВеселі ніжкиHappy Feetрежисер, сценарист, продюсер
2011мфВеселі ніжки 2Happy Feet Twoрежисер, сценарист, продюсер
2012докЗабуті війни, забуті жертвиForgotten Wars, Forgotten Victimsпродюсер
2015фБожевільний Макс: Дорога лютіMad Max: Fury Roadрежисер, сценарист, продюсер
2022фТри тисячі років тугиThree Thousand Years of Longingрежисер, сценарист, продюсер
2024фФуріоза: Шалений Макс. СагаMad Max: Furiosaрежисер, сценарист, продюсер
фMad Max: The Wastelandрежисер, сценарист, продюсер

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. ↑ Quinn, Karl (30 травня 2013). Happy feet no longer tapping as animation studio sells up. The Sydney Morning Herald (англ.). Процитовано 23 жовтня 2025.
  2. ↑ Dr D Studios future clouded after staff departures, restructure. if.com.au. Архів оригіналу за 18 травня 2015. Процитовано 23 жовтня 2025.
  3. ↑ Moore, Ben (22 травня 2012). Tom Hardy Uncertain About 'Mad Max: Fury Road' Start Date [UPDATED]. ScreenRant (англ.). Процитовано 23 жовтня 2025.
  4. ↑ Team, The Deadline (21 листопада 2013). ‘Mad Max: Fury Road’ Set For Summer 2015. Deadline (амер.). Процитовано 23 жовтня 2025.
  5. ↑ ‘Mad Max: Fury Road’: The Oral History of a Modern Action Classic (Published 2020) (амер.). 12 травня 2020. Процитовано 23 жовтня 2025.
  6. ↑ Review: ‘Mad Max: Fury Road,’ Still Angry After All These Years (Published 2015) (англ.). 14 травня 2015. Процитовано 23 жовтня 2025.
  7. ↑ Wiseman, Andreas (25 жовтня 2018). AFM Hot Pic: George Miller To Direct Movie Epic ‘Three Thousand Years Of Longing’, FilmNation To Launch Sales. Deadline (амер.). Процитовано 23 жовтня 2025.
  8. ↑ Keslassy, Elsa (16 березня 2022). George Miller’s ‘Three Thousand Years of Longing’ With Tilda Swinton, Idris Elba Set for Cannes (EXCLUSIVE). Variety (амер.). Процитовано 23 жовтня 2025.
  9. ↑ Bradshaw, Peter (1 вересня 2022). Three Thousand Years of Longing review – heartfelt Aladdinesque adventure for grownups. The Guardian (брит.). ISSN 0261-3077. Процитовано 23 жовтня 2025.
  10. ↑ Chang, Justin (26 серпня 2022). 'Three Thousand Years of Longing' will leave you charmed — and a little worn out. NPR (англ.). Процитовано 23 жовтня 2025.
  11. ↑ Welk, Brian (30 серпня 2022). Why George Miller's 'Three Thousand Years of Longing' Tanked at the Box Office. TheWrap (амер.). Процитовано 23 жовтня 2025.
  12. 1 2 bio, See full. 'Mad Max: Fury Road' has 2 finished sequel scripts already. CNET (англ.). Процитовано 23 жовтня 2025.
  13. ↑ D'Alessandro, Anthony (13 жовтня 2020). ‘Mad Max’ Spinoff ‘Furiosa’ In The Works At Warners With George Miller Directing & Anya Taylor-Joy In Title Role; Chris Hemsworth & Yahya Abdul-Mateen II Along For Ride. Deadline (амер.). Процитовано 23 жовтня 2025.
  14. ↑ Furiosa: A Mad Max Saga makes Cannes debut with rave reviews. Yahoo Entertainment (амер.). 16 травня 2024. Процитовано 23 жовтня 2025.
  15. 1 2 Couch, Scott Feinberg,Aaron (15 травня 2024). Cannes: ‘Furiosa’ World Premiere Greeted With 7-Minute Standing Ovation. The Hollywood Reporter (амер.). Процитовано 23 жовтня 2025.
  16. ↑ Рецензія на фільм «Фуріоза: Шалений Макс. Сага» / Furiosa: A Mad Max Saga (укр.). 26 травня 2024. Процитовано 23 жовтня 2025.

Посилання

[ред. | ред. код]
Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Джордж_Міллер_(режисер)&oldid=47737478