Джузеппе Рекко
| Джузеппе Рекко | ||||
|---|---|---|---|---|
| Giuseppe Recco | ||||
 | ||||
| Джузеппе Рекко. «Посуд і риби» | ||||
| При народженні | Джузеппе Рекко | |||
| Народження |
1634 Неаполь | |||
| Смерть | 29 травня 1695 | |||
| Аліканте, Іспанія | ||||
| Національність | італієць | |||
| Жанр | натюрморти | |||
| Навчання | Паоло Порпора | |||
| Діяльність | художник | |||
| Напрямок | караваджизм | |||
| Вплив | Караваджо | |||
| Твори | натюрморти | |||
| Діти | Elena Reccod[1] і Nicola Maria Reccod | |||
| Роботи в колекції | Музей Бойманса - ван Бенінгена, Музей Прадо[2], Фінська національна галерея, Національний музей світових культурd[3], Музей мистецтва Метрополітен[4], Художній музей Волтерс, Музей Каподімонте, Національний музей у Варшаві, Художня галерея Південної Австралії, Баварські державні колекції картинd, Музей образотворчих мистецтв, Музей образотворчих мистецтв Нансі, Brest’s Museum of Fine Artsd, Страсбурзький музей образотворчого мистецтва, Берлінська картинна галерея, Musée d'art et d'archéologie du Périgordd, Музей Боуз і Художній музей | |||
|
| ||||
 Джузеппе Рекко у Вікісховищі | ||||
Джузеппе Рекко (італ. Giuseppe Recco 1634, Неаполь — 1695, Аліканте, Іспанія) — італійський художник Неаполітанської школи живопису, що малював натюрморти.
Маловідома біографія[ред. | ред. код]
Народився в Неаполі. Походить з родини художників, де малювали натюрморти батько (Джакомо Рекко) і дядя Джузеппе — Джованні Баттіста Рекко. Вважається, що первісні художні навички отримав у батька і неаполітанського художника Паоло Порпора.
Зафіксовано перебування Джузеппе Рекко в Мілані у 1654 році. Це дало привід дослідникам припустити навчання Джузеппе у ломбардського художника Еварісто Баскеніса, відомого створенням натюрмортів з музичними інструментами.
Джузеппе отримав замовлення від короля Іспанії на роботи в Мадриді. Жив і працював в Іспанії, помер в Аліканте.
Натюрморт «П'ять почуттів»[ред. | ред. код]
В мистецтві Неаполя своє місце займали картини на теми п'яти почуттів людини — слуху, зору, смаку, нюху, дотику. Відомі картини Хосе де Рібера на цю ж тематику. Дотик у Рібери уособлював сліпий скульптор, нюх — селянин з часником, слух — веселе дівчисько з тамбурином. Для кожного з почуттів була окрема картина.
Джузеппе Рекко, майстер натюрмортів, вирішив цю проблему, як справжній послідовник лаконізму, в одній картині. На невеличкому столі він розклав декілька предметів, що і уособлювали п'ять почуттів людини: лютня — слух, зошит з нотами — зір, тарілка з іжею — смак, підзорна труба і окуляри — ще одне нагадування про зір, квіти — нюх. Для дотику залишилась невелика скринька.
Джузеппе Рекко взагалі майстер цікавих, іноді унікальних, натюрмортів, що перетинали вузькі межі зображення нерухомих предметів.
Твори в музеях світу[ред. | ред. код]
- Натюрморт з масками на килимі, Музей Бойманс ван Бенінген, Роттердам
- Натюрморт з рибами і мушлею, Ермітаж , Петербург
- Натюрморт з фруктами і квітами, Неаполь, галерея Каподімонте.
- Натюрморт, палаццо Монтечиторіо (палата депутатів Італії), Рим.
- Натюрморт із рибою, Москва, Музей образотворчих мистецтв імені Пушкіна.
Джерела[ред. | ред. код]
- Mina Gregori, Galerie Florencji: Uffizi i Pitti. Arcydzieła malarstwa, Warszawa: Arkady, 2003. ISBN 83-213-4269-3.
- ГМИИ, «Каталог картинной галереи», М, «Изобразительное искусство», 1986, с. 147-148
Примітки[ред. | ред. код]
- ↑ Зведений список імен діячів мистецтва — 2017.
- ↑ www.museodelprado.es
- ↑ NMVW-collection website
- ↑ https://www.metmuseum.org/art/collection/search/437376
Посилання[ред. | ред. код]
 |
Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Джузеппе Рекко |
|
