Джордж Сорос

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Джордж Сорос
George Soros
Soros György
Schwartz György
George Soros - World Economic Forum Annual Meeting Davos 2010.jpg
Ім'я при народженні Schwartz György
Народився 12 серпня 1930(1930-08-12)[1][2] (88 років)
Будапешт, Угорщина
Громадянство Велика Британія Велика Британія
Flag of the United States.svg США
Місце проживання
Діяльність фінансист, інвестор
Alma mater Лондонська школа економіки та політичних наук (1954)
Вчителі Карл Поппер
Володіє мовами есперанто[3], англійська[4] і угорська
Заклад Open Society Foundations[d], Soros Fund Management[d] і Kaupthing Singer & Friedlander[d]
Членство НАН України і Американська академія мистецтв і наук
Конфесія атеїзм
Батько Тівадар Сорос (1894–1968)
Мати Елізабет Сорос[d]
Брати, сестри  • Paul Soros[d] і Daisy Soros[d]
У шлюбі з Tamiko Bolton[d]
Діти 5
Нагороди
Орден Свободи
Великий хрест ордена Заслуг (Угорщина)
Орден Хреста землі МаріїdefaultКавалер ордена Хреста землі Марії 1 класу
Велика стрічка ордена Африканського спокути
Командор ордена Трьох Зірок
IMDb nm2982733
Сторінка в Інтернеті georgesoros.com

Джордж Со́рос (угор. Soros György — Дьордь Шорош, англ. George Soros, справжнє прізвище — Шварц (Schwartz); нар. 12 серпня 1930, Будапешт, Королівство Угорщина) — визначний американський фінансист угорсько-єврейського походження, меценат, філософ. Прихильник теорії відкритого суспільства і противник «ринкового фундаменталізму». Продовжувач ідей Карла Поппера. Вроджений есперантист.

Життєпис[ред. | ред. код]

Народився 12 серпня 1930 у Будапешті, Угорщина. Батько Тівадар Шварц — адвокат, видатний діяч єврейської громади міста, фахівець із есперанто й письменник-есперантист.

У 1936 родина змінила своє прізвище на угорський варіант Шорош.

1947 — родина емігрує у Велику Британію.

Освіта[ред. | ред. код]

19471950 — навчання в Лондонській школі економіки. У цей же час працював помічником менеджера на галантерейній фабриці.

Кар'єра[ред. | ред. код]

19531956 — робота в компанії Зінгер і Фрідландер (Singer & Friedlander) у Лондоні.

1956 — переїзд у Нью-Йорк, США.

19561963 — брокер і фінансовий аналітик у компанії Wetheim & Co. Займається міжнародним арбітражем. Заснував новий метод торгівлі — внутрішній арбітраж.

19631966 — робота над філософською дисертацією «Тяжка ноша свідомості».

1967 — з капіталу фірми Arnhold & S.Bleichroeder в $ 100 тис. створив інвестиційний фонд із капіталом в $ 4 млн.

1969 — керівник і співвласник фонду Дабл Ігл (Double Eagle)

1970 — створив інвестиційну компанію, яка згодом стала знаменитим Квантумом (Quantum Group).

1979 — створив у США перший благодійний фонд «Відкрите суспільство».

1984 — відкрив благодійний фонд в Угорщині.

1988 — організував фонд у СРСР «Культурна ініціатива в підтримку науки, культури, і освіти». Однак незабаром фонд був закритий, оскільки гроші використовувалися не за призначенням.

1990 — заснував Центрально-Європейський університет у Будапешті, Празі й Варшаві.

16 вересня 1992 — заробив мільярд доларів на падінні фунту стерлінга, через що одержав прізвисько «Людина, що розорила Банк Англії».

1995 — капітал групи фондів Квантум оцінювався більш ніж в $ 10 млрд, а розміри особистих доходів Сороса становили, приблизно, третину цієї суми.

1997 — під час економічної кризи низки країн Азіатсько-Тихоокеанського регіону (Малайзія, Індонезія, Сінгапур, Філіппіни) малайзійський прем'єр-міністр Махатхір Мохамад звинуватив Джорджа Сороса в атаці на валюти азійських країн. Сорос відкинув звинувачення та переклав відповідальність на державні фінансові структури азійських країн в яких кредити зростали занадто швидко.

2000 — падіння індексу NASDAQ завдало Соросу збитків на суму майже $ 3 млрд. Після цього була проведена реорганізація Quantum і проголошено перехід до стратегії меншого ризику.

2002 — паризький суд визнав Сороса винним в одержанні прибутку через знання конфіденційної інформації (інсайдер). На думку суду, завдяки цим відомостям мільйонер заробив біля $ 2 млн на акціях французького банку Société Générale. Присуджений до штрафу в 2,2 млн євро.

2006 — займає 27 місце в списку найбагатших людей США. Його доходи за версією журналу Forbes оцінюються в $ 8,7 млрд.

Є почесним доктором Нової школи соціальних досліджень (Нью-Йорк), Оксфордського і Єльського університетів.

Благодійні фонди Сороса діють у більш ніж 50 країнах у Східної Європи, країнах СНД, Африці, Латинській Америці, Азії й США.

Автор численних статей і книг: «Алхімія фінансів» (1987 р.), «Відкриваючи радянську систему» (1990), «Підтримуючи демократію» (1991).

Двічі розлучений. У Сороса троє дітей від першого шлюбу й двоє від другого: Роберт, Андреа, Джонатан (від першої дружини Аналізи Вітчак), Олександр і Грегорі (від другої дружини Сьюзан Вебер Сорос).

Фінансист[ред. | ред. код]

У 1956 переїхав до США, створив міжнародний інвестиційний фонд, який почав приносити йому прибутки. Сьогодні він очолює фонд, який носить його ім'я.

На ринку він прославився функцією під назвою «Короткий продаж». Суть схеми досить проста, але має ряд нюансів, які початківцям трейдерам не варто використовувати, щоб не втратити капітал. Викладаючи суть можна зрозуміти, що при наявності пакета акцій компанії, яка люб'язно вам їх надала, можна заробити на їх падінні. Продаючи ці акції і забираючи виручку, досить велику суму, ми знаходимося в режимі очікування падіння їх вартості, після чого скуповуємо той же відсоток акцій, який нам надали, і маємо з цього різницю, яка «падає» нам в кишеню [5].

Філантроп[ред. | ред. код]

Першу фундацію — Фонд Відкритого Суспільства — Сорос заснував у Нью-Йорку 1979, першу Східно-Європейську фундацію — в Угорщині 1984. Сьогодні він фінансує мережу фундацій, які працюють у 31 країні Центральної та Східної Європи і колишнього Радянського Союзу, а також у Південній Африці, Гаїті і США. Діяльність фундацій спрямована на розбудову і підтримку інфраструктури відкритого суспільства.

Дж. Сорос є головою Інституту відкритого суспільства. Свою благодійну діяльність він започаткував в 1979 р., коли підтримав прагнення чорношкірої молоді ПАР навчатись в університеті Кейптауна. У 1980-х він надавав фінансову підтримку дисидентам та організаціям Східної Європи, включаючи «Солідарність» в Польщі та «Хартія-77» в Чехословаччині. Свій перший фонд Сорос створив в своїй рідній Угорщині в 1984 р., в 1987 р. в СРСР та Фонд Стефана Баторія в Польщі в 1988.В Росії розподілення коштів, виділених фондом Дж. Сороса для підтримки російських зоологів та ботаніків очолював відомий ентомолог І. М. Кержнер, людина бездоганної порядності та відчуття справедливості. В Україні було створено соросівський «Міжнародний фонд „Відродження“».

Сьогодні мережа фондів Сороса охоплює більш ніж 100 країн в Східній Європі, колишньому СРСР, Африці, Латинській Америці та США. Ці фонди спрямовані на створення і підтримку інфраструктури та інституцій відкритого суспільства. В 1992 заснував Центральноєвропейський університет із студентським містечком в Будапешті. Щорічно мережа фондів Сороса витрачає приблизно 400 млн доларів на підтримку проектів в сфері освіти, охорони здоров'я, розвитку громадянського суспільства та ін.

Мережа фундацій Сороса[ред. | ред. код]

Її складають понад 30 національних організацій. Вони діють в Албанії, Азербайджані, Болгарії, Боснії і Герцеговині, Вірменії, Гаїті, Грузії, Гватемалі, Естонії, Казахстані, Киргизстані, Латвії, Литві, Македонії, Молдові, Монголії, Південно-Африканській Республіці, Польщі, Румунії, Словаччині, Словенії, Таджикистані, Угорщині, Узбекистані, Україні, Хорватії, Чехії, Югославії та інших країнах. Ці фундації орієнтовані на розбудову відкритого суспільства. З цією метою вони підтримують програми та ініціативи у сфері освіти, громадянського суспільства, незалежних засобів масової інформації, розвитку мережі Інтернет та електронної пошти, видавництва, прав людини, мистецтва і культури, реформування соціальної, правової і економічної систем. Інститут відкритого суспільства — Нью-Йорк та Інститут відкритого суспільства — Будапешт створюють програми для вирішення проблем, що є спільними для багатьох фундацій, надаючи адміністративну, фінансову і технічну підтримку.

Письменник[ред. | ред. код]

Автор численних книг. Його статті та нариси з політики, суспільства та економіки регулярно друкуються у провідних газетах та журналах світу.

Багато з книжок Сороса перекладені українською. У 2011 року української мовою була видана збірка його лекцій «Лекції в Центрально-Європейському Університеті» (К.: Дух і літера, 2011, ISBN 978-1-58648-885-7). Також у 2014 році у цьому ж видавництві вийшла книга присвячена Джорджу Соросу та написана Чаком Судетіком "Філантропія Джорджа Сороса" (К.: Дух і літера, 2014, ISBN: 978-966-378-337-6)

Книжки авторства та спів-авторства Сороса[ред. | ред. код]

  • «Європейський Союз: дезінтеграція чи відродження?». (англ. The Tragedy of the European Union: Disintegration or Revival?. PublicAffairs, 2014). ISBN 978-1-61039-421-5.
  • «Фінансове сум'яття у Європі та США: Ессе». (англ. Financial Turmoil in Europe and the United States: Essays. PublicAffairs, 2012). ISBN 978-1-61039-161-0.
  • «Лекції в Центрально-Європейському Університеті». (англ. The Soros Lectures at the Central European University. PublicAffairs, 2010) ISBN 978-1-58648-885-7.
  • «Нова парадигма у фінансових ринках». (англ. The New Paradigm for Financial Markets: The Credit Crisis of 2008 and What it Means. PublicAffairs, 2008). ISBN 978-1-58648-683-9.
  • «Ера помилковості: наслідки війни з тероризмом». (англ. The Age of Fallibility: Consequences of the War on Terror. PublicAffairs, 2006) ISBN 978-1-58648-359-3.
  • "Утвердження демократії англ. Underwriting Democracy: Encouraging Free Enterprise and Democratic Reform Among the Soviets and in Eastern Europe. Free Press, 1991) ISBN 978-0-02-930285-9
  • «Джордж Сорос про глобалізацію». (англ. George Soros on Globalization. PublicAffairs, 2002) ISBN 978-1-58648-125-4 (м'яка обкладинка; PublicAffairs, 2005; ISBN 978-1-58648-278-7)
  • «Булька американської вищості». (англ. The Bubble of American Supremacy: Correcting the Misuse of American Power. PublicAffairs, 2003) ISBN 978-1-58648-217-6
  • «Відкрите суспільство. Реформування глобального капіталізму» (англ. Open Society: Reforming Global Capitalism. PublicAffairs, 2001) ISBN 978-1-58648-019-6.
  • у співавторстві з М.А. Нотурном, «Наука та відкрите суспільство: майбутнє філософії Карла Поппера» (англ. Science and the Open Society: The Future of Karl Popper's Philosophy. CEU Press, 2000) ISBN 978-963-9116-69-6
  • «Криза глобального капіталізму. Відкрите суспільство під загрозою». (англ. The Crisis of Global Capitalism: Open Society Endangered. PublicAffairs, 1998) ISBN 978-1-891620-27-0.
  • «Сорос про Сороса: тримаючи першість». (англ. Soros on Soros: Staying Ahead of the Curve. John Wiley, 1995) ISBN 978-0-471-12014-8 (м'яка обкладинка; Wiley, 1995; ISBN 978-0-471-11977-7)
  • «Відкриваючи радянську систему». (англ. Opening the Soviet System. Weidenfeld & Nicolson, 1990) ISBN 978-0-297-82055-0 (м'яка обкладинка: Perseus Books, 1996; ISBN 978-0-8133-1205-7)
  • «Алхімія фінансів». (англ. The Alchemy of Finance. Simon & Schuster, 1988) ISBN 978-0-671-66238-7 (м'яка обкладинка: Wiley, 2003; ISBN 978-0-471-44549-4)

Переклади українською[ред. | ред. код]

Лекції та ессе
  • Джордж Сорос. Мережа фундацій Сороса: ессе. Переклад з англійської: Микола Рябчук. Київ: Основи. 1994. 24 с. ISBN ?
  • Джордж Сорос. До нового світового порядку: майбутнє НАТО: лекція. Переклад з англійської: Микола Рябчук. Київ: Основи. 1994. 16 с. ISBN ?
  • Джордж Сорос. Теорія рефлективності: лекція.[6] Переклад з англійської: Віктор Івченко. Київ: Основи. 1994. 16 с. ISBN ?
  • Джордж Сорос. Відкрите суспільство чи націоналістична диктатура?: лекція. Переклад з англійської: ?. Київ: Основи. 1993. 23 с. ISBN ?
  • Джордж Сорос. Боснія, 1 серпня 1993: лекція. Переклад з англійської: ?. Київ: Основи. 1993. 15 с. ISBN ?
Книги
  • Джордж Сорос. Відкрите суспільство. Реформування глобального капіталізму. Переклад з англійської: Катерина Грицайчук, Анатолій Пітик. Харків: Фоліо. 2018. 363 стор. ISBN 978-966-03-7762-2
  • Джордж Сорос. Європейський Союз: дезінтеграція чи відродження?. Переклад з англійської: Н. Комарова. Київ: Дух і літера. 2015. 240 с. ISBN 978-966-378-389-5
  • Джордж Сорос. Лекції в Центрально-Європейському Університеті. Переклад з англійської: Андрій Павлишин. Київ: Дух і літера. 2011. 136 с. ISBN 978-1-58648-885-7
  • Джордж Сорос. Джордж Сорос про глобалізацію. Переклад з англійської: Андрій Фролкін. Київ: "Основи". 2002. 173 с. ISBN 966-500-222-8
  • Джордж Сорос. Криза глобального капіталізму. Відкрите суспільство під загрозою. Переклад з англійської: Руслан Ткачук, Андрій Фролкін. Київ: Основи. 1999. 260 стор. ISBN 966-500-131-0
  • Джордж Сорос. Утвердження демократії. Переклад з англійської: Олександр Коваленко, В. Свінцицький. Київ: Основи. 1994. 224 с. ISBN 5-7707-5625-X

Сорос і Україна[ред. | ред. код]

14 травня 1995 року обраний Іноземним членом Національної академії наук України за спеціальністю: економіка, фінанси[7].

17 червня 2014 відбулася зустріч Президента України Петра Порошенка з Соросом, який через свій фонд «Відродження» ініціював створення стратегічної групи радників для допомоги українській владі у проведенні реформ і поінформував главу держави про підготовку стратегічного плану реформ для України[8].

Рішуче виступає за підтримку України ЄС та США.[9]

У 2015 році Сорос пробув в Україні шість днів і у розмові з журналістами заявив, що ні в одній країні, в якій працює його фонд він не був так довго. Крім того він сказав, що має намір зайнятися стимулюванням українських переселенців займатися бізнесом[10].

12 листопада 2015 року нагороджений орденом Свободи — за значні особисті заслуги у зміцненні міжнародного авторитету Української держави, вагомий внесок у впровадження соціально-економічних реформ, багаторічну плідну благодійницьку діяльність[11][12]

Погляди[ред. | ред. код]

Критика російської автократії[ред. | ред. код]

Джордж Сорос є послідовним критиком Росії з її авторитарно-бюрократичною політичною моделлю. Зокрема у 2005 Сорос заявив в інтерв'ю австрійському часопису Die Presse, що «Росія повинна бути виключена з групи „восьми провідних промислово розвинених країн“ як країна, в якій не існує функціонуючої демократії, немає незалежних ЗМІ, немає політичної опозиції та судова влада залежить від уряду. Росія зробила кроки у зворотному напрямку»[13]. У січні 2013 на всесвітньому економічному форумі в Давосі він визначив: «Це економіка, що розвалюється, яку Путін веде в хибному напрямі»[14]. Він рекомендував інвесторам краще утриматися від інвестицій у російську економіку[15].

Галерея[ред. | ред. код]

Див. також[ред. | ред. код]

  • 3652 Сорос — астероїд, названий на честь фінансиста[16].

Виноски[ред. | ред. код]

  1. Person Profile // Internet Movie Database — 1990.
  2. Encyclopædia Britannica
  3. How Do You Say ‘Billionaire’ in Esperanto? — 2010.
  4. data.bnf.fr: платформа відкритих даних — 2011.
  5. http://newbie-forex-trader.blogspot.ru/2016/02/blog-post_1.html
  6. повна назва: Теорія рефлективності; лекція, прочит. на екон. ф-ті Массачусет. технол. ін-ту, Лаб. світ. економіки, Вашингтон, округ Колумбія, 26 квіт. 1994 року
  7. Сорос Джордж (Soros George).Статус в НАН України
  8. http://www.pravda.com.ua/news/2014/06/17/7029330/ Сорос створив свою групу підтримки України
  9. http://www.eurointegration.com.ua/news/2014/10/23/7027101/ Сорос: треба підтримати Україну, та є небезпека, що Обама домовиться з Путіним
  10. Сорос буде стимулювати українських переселенців займатися бізнесом
  11. Указ Президента України від 12 листопада 2015 року № 634/2015 «Про нагородження орденом Свободи»
  12. Президент України нагородив Джорджа Сороса орденом Свободи // Офіційне інтернет-представництво Президента України, 12 листопада 2015
  13. Die Presse: Russland raus aus G-8(нім.)
  14. УНІАН: Сорос назвав Росію країною з економікою, що розвалюється(укр.)
  15. Forbes: Soros Lets It Rip In Question Time At Davos(англ.)
  16. Lutz D. Schmadel, International Astronomical Union. Dictionary of Minor Planet Names. — 5-th Edition. — Berlin Heidelberg New-York : Springer-Verlag, 2003. — 992 с. — ISBN 3-540-00238-3.

Посилання[ред. | ред. код]