Джошуа Ледерберг

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Джошуа Ледерберг
англ. Joshua Lederberg
Joshua Lederberg and George Bush.jpg
Народився 23 травня 1925(1925-05-23)
Монтклер, штат Нью-Джерсі
Помер 2 лютого 2008(2008-02-02) (82 роки)
Нью-Йорк
·пневмонія
Громадянство США США
Діяльність генетик, молекулярний біолог, викладач університету, інформатик, artificial intelligence researcher, лікар, зоолог, мікробіолог
Alma mater Колумбійський університет
Галузь біохімія, генетика
Заклад Стенфордський університет, Університет Вісконсин-Медісон, Каліфорнійський університет
Аспіранти, докторанти Norton Zinderd і M. Laurance Morsed
Членство Лондонське королівське товариство, Папська академія наук[1], Національна академія наук США, Американська академія мистецтв і наук, Association for Computing Machinery, Американське філософське товариство[2] і AAAS[2]
Відомий завдяки: відкриття явища генетичної рекомбінації у бактерій
У шлюбі з Естер Ледерберг
Нагороди Nobel prize medal.svg Нобелівська премія з фізіології або медицини (1958)

CMNS: Джошуа Ледерберг у Вікісховищі

Джошуа Ледерберг (англ. Joshua Lederberg; нар. 23 травня 1925, Монтклер, штат Нью-Джерсі, США — †2 лютого 2008, Нью-Йорк, США) — американський генетик і біохімік. Чоловік Естер Ледерберг (у 1946—1966 роках).

Біографія[ред. | ред. код]

Закінчив Колумбійський університет (1944), продовжував навчання в Єльському університеті, захистивши ступінь доктора філософії (1947). У 1947-58 працював у Вісконсинському університеті; з 1959 професор Медичної школи та керівник Лабораторії молекулярної медицини Стенфордського університету в Пало-Альто і одночасно (з 1962) Каліфорнійського університету в Берклі.

Основні роботи[ред. | ред. код]

Відкрив механізм генетичної рекомбінації у бактерій (1947).

Нобелівська премія[ред. | ред. код]

Нобелівська премія з фізіології або медицини (1958) спільно з Джорджем Бідлом і Едуардом Тейтемом за дослідження з генетики мікроорганізмів: «за фундаментальні дослідження організації генетичного матеріалу у бактерій».

Основні публікації[ред. | ред. код]

  • Bacterial protoplasts induced by penicillin, «Proceedings of the National Academy of Sciences», 1956, v. 42, № 9, p. 574-77;
  • Linear inheritance in transductional clones, «Genetics», 1956, v. 41, № 6, p. 845-71;
  • Protoplasts and L-type growth Eschirichia coli, «Journal of Bacteriology». 1958, v. 75, № 2, p. 143-60 (совм. з St. Clair).

Примітки[ред. | ред. код]

Посилання[ред. | ред. код]