Джузеппе Коломбо

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Джузеппе Коломбо
італ. Giuseppe Colombo
Нині на посаді
Монарх Король Умберто I
Народився 18 грудня 1836(1836-12-18)[1]
Мілан, Австрійська імперія
Помер 16 січня 1921(1921-01-16)[1] (84 роки)
Мілан, Королівство Італія
Похований Монументальне кладовище
Відомий як інженер, політик
Місце роботи Міланський технічний університет
Країна Королівство Італія
Alma mater Павійський університет
Політична партія Італійська ліберальна партія
Нагороди
Knight Grand Cross of the Order of Saints Maurice and Lazarus Knight grand cross of the order of the crown of Italy

Джузеппе Коломбо (італ. Giuseppe Colombo 18 грудня 1836 року, Мілан — 16 січня 1921 року, Мілан) — італійський державний діяч, політик .

Життєпис[ред. | ред. код]

З 1863 року по 1911 рік — професор в галузі промислової механіки в Вищому технічному (потім політехнічному) інституті Мілана .

16 січня 1884 року — 8 травня 1891 року — генеральний директор італійського електричного товариства «Едісон», а в 1896 році його президент.

З 1886 року по 1900 рік — депутат Палати депутатів Італії XVI—XX скликань.

У 1893 році, 1897 році і з 1904 року по 1907 рік — голова Ради інженерів і архітекторів в Мілані.

У 1897 році — президент консорціуму коледжів в Мілані

З 1897 року по 1898 рік — віце-президент Товариства доменних печей і ливарних металоконструкцій в Терні.

З 18 листопада 1898 року по 30 червня 1899 року — віце-голова Палати, а з 15 листопада 1899 року по 17 травня 1900 року — голова Палати.

Ставився правим, з 1889 року став одним з найвпливовіших членів партії, завдяки нападкам на Кріспі і систематичної боротьби з марнотратством державних коштів. Після падіння Кріспі і при організації, 7 лютого 1891 року, кабінету Рудін, в ньому Коломбо отримав портфель міністра фінансів. Однак незабаром в кабінеті виникли розбіжності з питання про джерела для покриття дефіциту, в результаті чого кабінет 14 квітня 1892 року подав у відставку, але криза закінчився 22 квітня виходом у відставку одного лише Коломбо, який не хотів введенню нових податків.

З 10 березня по 11 липня 1896 року — міністр казначейства Італійського Королівства.

З 1897 року по 1921 рік — ректор Вищої технічної (потім політехнічного) інституту Мілана і директор Інституту електротехніки «Карло Ерба» в Мілані.

З 1900 року — сенатор Італійського Королівства. Був членом фінансової комісії.

У 1906 році — президент Міжнародної виставки в Мілані

З 1906 року по 22 березня 1909 року — член Ради директорів, а з 22 березня 1909 року по 1921 рік — голова Ради директорів ВАТ «Італійський Кредит»

Академічні звання[ред. | ред. код]

  • Член-кореспондент Ломбардского інституту наук і літератури в Мілані (8 травня 1862 року)
  • Дійсний член Ломбардского інституту наук і літератури в Мілані (4 квітня 1872 року)
  • Дійсний член у відставці Ломбардского інституту наук і літератури в Мілані (22 червня 1882 року)
  • Віце-президент Ломбардского інституту наук і літератури в Мілані (З 1890 року по 1891 рік і з 1894 року по 1895 рік)
  • Президент Ломбардского інституту наук і літератури в Мілані (З 1892 року по 1893 рік, з 1896 року по 1897 рік і в 1920 році)
  • Член-кореспондент Національної академії деї Лінчеї в Римі (14 липня 1888 року)
  • Дійсний член Національної академії дей Линчеи в Римі (9 серпня 1899 року)

Нагороди[ред. | ред. код]

Примітки[ред. | ред. код]

  1. а б Bibliothèque nationale de France BNF: платформа відкритих даних — 2011.

Література[ред. | ред. код]

  • Коломбо, Джузеппе // Энциклопедический словарь Брокгауза и Ефрона : в 86 т. (82 т. и 4 доп.). — СПб., 1890—1907.