Джуда Перл

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Джуда Перл
Judea Pearl
Judea Pearl at NIPS 2013 (11781981594).jpg
Народився 4 вересня 1936(1936-09-04)[1] (82 роки)
Тель-Авів-Яфо, Ізраїль
Громадянство ІзраїльІзраїль, СШАСША
Діяльність інформатик, інженер, філософ, викладач університету, artificial intelligence researcher, фізик
Alma mater Техніон, Ратгерський університет, Нью-Йоркський університет
Сфера інтересів Комп'ютерні науки, Когнітивна наука, Штучний інтелект, статистика, теорія імовірностей, філософія
Заклад Каліфорнійський університет у Лос-Анджелесі, США
Науковий ступінь Доктор філософії
Аспіранти, докторанти Rina Dechter[d]
Член Інститут інженерів з електротехніки та електроніки, Національна академія наук США, Американська академія мистецтв і наук, Іспанська королівська інженерна академія[d], Національна інженерна академія США[d], Асоціація з розвитку штучного інтелекту і Association for Computing Machinery
Відомий завдяки: автор апарату Баєсових мереж
Діти Daniel Pearl[d]
Нагороди Премія Тьюрінга (2011)
Особ. сторінка bayes.cs.ucla.edu/jp_home.html

Джуда Перл у Вікісховищі?

Джуда Перл (англ. Judea Pearlівр. יהודה פרל‎, нар. 4 вересня 1936) — американський та ізраїльський науковець, автор математичного апарату баєсових мереж, творець математичної та алгоритмічної бази ймовірнісного висновування, автор алгоритму розповсюдження довіри[ru] для графових ймовірнісних моделейdo-обчислення[2] і обчислення умовних висловлювань, які суперечать факту[en].

Його дослідження в області штучного інтелекту були покладені в основу цілої низки винаходів, включаючи систему розпізнавання мови Apple Siri та безпілотні автомобілі Google. У 2011 році Перл став лауреатом премії Тюрінга за «фундаментальний внесок у штучний інтелект за допомогою розробки обчислення для проведення ймовірнісних та причинно-наслідкових міркувань»[3].

Лауреатом премії також був один з батьків Інтернету Вінтон Серф. На його думку, дослідження Перла дозволили змінити термін «мисляча машина» за останні 30 років. «Праці Перла вплинули не тільки на машинне навчання, але і на обробку природної мови, комп'ютерний зір, робототехніку, обчислювальну біологію, економетрику, когнітивистику та статистику», — вважає Серф.

Книга Перла «Probabilistic Reasoning in Intelligent Systems: Networks of Plausible Inference» (1988) займає 7-е місце в базі CiteSeerX за кількістю цитувань (5222 фактів станом на травень 2012 року)[4].

В останні роки Перл став відомий як громадський діяч, президент Фонду ім. Деніела Перла. Фонд був створений після того, як син вченого, журналіст Wall Street Journal Деніел Перл[ru] був викрадений і убитий в Пакистані в 2002 році.

У вільний час учений захоплюється грою на музичних інструментах, співом.

Біографія[ред. | ред. код]

Народився 4 вересня 1936 в Тель-Авіві[3] — підмандатна Палестина. Дитинство пройшло в Бней-Браку, одним із засновників якого був його дід — Хаїм Перл[5].  У 1956 році після служби в ізраїльській армії і приєднання до комуни кібуців, Перл прийняв рішення вивчати інженерну справу і вступив до Техніону (Хайфа, Ізраїль), де познайомився зі своєю майбутньою дружиною Рут. У 1960 отримав ступінь бакалавра електротехніки[6].

Після закінчення інституту відправився на подальше навчання до США, а в 1961 році отримав ступінь магістра електроніки в Нью-Аркському інженерному коледжі[6] (сучасний Інститут технологій в Нью-Джерсі), в 1965 році — ступінь магістра фізики в Рутгертському університеті[6]. В цьому ж році в Бруклінському політехнічному інституті (сучасний Нью-Йоркський університет) отримав ступінь доктора філософії з електротехніки. В дисертації Перла на тему «Вихрова теорія надпровідникових запам'ятовуючих пристроїв»[7] (англ. Vortex Theory of Superconductive Memories) був відкритий пірловський вихор[en] — новий тип надпровідного струму в тонких плівках, подібний вихору Абрикосова[8][9][10]. Перл працював у дослідницькій лабораторії компанії RCA і в компанії Electronic Memories, де займався розробкою надпровідникових запам'ятовуючих пристроїв і сучасних систем пам'яті[6].

Давній інтерес до логіки і методів проведення міркувань спонукав Перла перейти в 1969 році в Каліфорнійський університет в Лос-Анджелісі, а в 1970 році він отримав місце на щойно створеному факультеті інформатики[3]. У 1976 році був призначений на посаду професора, в 1978 році ним була заснована лабораторія когнітивних систем[11]. Ця лабораторія стала постійним робочим місцем ученого, в якому проводилися дослідження в галузі штучного інтелекту: евристичного пошуку, ймовірнісних міркувань і згодом — причинно-наслідкових міркувань. У 1984 році публікує книгу «Евристики: інтелектуальні пошукові стратегії для автоматизованого вирішення проблем»[12] (англ. Heuristics: Intelligent Search Strategies for Computer Problem Solving), в якій були представлені нові результати в області традиційних алгоритмів пошуку, таких, як А* і ігрових алгоритмів, що підняли дослідження в цьому напрямку на новий рівень[3][12].

У 1988 році публікує фундаментальну працю «Ймовірнісні міркування в інтелектуальних системах»[13] (англ. Probabilistic Reasoning in Intelligent Systems), що стала революційною для штучного інтелекту. Через кілька років провідні дослідники в області логіки і нейронних мереж почали застосовувати ймовірнісний підхід, коротко званий тепер сучасним підходом в штучному інтелекті[3]. У цій книзі, що являє собою підсумок багаторічних досліджень і більш ніж 50 публікацій, Перл пропонує новий підхід до побудови ймовірнісних моделей з використанням орієнтованих графів без циклів — ймовірнісні графові моделі: Байєсові мережі і Марковські мережі. Перлом був розроблений новий алгоритм обчислення апостеріорних ймовірностей в складних ймовірнісних моделях (алгоритм belief propagation («розповсюдження довіри»)), що став основою турбо-кодів, а також алгоритми наближеного виведення з використанням методу Монте-Карло в Марковських ланцюгах, властивості умовної незалежності, алгоритми навчання[13]. Після публікації книги, Байєсові мережі стали важливою частиною досліджень в області машинного навчання, статистики, розпізнавання природної мови, обчислювальної біології, машинного зору, робототехніки та когнітивних наук[3].

У 2000 році виходить ще одна фундаментальна праця — книга «Причинність: моделі, міркування і висновок» (англ. Causality: Models, Reasoning, and Inference)[14]. В книзі запропоновано завершений строгий математичний апарат для виявлення причинно-наслідкових зв'язків в даних, проведення причинно-наслідкових міркувань (Causal Reasoning), міркувань з використанням протифактів (англ. counterfactual reasoning), інтервенціонального аналізу (англ. interventional analysis) і do-обчислення (англ. do-calculus). Робота Перла про причинності отримала премію Лакатоса як найбільш вагомий новаторський твір в області філософії науки[15]. У 2003 році Асоціація обчислювальної техніки нагородила Перла медаллю Аллена Ньюела за «внесок в штучний інтелект і його додатки, побудову потужної математичної та теоретичної бази за допомогою новаторських робіт в області евристичного пошуку, міркування в умовах невизначеності, задоволення обмежень, немонотонні міркування і причинно-наслідкове моделювання»[16], а в 2008 році нагороджений медаллю Бенджаміна Франкліна за «створення перших основних алгоритмів для обчислень і міркувань в умовах невизначеності свідоцтва»[17]. У 2011 році Перл став лауреатом Премії Тюрінга[3] та Премії Гарві[18]. Професор комп'ютерних наук Річард Корф (Richard Korf) описує Перла як одного з велетнів в галузі штучного інтелекту[19]

У вільний час захоплюється музикою: грає на гітарі, піаніно, співає в хорі[6], збирає колекцію стародрукованих книг з математики, філософії, іудаїки[ru][20]. У Джуди та Рут Перл троє дітей: Тамара, Мішель і Деніел[ru][3]. Після викрадення і вбивства в 2002 році Деніела Перла, Джуда і Рут заснували Фонд Деніеля Перла[en].

Висловлювання[ред. | ред. код]

  • «Коли ви бачите феномен, який демонструє людина, то і комп'ютер повинен вміти імітувати це»[21]
  • «Не існує свободи волі, однак свобода волі — корисна ілюзія, оскільки еволюція вважає за необхідне озброїти нас цією ілюзією… Наші дії зумовлені активацією нейронів. Один нейрон активується, бо інші нейрони посилають певні сигнали… Наші сьогоднішні дії визначаються станом розуму, сформованим вчора»[22]

Нагороди[ред. | ред. код]

  • 2011 — США Премія Тюрінга за «Фундаментальний внесок у штучний інтелект за допомогою розробки обчислення для проведення ймовірнісних і причинно-наслідкових міркувань»[3].
  • 2011 — Ізраїль Премія Гарві за «Основоположні роботи, які впливають на безліч аспектів сучасного життя»[18] 
  • 2011 — Велика Британія Премія Румельхарта за «Внесок в теоретичні основи людського пізнання»[23]
  •  2011 — США Зал слави IEEE. Штучний інтелект[24].
  • 2008 — США Медаль Бенджаміна Франкліна в області комп'ютерних і когнітивних наук за «Створення перших основних алгоритмів для обчислень і міркувань в умовах невизначеності свідоцтва»[17].
  • 2003 — США Медаль Алена Ньюела за «внесок в штучний інтелект і його додатки, побудова потужної математичної та теоретичної бази за допомогою новаторських робіт в області евристичного пошуку, міркувань в умовах невизначеності, задоволення обмежень, немонотонному міркувань і причинно-слідчого моделювання»[16].
  • 2001 — Велика Британія Премія Лакатоса за лекцію за роботу «Причинність: моделі, міркування, висновок» (2000)[15].

Бібліографія[ред. | ред. код]

Література[ред. | ред. код]

Примітки[ред. | ред. код]

  1. Національна бібліотека Німеччини, Державна бібліотека в Берліні, Баварська державна бібліотека та ін. Record #139283331 // Німецька нормативна база даних — 2012—2016.
  2. Judea Pearl. Causal diagrams for empirical research // Biometrika. — 1995. — Vol. 82, iss. 4. — P. 669–709. — ISSN 0006-3444. — DOI:10.1093/biomet/82.4.669.
  3. а б в г д е ж и к Judea Pearl — A. M. Turing Award winner, ACM
  4. Most Cited Computer Science Citations, CiteSeerX, 17.05.2012
  5. From Private Grief to Public Good Архівовано 20 квітень 2013 у Wayback Machine., Daniel Pearl Foundation
  6. а б в г д . Judea Pearl — Biographical Sketch, Cognitive Systems Lab
  7. Judea Pearl. Vortex Theory of Superconductive Memories. — NY : Polytechnic Institute of Brooklyn, 1965. — 384 с.
  8. А.Н. Артемов. Перехід Костерліц-Таулесса і радіаційні дефекти в тонкій надпроводниковій плівці. — Листи в ЖЕТФ, 1999. — Т. 69. — С. 9. — ISBN 0006-3444.
  9. А.Н. Ликов Змішаний стан в надпровідних мікроструктурах(рос.) // Успіхи фізичних наук. — 1992. — Т. 162, № 10. — С. 1-62.
  10. М.Р. Трунін, А.А. Жуков Прояви крайового бар'єру в нелінійному мікрохвильовому відгуку тонких YBaCuO-плівок(рос.) // Листи в ЖЕТФ. — 1995. — Т. 62, № 1. — С. 39-44.
  11. . Cognitive Systems Lab, UCLA
  12. а б Judea Pearl. Heuristics: Intelligent Search Strategies for Computer Problem Solving. — Addison-Wesley, 1984.
  13. а б Judea Pearl. Probabilistic Reasoning in Intelligent Systems. — CA : Morgan Kaufmann, 1988.
  14. Judea Pearl. Causality: Models, Reasoning, and Inference. — Cambridge University Press, 2000.
  15. а б . Lakatos Award in Philosophy of Science 2001, LSE
  16. а б ACM Award Citation /Judea Pearl Архівовано 2 квітень 2013 у Wayback Machine., ACM Awards
  17. а б 2008 Franklin Institute Awards Архівовано 2 липень 2010 у Wayback Machine., The Franklin Institute
  18. а б . Harvey Prize 2011 Winners Announced Архівовано 20 березень 2012 у Wayback Machine., Technion e-mag
  19. A profile of Judea Pearl
  20. . My Collection of Early Printed Books, Judea Pearl Homepage
  21. Neil Savage Game Changer(англ.) // Communications of the ACM. — 2012. — Vol. 55, no. 6. — P. 22-23.[недоступне посилання з квітень 2019]
  22. . Robots and the Illusion of Free Will. Conversation with Judea Pearl, Rumelhart Prize Winner at Cognitive Science Conference (CogSci 2011), TSN
  23. . For Contributions to the Theoretical Foundations of Human Cognition Архівовано 16 липень 2012 у Wayback Machine., The David E. Rumelhart Prize
  24. . AI's Hall of Fame, IEEE Computer Society

Посилання[ред. | ред. код]