Джузеппе Ачербі

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Джузеппе Ачербі
Giuseppe Acerbi
Acerbi Giuseppe 1773-1846.png
Народився 3 травня 1773(1773-05-03)
Кастель-Гоффредо, Італія
Помер 25 серпня 1846(1846-08-25) (73 роки)
Кастель-Гоффредо, Італія
Країна Італія Італія
Діяльність ентомолог, мандрівник-дослідник, письменник, археолог, орнітолог, композитор, натураліст, дипломат, ботанік, географ
Alma mater Павійський університет
Галузь ботаніка, археологія, дипломатія, етнографія
Членство Шведська королівська музична академіяd
Рід Acerbi[d]
Батько Giacomo Acerbid
Нагороди
орден Залізної корони

CMNS: Джузеппе Ачербі у Вікісховищі

Джузеппе Ачербі (італ. Giuseppe Acerbi; 1773—1846) — італійський натураліст, мандрівник, письменник, археолог, дипломат та етнограф. Його політичні погляди були дуже близькі до якобінців Франції.

Біографія[ред. | ред. код]

Джузеппе Ачербі народився 3 травня 1773 р. в Кастель-Гоффредо в італійському регіоні Ломбардія.

У 1798 році успішно закінчив Університет Павії навчаючись на кафедрі права[2], і на той час володів декількома європейськими мовами, що згодом стало досить гарною підмогою в його подорожах. У 1798—1799 роках, разом зі шведським полковником Скіольдебрандом[3], провів масштабну поїздку Швецією, Фінляндії та Лапландії, за підсумками якої залишив дуже важливі дослідження в області етнографії, звичаїв та фольклору місцевих народностей[2]. Він став чи не першим, хто дав докладний опис фінської сауни на мовах, зрозумілих більшості європейців.

На початку дев'ятнадцятого століття кілька років працював при посольстві у Франції, але після публікації його книги в 1802 році, в якій було чимало протестів проти політики Наполеона Бонапарта він був змушений закінчити свою дипломатичну кар'єру і повернувся на батьківщину.

Після падіння Наполеона у 1814 році знову протягом декількох років трудився на дипломатичній ниві. Будучи італійським консулом в Єгипті, взяв участь у знаменитій археологічної експедиції Жана Франсуа Шампольйона в Єгипет та Нубію, надавши їй посильну допомогу; неабиякою мірою завдяки цьому експедиція зібрала величезну кількість археологічного матеріалу для музеїв Мілану та Мантуї.

У 1816 року Ачербі заснував в Мілані журнал «Biblioteca italiana».

З 1834 р. до 1836 р. був консулом Австрії, цього разу у Венеції. В останні роки життя займався розбором накопиченого в різних експедиціях матеріалу, але частину своїх робіт так і не встиг опублікувати за життя.

Джузеппе Ачербі помер 25 серпня 1846 р. у рідному місті Кастель-Гоффредо[4].

Примітки[ред. | ред. код]

  1. IPNI.  Acerbi. 
  2. а б On the Road: with Giuseppe Acerbi. Архів оригіналу за 20 січня 2022. Процитовано 20 січня 2022. 
  3. Ачерби // Энциклопедический словарь Брокгауза и Ефрона : в 86 т. (82 т. и 4 доп. т.). — СПб., 1890—1907. (рос. дореф.)
  4. Giuseppe Acerbi. Архів оригіналу за 29 серпня 2020. Процитовано 20 січня 2022. 

Посилання[ред. | ред. код]