Джо-Макс Мур

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Ф
Джо-Макс Мур
Особові дані
Народження 23 лютого 1971(1971-02-23) (48 років)
  Талса, Оклахома, США
Зріст 175 см
Громадянство Flag of the United States.svg США
Позиція нападник
Юнацькі клуби
1990—1992 США «УКЛА Брюїнс»
Професіональні клуби*
1994—1995 Німеччина «Саарбрюккен» 25 (13)
1995—1996 Німеччина «Нюрнберг» 27 (8)
1996—1999 США «Нью-Інгленд Революшн» 90 (49)
1997  Еквадор «Емелек» 0 (0)
1999—2002 Англія «Евертон» 52 (8)
2003—2004 США «Нью-Інгленд Революшн» 19 (4)
Національна збірна
1992—2002 США США 100 (24)
Кубок конфедерацій
Бронза Мексика 1999
Панамериканські ігри
Золото Гавана 1991 футбол
Золотий кубок КОНКАКАФ
Бронза США 1996
Срібло США 1998

* Ігри та голи за професіональні клуби
враховуються лише в національному чемпіонаті.

Джо-Макс Мур (англ. Joe-Max Moore, нар. 21 лютого 1971, Талса, США) — колишній американський футболіст, який грав у трьох чемпіонатах світу за збірну США. Грав в Англії, Німеччині та США. Завершив кар'єру в команді «Нью-Інгленд Революшн». За збірну США зіграв 100 матчів і забив 24 голи.

Клубна кар'єра[ред. | ред. код]

Ранні роки[ред. | ред. код]

Мур народився у місті Талса, Оклахома. У віці 14 років переїхав у Ірвайн, Каліфорнія, де грав у футбол за середню школу. Після школи грав у Національній асоціації студентського спорту за Каліфорнійський університет в Лос-Анджелесі[1]. Тут також грали його майбутні партнери по збірній: Бред Фрідель, Кріс Гендерсон і Кобі Джонс. На першому курсі він забив 11 м'ячів, тим самим допоміг команді виграти чемпіонат. За всю кар'єру в коледжі він забив 38 м'ячів і віддав 24 результативних передач в 65 іграх.

Виступи в Німеччині[ред. | ред. код]

У липні 1994 року перейшов в клуб другого німецького дивізіону «Саарбрюккен», за який в 25 матчах забив 13 м'ячів. У 1995 році перейшов В німецький «Нюрнберг». За «Нюрнберг» зіграв 25 матчів в яких забив 8 м'ячів.

«Нью-Інгленд Революшн»[ред. | ред. код]

В 1996 році перейшов клуб «Нью-Інгленд Революшн», який виступав у Major League Soccer (MLS). За 4 роки, проведені в клубі, він став найкращим бомбардиром. Найгіршим був 1997 рік, де він отримав травму і зіграв лише 11 матчів, забивши 4 м'ячі. Крім того листопаді-грудні 1997 року перебував в оренді у еквадорському клубі «Емелек».

«Евертон»[ред. | ред. код]

Успіхи на батьківщині привели до повернення Мура в Європу, на цей раз в англійську Прем'єр-лігу, в «Евертон», куди він перейшов у листопаді 1999 року. «Евертону» Мур дістався безкоштовно. Контракт з клубом був підписаний на 3,5 роки із зарплатою приблизно в 600 000 доларів за сезон[2].

Мур вдало дебютував, забивши в 5 іграх 5 м'ячів. Однак поволі ставав все менш і менш ефективним. В підсумку Мур, який страждав від травми коліна, в грудні 2002 року розірвав контракт за взаємною згодою.

Завершення кар'єри[ред. | ред. код]

2003 року повернувся в «Нью-Інгленд Революшн». У тому сезоні переніс кілька травм, зігравши лише в 16 матчах, в яких забив 4 м'ячі. У 2004 році був його останній сезон, в якому він провів 3 гри і не забив жодного гола. Мур планував повернутися у 2005 році, але знову пошкодив коліно. 25 січня 2005 року оголосив про завершення кар'єри[3].

Національна команда[ред. | ред. код]

Під час навчання в коледжі Мур почав грати за збірну. У 1989 році він був частиною збірної США U-20, яка посіла п'яте місце на молодіжному чемпіонату світу (U-20) у 1989 році. У 1991 році Мур забив переможний гол у матчі проти збірної Мексики на Панамериканських іграх, і допоміг своїй команді виграти золоті нагороди турніру.

У 1992 році Джо-Макс був членом олімпійської збірної США, яка не змогла вийти з групи на турнірі.

Після сезону 1992 року Мур підписав контракт з національною командою США. Починаючи з 1988 року Федерація футболу США почали підписувати топ-гравців США, що зробило національну збірну США де-факто професійним клубом. Перша поява Мура у збірній США відбулась проти Канади 3 вересня 1992 року. У складі збірної США Мур взяв участь у чемпіонаті світу 1994 року, але не з'являвся на полі, після чого зіграв і на двох наступний «мундіалях», з'являючись в обох турнірах. На останньому турнірі Мур став шостим гравцем в історії збірної США, який провів за неї 100 матчів, зігравши в матчі проти Польщі в останньому матчі групового етапу. Цей матч став останнім для Мура у футболці збірної. Його 24 голи за США зробили його шостим в історії гравцем, випереджали його лише Лендон Донован, Клінт Демпсі , Ерік Віналда, Браян Макбрайд і Джозі Алтідор.

Примітки[ред. | ред. код]

  1. Joe-Max Moore back in crucial role for USA. USA Today. June 15, 2001. Процитовано September 14, 2012. 
  2. Moore's assignment to Everton is complete, he signs $2.3 million pact. soccertimes.com. November 11, 1999. Процитовано September 14, 2012. 
  3. Joe-Max Moore #9. Архів оригіналу за January 9, 2005. 

Посилання[ред. | ред. код]