Джоуел Стеббінс

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук

Джоуел Стеббінс (англ. Joel Stebbins; 30 липня 1878(18780730) - 16 березня 1966) — американський астроном, член Національної АН США.

Наукова біографія[ред.ред. код]

Родився в Омасі (штат Небраска). У 1899 закінчив університет штату Небраска, продовжував освіту в Вісконсинському (1900-1901) і Каліфорнійському (1901-1903) університетах. У 1903-1922 працював в Іллінойському університеті (з 1913 — професор і директор обсерваторії), в 1922-1948 — професор астрономії та директор обсерваторії Вошберн Вісконсинського університету. Після відходу у відставку в 1948 ще протягом десяти років вів наукову роботу в Лікській обсерваторії.

Основоположник фотоелектричної астрофотометрії. У 1906-1907 провів перші досліди зі спостереження Місяця і найяскравіших зірок з селенових фотоелементом. Більша точність електрофотометрії в порівнянні з фотографічною фотометрією дозволила Стеббінсу відкрити ряд тонких ефектів, які не могли бути виявлені фотографічним шляхом. У 1910 отримав криву блиску Алголя, на якій вперше був виявлений вторинний мінімум глибиною 0,06m і яка також вказувала на ефект відбиття в тісних подвійних системах. Перші вимірювання інтегрального блиску сонячної корони, виконані Стеббінсом під час повних затемнень в 1918, 1925 і 1937, показали відсутність помітних змін цього блиску протягом циклу сонячної активності. Виявив неглибокі затемнення у декількох спектрально-подвійних зірок і у ряду зірок, що раніше вважалися постійними. Виконав велику програму пошуку змін блиску у зірок-гігантів, результатом якої було встановлення того фундаментального факту, що у гігантів класів B-K9 змінність відсутня, тоді як серед M-гігантів частка змінних зростає з пониженням їхньої температури. На початку 1930-х років спільно з М.Хаффером і А.Вітфордом провів перше обширне і точне дослідження селективного поглинання в Галактиці шляхом визначення надлишків кольору великого числа B-зірок, встановив іррегулярний характер розподілу поглинаючої матерії в площині Чумацького Шляху. Ряд досліджень присвячений фотометрії галактик; виявив слабо світні сферичні гало у багатьох близьких спіральних галактик.

Розробив спільно з Вітфордом шестикольорову фотометричну систему, що охоплює область довжин хвиль від 3300 до 12 500 Ǻ.

Президент Американського астрономічного товариства (1940-1943).

Золота медаль Лондонського королівського астрономічного товариства (1950), медаль Генрі Дрейпера Національної АН США (1915), премія Румфорда Американської академії мистецтв і наук (1913), медаль Кетрін Брюс Тихоокеанського астрономічного товариства (1941).

Ім'ям науковця названі кратер на Місяці та астероїд 2300 Стеббінс.

Посилання[ред.ред. код]