Джузеппе Альберіґо

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Джузеппе Альберіґо
Arton2279.jpg
Народився 21 січня 1926(1926-01-21)[1]
Куассо-аль-Монте
Помер 15 червня 2007(2007-06-15)[1] (81 рік)
Болонья
Громадянство
(підданство)
Flag of Italy.svg Італія
Діяльність історик церкви, богослов, викладач університету
Галузь Історія Католицької церкви
Заклад Болонський університет
Нагороди
Великий хрест ордена За заслуги перед Італійською Республікою

Джузеппе Альберіґо (італ. Giuseppe Alberigo; 21 січня 1926, Куассо-аль-Монте — 15 червня 2007, Болонья) — італійський історик, один з провідних фахівців з історії Католицької церкви і Другого Ватиканського собору.

Біографія[ред. | ред. код]

Джузеппе Альберіґо народився 21 січня 1926 року в Куассо-аль-Монте на півночі Італії.

У 1948 році отримав докторський ступінь в Католицькому університеті Мілану (доктор юридичних наук), працював асистентом у «Центрі документації» в Болоньї. Проводив дослідження з питань права та церковної історії. У 1951 році Альберіґо був призначений професором університету Модени. З 1954 по 1967 рік працював у Флорентійському університеті.

У 1962 році Джузеппе Альберіґо став керівником Інституту релігійних наук у Болоньї, а в 1967 році отримав призначення на посаду професора церковної історії. До цього часу відносяться його дослідження з історії Тридентського собору над якими він працював під час дворічного перебування в Бонні.

У 1999 році Джузеппе Альберіґо було присвоєно звання почесного доктора факультету католицького богослов'я Вестфальського університету в Мюнстері.

Також довгий час Джузеппе Альберіґо, разом з Гансом Кюнгом і Карлом Ранером був членом редакції богословського журналу «Concilium».

Помер 15 червня 2007 року в Болоньї.

Наукова діяльність[ред. | ред. код]

Джузеппе Альберіґо відомий в усьому науковому світі своїми дослідженнями з історії Другого Ватиканського собору, зокрема тими, що вийшли під його редакцією у п'ятитомному збірнику праць цього собору («Storia del concilio Vaticano II»), опублікованому в 1995—2001 роках та перекладеному багатьма мовами.

Джузеппе Альберіґо також написав декілька досліджень про діяльність папи римського Івана XXIII. Був автором і редактором багатьох інших книг і есе.

Нагороди[ред. | ред. код]

Праці[ред. | ред. код]

  • «Папа Іван XXIII» — «Papa Giovanni (1881—1963)» (2000),
  • «Історія Другого Ватиканського собору» — «Storia del Concilio Vaticano II» (5 т., 1995—2001),
  • «Коротка історія Другого Ватиканського собору» — «Breve storia del concilio Vaticano II (1959—1965)» (2005),
  • «Християнство в Італії» — «Il cristianesimo in Italia» (1997),
  • «Церква свята і грішна» — «Chiesa santa e peccatrice» (1997),
  • «Протестантська Реформація. Витоки і причини» — «La riforma protestante. Origini e cause» (1988).

Примітки[ред. | ред. код]

  1. а б data.bnf.fr: платформа відкритих даних — 2011.
  2. Le onorificenze della Repubblica Italiana. Quirinale. Процитовано 2017-12-07. 

Посилання[ред. | ред. код]