Джузеппе Боніто

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Джузеппе Боніто
Giuseppe Bonito
Джузеппе Боніто.Маски неполітанського карнавалу 1745 -0005.jpg
«Маски неполітанського карнавалу», центральні персонажі картини Дж. Боніто.
При народженні Giuseppe Bonito
Народження 1 листопада 1707(1707-11-01)
Кастелламмаре-ді-Стабія
Смерть 9 травня 1789(1789-05-09) (81 рік)
  Неаполь
Національність італієць
Громадянство Неаполітанське королівство
Жанр побутовий жанр, портрет, релігійний живопис
Навчання у Франческо Солімена
Діяльність художник
Напрямок пізнє бароко, реалізм,рококо
Роки творчості 1725-1788
Покровитель неаполітанська королівська родина
Вчитель Франческо Солімена
Твори побутовий жанр, портрет, релігійний живопис

Джузеппе Боніто у Вікісховищі?

Джузеппе Боніто(італ. Giuseppe Bonito 1 листопада, 1707, Кастелламмаре-ді-Стабія — 9 травня, 1789, Неаполь) — неаполітанський художник доби пізнього бароко і рококо.

Життєпис[ред.ред. код]

" Св. Вероніка ", до 1745 р.
  • Народився в Кастелламаре ді Стабія.
  • Художню майстерність опановував під керівництвом неаполітанського художника Франческо Солімена, чий стиль вплинув на ранні твори художника.
  • Як і більшість італійських художників працював по замовам релігійних громад і працював майстром релігійного живопису. Художня еволюція майстра мала напрям від пізнього італійського бароко у бік рококо. Стилістика рококо притаманна і релігійному живопису Джузеппе Боніто.
  • На здібного молодого художника звернув увагу іспанський маркіз Хосе Хоакін де Монтеалегре, котрий обіймав посаду державного секретаря неаполітанського короля. Маркіз став першим покровителем художника і останній виконав декілька замов вельможі. Серед творчого доробку художника побільшало парадних портретів. Маркіз розповів про талановитого неаполітанця королівській родині і ті беруть його до себе у службу портретистом та художником по інтер'єрам.
  • Джузеппе Боніта був майстром фрескового живопису. Техніка виконання зображень по вологому тиньку потребувала міцних рук і швидкої праці, а також допомоги учнів. Помічником Джузеппе Боніта був художник Франческо де Мура (1696—1782).
  • На свято Тіла Господня у Неаполі відбувалась виставка побутових картин на колишній площі Ларго ди Палаццо (нині площа Плебісцит). Серед ранніх картин побутового жанру у Джузеппе Боніто — «Шкільний вчитель», «Поет», «Кравчиня», про котрі мало знав і історіграф неаполітанських майстрів Бернардо де Домінічі. Майстром створення побутових картин з настроями доброго гумору і малих, але кумедних, ситуацій був сучасник Боніто — неаполітанський художник Гаспаре Траверсі. До 20 століття низка картин Гаспаре Траверсі була віднесена до творчості Джузеппе Боніто. Творчим надбанням обох художників займався в 20 ст. Роберто Лонгі, котрому належить честь повернення у історію мистецтв імені Гаспаре Траверсі, а також розмежування їх картин і відповідна атрибуція полотен.
  • За сприяння Хосе Хоакіна де Монтеалегре художник почав виконувати замови неаполітанської королівської родини і створив низку парадних портретів як королівського подружжя, так і їх родичів. Серед творів художника — декор в Королівському палаці Портічі у Неаполі.
  • 1751 року Джузеппе Боніто отримав посаду надвірного художника неаполітанського короля. 1752 року його обрали у члени академії святого Луки у Римі.
  • Згодом талановитий художник зробив і непогану адміністративну кар'єру. 1755 року була заснована Неаполітанська художня академія. Її першим директором став Джузеппе Боніто і обіймав цю посаду до власної смерті. 1757 року він також став керівником королівської мануфактури гобеленів у Неаполі. Художник запропонував для переводу у гобелени ескізи — «Історія дон Кіхота» та алегорії Цноті та Істини.
  • Художник помер у Неаполі 1789 року.

Вибрані твори[ред.ред. код]

  • «Шкільний вчитель»
  • «Кравчиня»
  • «Поет»
  • « Відпочинок мисливців»
  • «В майстерні художника»
  • " Карнавальна сцена з Пульчинелою ", Музей Каподімонте
  • "Концерт ", до 1789 р.
  • « Невідома родина» (груповий портрет), 1740 р.
  • "Турецька дипломатична місія " (груповий портрет, 1741 р.), Національний музей Прадо
  • «Урок музики», 1745 р.
  • "Неаполітанський король Карло VII ", Палац Казерта
  • "Неаполітанський король Карло VIIІ ", 1745 р., Мадрид
  • « Анна Амалія Саксонська», неаполітанська королева, бл. 1745 р., Мадрид
  • « Портрет невідомої з дитиною на колінах», до 1789 р.
  • Вівтар «Мадонна непорочного зачаття», калиця палацу Казерта, Неаполь
  • " Св. Вероніка ", до 1745 р.
  • "Мадонна зі святими "
  • «Св. Карло Борромео»
  • Декоративні фрески з архітектурою в королівському палаці Портічі.

Галерея вибраних творів[ред.ред. код]

Див. також[ред.ред. код]

Джерела[ред.ред. код]

  • Bernardo De Dominici, Vite de’ Pittori, scultori ed architetti napoletani, annotated edition in 3 vols., ed. Fiorella Sricchia Santoro and Andrea Zezza, Naples, 2008, II, p. 1354

Посилання[ред.ред. код]