Перейти до вмісту

Джосс Відон

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Джосс Відон
англ. Joss Whedon Редагувати інформацію у Вікіданих
Дата народження23 червня 1964(1964-06-23)[1][2][…] (61 рік) або 23 січня 1964(1964-01-23)[4] (62 роки) Редагувати інформацію у Вікіданих
Місце народженняНью-Йорк, Нью-Йорк, США[5][4] Редагувати інформацію у Вікіданих
Громадянство США Редагувати інформацію у Вікіданих
Релігіяатеїзм, гуманізм і світський гуманізм Редагувати інформацію у Вікіданих
Alma materВесліанський університет, Вінчестер-коледжd і Riverdale Country Schoold (1980) Редагувати інформацію у Вікіданих
Професіякінорежисер, сценарист, кінопродюсер, телережисер, композитор, письменник, письменник наукової фантастики, прозаїк-романіст, режисер, актор, карикатурист, телеактор, аніматор, телепродюсер, продюсер Редагувати інформацію у Вікіданих
ЧленствоЗахідна гільдія сценаристів Америкиd Редагувати інформацію у Вікіданих
Magnum opusSerenityversed і Buffyversed Редагувати інформацію у Вікіданих
Нагороди
IMDbID 0923736 Редагувати інформацію у Вікіданих
CMNS: Джосс Відон у Вікісховищі Редагувати інформацію у Вікіданих

Джозеф Гілл Відон (англ. Joseph Hill Whedon), більш відомий як Джосс Відон (англ. Joss Whedon; нар. 23 червня 1964(19640623), Нью-Йорк) — американський кінорежисер, сценарист, продюсер і автор коміксів. Найбільш відомий як творець серіалів «Баффі — переможниця вампірів» (1997–2003), «Енджел» (1999–2004), «Світляк» (2002) і «Агенти Щ.И.Т.» (2013–2020), а також як режисер фільмів «Месники» (2012) і «Месники: Ера Альтрона» (2015).

Крім того Джосс є автором сценарію фільмів «Історія іграшок» (1995) і «Чужий: Воскресіння» (1997) та автором коміксів «Astonishing X-Men» (Vol. 3) (2004-2008).

Лауреат премії Г'юго за найкращу постановку та премії Неб'юла за найкращий драматичний сценарій («Місія Сереніті»).

Біографія

[ред. | ред. код]

Народився 23 червня 1964 року в Нью-Йорку і виріс в Верхньому Вест-Сайді.[6][7][8] Він телевізійний сценарист у третьому поколінні[9] як син Тома Ведона, сценариста серіалу «Аліса» в 1970-х роках і ситкому «Золоті дівчата» в 1980-х роках, та онук Джона Ведона, який працював над серіалами «The Donna Reed Show» у 1950-х роках і «The Dick Van Dyke Show» та «That Girl» у 1960-х роках.[10] Його мати, Енн Лі (уроджена Джеффріс) Стернс, родом з Кентуккі, була активісткою і вчителькою в школі Рівердейл Кантрі,[11] а також романісткою-початківцем. Його батьки були акторами і разом виступали в п'єсі в драматичному клубі Гарвардського університету Радкліфф.[11] Сім'я проводила канікули, декламуючи Шекспіра.[12]

Відон є молодшим братом Семюеля і Метью Ведонів та старшим братом сценаристів Джеда[en] і Зака Відонів[en]. Відон заявив, що його батьки очікували від своїх дітей постійної творчості і часто принижували їх словесно та ігнорували, якщо він і його брати не були веселими чи цікавими, або якщо вони просто не погоджувалися з ними. Він заявив, однак, що більше боявся своїх старших братів, які постійно знущалися над ним. У віці 5 років його друг (4 роки) потонув у ставку на території маєтку Відонів на півночі штату. Його батьки розлучилися, коли йому було 9 років. Відон назвав свою дитячу травму прямим фактором, що вплинув на його стосунки, залежності та поведінку в дорослому житті, і заявив, що страждає на комплексний посттравматичний стресовий розлад.[12]

У молодому віці виявляв великий інтерес до британських телесеріалів, таких як «Masterpiece» і комедійної групи «Монті Пайтон».[13] Відон відвідував школу Riverdale Country School у Нью-Йорку, де його мати викладала історію.[14] З 15 років він провів три роки в Вінчестерському коледжі,[15] інтернаті в Англії. У 1987 році закінчив Весліанський університет, де в 2013 році йому було присвоєно почесний ступінь доктора філологічних наук.[16] Там він також навчався у відомого історика Річарда Слоткіна[en].[17] Саме у Весліанському університеті він познайомився з Жанін Бейсінгер, кінознавицею, яка стала його наставницею.[12] Після закінчення Весліанського університету Відон придумав першу інкарнацію Баффі Саммерс, «Ронду, безсмертну офіціантку».[18]

Кар'єра

[ред. | ред. код]

Ранні роботи

[ред. | ред. код]

З 1989 по 1990 рік Відон працював сценаристом у ситкомах «Розанна» та «Батьківство».[19][20] Як скрипт-доктор, Джосс доклав руку до таких фільмів, як «Втеча» (1994), «Швидкість» (1994), «Водний світ» (1995) та «Смерч» (1996).[21] Відон працював над раннім варіантом сценарію фільму «Люди Ікс», в якому згодом було використано принаймні два його діалоги.[22]

Він також написав сценарій до фільмів «Баффі — винищувачка вампірів» (що передував однойменному серіалу), «Чужий: Воскресіння» та перші чернетки до анімаційних фільмів «Титан: Після загибелі Землі» та «Атлантида: Загублена імперія»,[23] але згодом висловив сильне незадоволення випущеними версіями перших трьох з цих фільмів.[24][25][26] Також був співавтором сценарію до «Історії іграшок», за який отримав спільну номінацію на премію «Оскар» за найкращий оригінальний сценарій.[27] Джосс став одним з найвисокооплачуваніших сценаристів, коли продав сценарій «Afterlife» компанії Columbia Pictures за 1,5 мільйона доларів.[28]

Баффі — винищувачка вампірів

[ред. | ред. код]

У 1997 році Відон створив свій перший телесеріал: «Баффі — винищувачка вампірів». Серіал розповідає про Баффі Саммерс, останню в ряду молодих жінок, покликаних боротися з вампірами, демонами та іншими силами темряви. Ідея серіалу виникла безпосередньо з його відрази до голлівудської формули «тендітна блондинка, яка заходить у темний провулок і гине в кожному фільмі жахів».[29] При написанні сценарію комбінувалося протистояти надприродним силам та вирішення емоційних проблеми Баффі.[30]

Кітті Прайд з коміксів про Людей Ікс слугувала головним джерелом натхнення при створенні Баффі Саммерс. Джосс казав: «Якщо на Баффі було щось, що мало більший вплив, ніж Кітті, то я не знаю, що це було. Вона була підлітком, який дізнався, що має велику силу, і намагався з цим впоратися».[31] Пізніше Кітті Прайд зіграла центральну роль у серії коміксів «Astonishing X-Men», яку писав Відон.[32]

Серіал отримав численні нагороди та номінації, включаючи номінацію на премію «Еммі» за сценарій до епізоду «Hush» (S4-E10) 1999 року.[33] Епізод «The Body» (S5-E16) 2001 року був номінований на премію «Неб'юла» в 2002 році,[34] а музичний епізод 2001 року «Once More, with Feeling» (S6-E7) був номінований на премію «Г'юго» за найкращу драматичну постановку та премію «Неб'юла» за найкращий сценарій.[35][36] Фінальний епізод «Chosen» був номінований на премію «Г'юго» в категорії «Найкраща драматична презентація, короткометражна форма» у 2003 році.[37] Всі епізоди, написані та зрежисовані Відоном, вважаються одними з найефектніших і найпопулярніших у серіалі.[38][39]

В результаті успіху серіалу Відон отримав можливість зняти «Енджел», спін-офф 1999 року.

Світляк

[ред. | ред. код]

Після «Ангела» Відон зняв космічний вестерн «Світляк» (2002) з Нейтаном Філліоном, Джиною Торрес, Аланом Тюдиком, Мореною Бакарін, Адамом Болдуіном, Джуел Стейт, Шоном Махером та Саммер Глау у головних ролях.[40] Дія серіалу відбувається в 2517 році[41] і розповідає про життя групи людей, які, перебуваючи на узбіччі суспільства, заробляють на життя в якості екіпажу космічного корабля «Serenity» класу «Firefly».[42] Ідея серіалу з'явилася після того, як Відон прочитав книгу «The Killer Angels» про битву під Геттісбургом.[43]

Fox вирішив показувати епізоди серіалу в довільному порядку, починаючи з «The Train Job», а пілотний епізод — став 11-м, що викликало певну плутанину у глядачів. Серіал також рекламували як комедію, а не науково-фантастичну драмеедію, і розмістили в сумнозвісному «смертельному слоті п'ятничного вечора». Зіткнувшись із цими перешкодами, «Світляк» мав у середньому 4,7 мільйона глядачів на той час і посів 98-ме місце в рейтингу Nielsen. Серіал був скасований Fox до того, як всі епізоди були показані в ефірі.[44] Відон звернувся до Universal Pictures, щоб продовжити історію.[45] У 2005 вийшов фільм «Місія Сереніті», який є продовженням подій останнього епізоду.[46] Після виходу фільму «Світляк» перетворився на франшизу, яка включає графічні романи, книг та інших медіа.[47][48][49] Журнал New Scientist провів опитування в 2005 році, щоб визначити «Найкращий космічний фантастичний фільм у світі», і «Firefly» та «Serenity» посіли перше та друге місця відповідно.[50] З моменту скасування «Firefly» набув культового статусу.[51]

Фільмографія

[ред. | ред. код]

Кінофільми

[ред. | ред. код]
Рік Назва Режисер Сценарист Продюсер Додатково
1992 Баффі — винищувачка вампірів Ні Так Ні
1995 Історія іграшок Ні Так Ні
1997 Чужий: Воскресіння Ні Так Ні
2000 Титан: Після загибелі Землі Ні Так Ні
2001 Атлантида: Загублена імперія Ні Історія Ні
2005 Місія «Сереніті» Так Так Ні режисерський дебют
2011 Хижа у лісі Ні Так Так також заступник режисера
2012 Месники Так Так Ні
Багато галасу з нічого Так Так Так композитор і монтажер
2014 В твоїх очах[en] Ні Так Виконавчий
2015 Месники: Ера Альтрона Так Так Ні
2017 Ліга справедливості частково Так Ні режисер перезйомок[52]

Роботи без зазначення в титрах

[ред. | ред. код]

Додаткові діалоги

Редактор сценарію

Режисер сцени після титрів

Серіали

[ред. | ред. код]
Рік Назва Режисер Сценарист Виконавчий
Продюсер 		Автор ідеї Епізоди
1989–1990 Розанна Ні Так Ні Ні
21
Сценарист:
S2-E2, S2-E5, S2-E10, S2-E13
Редактор сценарію:
S2: Eps 6—9, Eps 11—24
1990 Батьківство Ні Так Ні Ні
3
S1-E3, S1-E8, S1-E12
1997–2003 Баффі — винищувачка вампірів Так Так Так Так
25
Режисер і сценарист:
S1-E1, S1-E12, S2-E1, S2-E7, S2-E14, S2-E21, S2-E22, S3-E1, S3-E10, S3-E16, S3-E21, S3-E22, S4-E1, S4-E10, S4-E16, S4-E22, S5-E6, S5-E16, S5-E22, S6-E7, S7-E22
Сценарист:
S1-E2, S2-E3, S2-E11, S7-E1
1999–2004 Ангел Так Так Так Так
10
Режисер і сценарист:
S1-E1, S5-E1, S5-E15
Режисер:
S2-E4, S3-E13, S4-E6, S5-E16
Сценарист:
S1-E4, S1-E19, S5-E22
2002–2003 Світляк Так Так Так Так
5
Режисер і сценарист:
S1-E1, S1-E10, S1-E11
Сценарист:
S1-E3, S1-E14
2007 Офіс Так Ні Ні Ні S3-E16 та S4-E6
2008 Музичний блог Доктора Жахливого Так Так Так Так вебсеріал
2009–2010 Клуб ляльок Так Так Так Так
5
Режисер і сценарист:
S1-E0, S1-E1, S2-E1
Сценарист:
S1-E6, S1-E13
2010 Хор Так Ні Ні Ні S1-E19
2013–2020 Агенти Щ.И.Т. Так Так Так Так Пілотний епізод
2021 Небувалі Так Так Так Так
3
Режисер і сценарист:
S1-E1
Режисер:
S1-E2, S1-E5

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. ↑ SNAC — 2010.
  2. ↑ Internet Speculative Fiction Database — 1995.
  3. ↑ Eldridge A. Encyclopædia Britannica
  4. ↑ а б Чеська національна авторитетна база даних
  5. ↑ Deutsche Nationalbibliothek Record #131714961 // Gemeinsame Normdatei — 2012—2016.
  6. ↑ Harris, John (15 липня 2013). Shakespeare gets black and white Californian treatment. Henley Standard (англ.). Процитовано 17 червня 2024.
  7. ↑ Joss Whedon Biography: Screenwriter (1964–). Biography.com (FYI / A&E Networks). Архів оригіналу за 9 травня 2015. Процитовано 30 березня 2017.
  8. ↑ Florez, Paul (2 квітня 2007). Joss Whedon: A to Z. Wizard Entertainment. Архів оригіналу за 9 травня 2007. Процитовано 14 травня 2015.
  9. ↑ Writer-director Joss Whedon. PBS. Архів оригіналу за 9 червня 2013. Процитовано 12 липня 2014.
  10. ↑ Nussbaum, Emily (22 вересня 2002). Must-See Metaphysics. The New York Times. Архів оригіналу за 1 січня 2012. Процитовано 16 квітня 2012.
  11. ↑ а б Pascale, Amy (2014). Joss Whedon: The Biography. Chicago Review Press. с. 9—13. ISBN 978-1-61374-104-7. Процитовано 5 травня 2015.
  12. ↑ а б в Shapiro, Lila (17 січня 2022). The Undoing of Joss Whedon The Buffy creator, once an icon of Hollywood feminism, is now an outcast accused of misogyny. How did he get here?. Vulture. Vox Media Network. Архів оригіналу за 12 квітня 2024. Процитовано 17 січня 2022.
  13. ↑ John, Emma (2 червня 2013). Joss Whedon: 'I kept telling my mum reading comics would pay off'. The Guardian. UK. Архів оригіналу за 23 грудня 2013. Процитовано 4 травня 2015.
  14. ↑ Rookie – Higher Learning. rookiemag.com. 5 вересня 2011. Архів оригіналу за 27 вересня 2011. Процитовано 14 липня 2014.
  15. ↑ Joss Whedon – And they call it Buffy love. The Independent. London. 19 травня 2009. Архів оригіналу за 26 серпня 2014. Процитовано 27 квітня 2015.
  16. ↑ Joss Whedon Wesleyan Commencement Address: 'You Are All Going To Die' (Video). HuffPost. 29 травня 2013. Архів оригіналу за 30 травня 2013. Процитовано 13 липня 2014.
  17. ↑ Schwartz, Dana (15 квітня 2015). Q&A: Joss Whedon on Super Heroes, Killing Characters, and Existing Outside the Pop Culture Mainstream. Mental Floss. Архів оригіналу за 17 квітня 2015. Процитовано 15 квітня 2015.
  18. ↑ Dunne, Susan (2 червня 2009). Writer Joss Whedon Speaks at Wesleyan. courant.com. Архів оригіналу за 14 липня 2014. Процитовано 14 липня 2014.
  19. ↑ Burlingame, Russ (19 липня 2013). Roseanne Barr Says Joss Whedon Will Have to Come to Her For Avengers 2. ComicBook.com. Архів оригіналу за 23 жовтня 2013. Процитовано 16 вересня 2013.
  20. ↑ McMillan, Graeme (2 листопада 2009). Joss Whedon Wants To Buy Terminator – Someone Make This Happen. Gizmodo. Архів оригіналу за 20 січня 2015. Процитовано 23 листопада 2021.
  21. ↑ а б в г д е Robinson, Tasha (5 вересня 2001). Joss Whedon uncredit writes. Avclub. Архів оригіналу за 17 серпня 2025. Процитовано 17 серпня 2025.
  22. ↑ Risley, Matt (25 квітня 2013). The Best Joss Whedon Movie Moments. GamesRadar. Архів оригіналу за 28 квітня 2013. Процитовано 23 листопада 2021.
  23. ↑ Kozak, Jim. Serenity Now!. In Focus. Архів оригіналу за 17 лютого 2006.
  24. ↑ Robinson, Tasha (5 вересня 2001). Joss Whedon. The AV Club. Архів оригіналу за 24 лютого 2009. Процитовано 16 вересня 2013.
  25. ↑ Winning, Joshua (19 лютого 2015). In Defence Of... Alien: Resurrection, the franchise's ugly duckling. Digital Spy. Архів оригіналу за 2 листопада 2015. Процитовано 10 червня 2020.
  26. ↑ Polo, Susana (11 квітня 2012). The Best of Joss Whedon's AMA: The Avengers, Doctor Horrible 2, and… Titan A.E.?. themarysue.com. Архів оригіналу за 13 квітня 2012. Процитовано 16 вересня 2013.
  27. ↑ Woerner, Meredith (4 січня 2013). Why Titan A.E. is an Underappreciated Masterpiece. Gizmodo. Архів оригіналу за 7 січня 2013. Процитовано 23 листопада 2021.
  28. ↑ Joss Whedon. Daily Variety (вид. 61st anniversary). 12 січня 1995. с. 29.
  29. ↑ Earl, Chris (14 грудня 2011). Buffy the Vampire Slayer. starburstmagazine.com. Архів оригіналу за 19 січня 2015. Процитовано 9 травня 2013.
  30. ↑ Kelly, Suzanne (28 січня 2011). Jane Espenson: Writer, sci-fi thriller, one nerdy lady. CNN. Архів оригіналу за 1 лютого 2011. Процитовано 14 липня 2014.
  31. ↑ Edwards, Gavin (27 травня 2004). Whedon, Ink. New York. Архів оригіналу за 22 березня 2007. Процитовано 13 липня 2014.
  32. ↑ Armitage, Hugh (5 травня 2012). Joss Whedon: 'Kitty Pryde was the mother of Buffy'. Digital Spy. Архів оригіналу за 8 травня 2012. Процитовано 21 лютого 2013.
  33. ↑ King, Shane (12 квітня 2014). Buffy The Vampire Slayer, 'Hush' – A Detailed Review. moviepilot.com. Архів оригіналу за 14 липня 2014. Процитовано 13 липня 2014.
  34. ↑ 2002 Nebula Awards. locusmag.com. Архів оригіналу за 10 квітня 2015. Процитовано 9 травня 2013.
  35. ↑ 2002 Hugo Awards. thehugoawards.org. Архів оригіналу за 15 серпня 2009. Процитовано 9 травня 2013.
  36. ↑ 2003 Nebula Awards. locusmag.com. Архів оригіналу за 17 лютого 2004. Процитовано 9 травня 2013.
  37. ↑ Hugo Awards Nominations. locusmag.com. 10 квітня 2004. Архів оригіналу за 30 квітня 2004. Процитовано 13 липня 2014.
  38. ↑ Tauchert, Carley (23 липня 2009). Top 10 Buffy The Vampire Slayer episodes. denofgeek.com. Архів оригіналу за 26 червня 2012. Процитовано 9 травня 2013.
  39. ↑ Roberts, Samuel (3 вересня 2012). Top 10 Best Buffy The Vampire Slayer Episodes. SciFiNow. Архів оригіналу за 1 лютого 2013. Процитовано 23 листопада 2021.
  40. ↑ Pierce, Scott D. (19 вересня 2002). Scott Pierce: Fox's 'Firefly' takes flight. Deseret News. Архів оригіналу за 4 листопада 2013. Процитовано 10 травня 2013.
  41. ↑ Stoute, Scott (15 липня 2012). Comic-Con 2012: Joss Whedon Gives 'Firefly' Fans A Heartfelt Thank You. Screen Rant. Архів оригіналу за 10 липня 2014. Процитовано 11 травня 2015.
  42. ↑ Bettridge, Daniel (23 березня 2012). Your next box set: Firefly. The Guardian. London. Архів оригіналу за 31 березня 2012. Процитовано 10 травня 2013.
  43. ↑ Obias, Rudie (23 березня 2015). 23 Fun Facts About Firefly. Mental Floss UK. Архів оригіналу за 11 травня 2015. Процитовано 11 травня 2015.
  44. ↑ Haberman, Lia (13 грудня 2002). Fox Squashes "Firefly". E!. Архів оригіналу за 13 лютого 2015. Процитовано 11 травня 2013.
  45. ↑ Russell, M.E. (24 червня 2005). The Browncoats Rise Again. The Weekly Standard. Архів оригіналу за 4 жовтня 2009. Процитовано 11 травня 2013.
  46. ↑ Balbirnie, Steven (12 листопада 2013). It's All Connected. universityobserver.ie. Архів оригіналу за 15 липня 2014. Процитовано 13 липня 2014.
  47. ↑ Parker, John (28 січня 2014). A Recap of Every 'Serenity' Comic (So Far). comicsalliance.com. Архів оригіналу за 30 січня 2014. Процитовано 13 липня 2014.
  48. ↑ Firefly's original writers reveal what happens NEXT. Blastr. 19 травня 2010. Архів оригіналу за 23 вересня 2015. Процитовано 11 травня 2015.
  49. ↑ Peckham, Matt (25 липня 2014). With Firefly Cast Reuniting, Firefly Online Sounds Like the Franchise's Next Big Thing. Time. Архів оригіналу за 4 травня 2015. Процитовано 11 травня 2015.
  50. ↑ Gosline, Anna (26 жовтня 2005). The World's Best Space Sci-Fi Ever: Your verdict. New Scientist. Архів оригіналу за 20 жовтня 2014. Процитовано 11 травня 2013.
  51. ↑ Drown, Esther (24 вересня 2012). Fans construct 'Firefly's' significance. The State Press. Архів оригіналу за 28 вересня 2012. Процитовано 11 травня 2013.
  52. ↑ Zack Snyder Steps Down From 'Justice League' to Deal With Family Tragedy. The Hollywood Reporter (англ.). Процитовано 22 травня 2017.
  53. ↑ Schwartz, Terri (6 березня 2013). Sam Raimi Explains Why Spider-Man 4 Didn’t Happen. Spinoff Online. Архів оригіналу за 21 серпня 2014. Процитовано 21 серпня 2014.
  54. ↑ Leane, Rob (2 квітня 2015). Joss Whedon, and his lesser-known film writing work. Den of Geek. Архів оригіналу за 26 жовтня 2017. Процитовано 6 серпня 2016.
  55. ↑ Joss Whedon Describes His Script Work on Captain America: The First Avenger. /Film (амер.). 26 серпня 2010. Процитовано 6 серпня 2016.
  56. ↑ Here’s Joss Whedon’s Actual Contribution to Thor: The Dark World. www.themarysue.com. Процитовано 6 серпня 2016.

Посилання

[ред. | ред. код]


Кінорежисер Це незавершена стаття про кінорежисера або кінорежисерку.
Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її.
США Це незавершена стаття про особу США.
Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її.
Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Джосс_Відон&oldid=47212204