Джузеппе Унгаретті

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Джузеппе Унгаретті
Giuseppe Ungaretti
Ungaretti Giovane.jpg
Джузеппе Унгаретті в лавах італійської армії під час Першої світової війни.
Народився 10 лютого 1888(1888-02-10)
Александрія, Єгипет
Помер 2 червня 1970(1970-06-02) (82 роки)
Мілан, Італія
·Бронхопневмонія
Поховання
Громадянство
(підданство)
Flag of Italy.svg Італія
Flag of Brazil (1968–1992).svg Бразилія
Національність італієць
Діяльність поет, есеїст
Відомі учні Raffaele Brignetti[d], Leone Piccioni[d] і Fulvio Longobardi[d]
Володіє мовами італійська
Заклад Університет Сан-Паулу
Учасник Перша світова війна
Членство Баварська академія витончених мистецтв[d]
Напрямок модернізм
Нагороди
Премії Нейштадтська літературна премія (1970)

Джузе́ппе Унгаре́тті (італ. Giuseppe Ungaretti; нар.10 лютого, 1888, Александрія, Єгипет — †2 червня, 1970, Мілан, Італія) — італійський поет.

Твори[ред. | ред. код]

  • Il porto sepolto ("Похований порт", 1916)
  • La guerra ("Війна", 1919)
  • Allegria di naufragi ("Радість кораблетрощ", 1919)
  • L'allegria ("Радість", 1931)
  • Sentimento del tempo ("Почуття часу", 1933)
  • Traduzioni ("Переклади", 1936)
  • Poesie disperse ("Розкидані вірші", 1945)
  • Il dolore ("Біль", 1947)
  • La terra promessa ("Обіцяна земля", 1950)
  • Un grido e paesaggi ("Крик і пейзажі", 1952)
  • Il taccuino del vecchio ("Щоденник старого чоловіка", 1960)
  • Vita di un uomo ("Життя людини", 1969)

Українські переклади[ред. | ред. код]

Поезії Унгаретті українською перекладали Микола Лукаш, Василь Стус, Оксана Пахльовська.

Посилання[ред. | ред. код]