Джордж Сантаяна

Джордж Сантаяна
англ. George Santayana
Ім'я при народженні	ісп. Jorge Agustín Nicolás Ruiz de Santayana y Borrás
Псевдо	George Santayana
Народився	16 грудня 1863(1863-12-16)[…]  San Bernardo streetd, Мадрид
Помер	26 вересня 1952(1952-09-26)[…] (88 років)  Рим, Італія  ·рак шлунка
Поховання	Кампо Верано
Країна	Іспанія
Місце проживання	Авіла Beacon Streetd
Діяльність	філософ, письменник, поет, прозаїк-романіст, есеїст, викладач університету
Галузь	філософія, творче та професійне письмоd і поезія
Alma mater	Гарвардський університет, HU Berlin, Королівський коледж, Кембрідж, Гарвардський коледж і Бостонська латинська школа
Знання мов	іспанська і англійська
Заклад	Гарвардський університет
Членство	Американська академія мистецтв та літератури і Фі Бета Каппа
Конфесія	Christian atheismd
Батько	Agustín Ruiz de Santayanad
Мати	Josefina Borrásd
Автограф
Медіафайли у Вікісховищі

Джордж Сантая́на (англ. George Santayana, ісп. Jorge Agustín Nicolás Ruiz de Santayana, іспанське ім'я Хо́рхе Агусти́н Нікола́с Руїс де Сантая́на; 16 грудня 1863, Мадрид — 26 вересня 1952, Рим) — американський філософ і письменник іспанського походження. Все життя зберігаючи іспанське громадянство, Сантаяна писав англійською, виріс і здобув освіту в США і вважається представником передусім американської культури, хоча більшу частину життя провів у різних країнах Європи.

Відомий завдяки шеститомній праці «Життя розуму» («The life of reason», 1905—1906), працям «Скептицизм і тваринна віра» («Scepticism and animal faith», 1923), «Останній пуританин» («The last puritan», 1935) та іншим, а також есе, віршам та романам.

Філософія

Філософія Сантаяни має гуманістичну спрямованість. За Сантаяною, основна задача філософії має полягати не в поясненні світу, а у напрацюванні «морального ставлення» до нього.

Головна думка філософії Сантаяни полягає в тому, що найдосконалішим відношенням людини до світу є естетичне ставлення, і рівень розвитку суспільства визначається не виробництвом матеріальних благ, а кількістю енергії, витраченої на «прикрашання життя і культуру уяви». Філософ був впевнений, що «в науці існує всепроникний, неминучий і мінливий елемент поезії… Наука є мисленнєвим акомпанементом мистецтва». В «Житті розуму» він розглядав науку, мистецтво, суспільство і релігію з точки зору «моральних благ», що досягаються людством в його прагненні встановити рівновагу з середовищем. Сантаяна вважав, що «сама природа тягне за собою свій ідеал і що прогресивна організація ірраціональних імпульсів творить раціональну думку».

В галузі політичної філософії Сантаяна був прихильником ідеї «еліти» на противагу ідеї демократії.

Бібліографія

• 1894. Сонети та інші вірші
• 1896. Сенс краси: Контури естетичної теорії.
• 1899. Люціфер: Теологічна трагедія
• 1900. Інтерпретації поезії та релігії

Твори

• Сантаяна Дж.Відсутність релігії в Шекспіра (рос.) [Архівовано 17 листопада 2012 у Wayback Machine.]
• Сантаяна Дж. Скептицизм і тваринна віра.
• Сантаяна Дж. Люди и страны. Моя жизнь (рос.) [Архівовано 5 березня 2016 у Wayback Machine.]
• Сантаяна Дж. Характер і світогляд американців.

Джерела

• Шохин В. К. Сантаяна и индийская философия (рос.) // Вопросы философии. — 1992. — № 4. — С. 118—124.
• Епоян Т. А. Джордж Сантаяна и традиции американской философии и культуры [Архівовано 14 березня 2009 у Wayback Machine.] (рос.) // Американское общество на пороге XXI века: итоги, проблемы, перспективы: Материалы II научной конференции. — М.: Вид-во МГУ, 1995.
• Епоян Т. А. Философия Джорджа Сантаяны (рос.) [Архівовано 20 лютого 2013 у Wayback Machine.]

Посилання

• Сантаяна // Універсальний словник-енциклопедія. — 4-те вид. — К. : Тека, 2006.