Джузеппе де Ніттіс

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Джузеппе де Ніттіс

Народження 25 лютого 1846(1846-02-25)[1][2][…]
Барлетта, Апулія, Італія
Смерть 21 серпня 1884(1884-08-21)[1][3][…] (38 років)
  Париж
(інсульт)
Поховання Пер-Лашез[5] і Grave of Nittisd
Країна  Королівство Італія
Навчання Accademia di Belle Arti di Napolid
Діяльність художник, гравер
Покровитель Vincenzo Petrocellid
Вчитель Vincenzo Petrocellid
Твори Place des Pyramides - Id і Place du Carrousel and Tuileries in Ruinsd
У шлюбі з Léontine De Nittisd[6]
Діти Jacques de Nittisd[6]
Роботи в колекції Міннеаполіський інститут мистецтваd, Музей мистецтв Нельсона-Аткінсаd, Національна галерея мистецтв, Національний музей Швеції, Galleria d'arte modernad, Музей мистецтв Філадельфії, Національна галерея, Pinacoteca "Giuseppe De Nittis"d, Національний музей образотворчого мистецтва, Художня галерея Єльського університету, Музей д'Орсе, Applied Arts Collection of Miland, Карнавале, Національна галерея сучасного мистецтва (Рим), Museo Revoltellad, Музей витончених мистецтв Парижаd, Музей Каподімонте, Palazzo Zevallos Stiglianod, Galleria d'arte moderna di Milanod, Centro Matteucci, Viareggiod і Malaspina Picture Galleryd

CMNS: Джузеппе де Ніттіс у Вікісховищі

Джузеппе де Ніттіс (італ. Giuseppe De Nittis; 25 лютого 1846, Барлетта — 21 серпня 1884, Сен-Жермен-ан-Ле) — італійський художник, у своїх роботах з'єднав академізм і імпресіонізм.

Біографія[ред. | ред. код]

Народився 25 лютого 1846 в Барлетта, де згодом навчався живопису у місцевого художника Джованні Баттіста Кало. Після відрахування з інституту в 1863 році за непокору правилам, він починає свою кар'єру, відправивши дві картини на одну неаполітанську виставку. Потім в 1867 році він переїжджає у Париж і укладає контракт з артдилером Адольфом Гупіль, взявши зобов'язання писати полотна на популярні і прибуткові сюжети. Придбавши деяку популярність, він повертається до Італії, де пише з натури види Везувію. 1872 року знову приїжджає у Париж, але вже без договору з Гупіль. Через два роки одна з його картин досягає успіху в Салоні. Водночас він бере участь у Першій виставці імпресіоністів на запрошення Едґара Деґа. Потім була поїздка в Лондон, завдяки якій Де Ніттіс почав з великим захопленням працювати в імпресіоністської техніці (в тому числі робити малюнки пастеллю). У наступні роки він нерідко їздив до Італії, але жив у Парижі, де його будинок став місцем зборів відомих художників і письменників, серед яких були брати Гонкур, Еміль Золя, Едуард Мане і Луї Едмон Дюранті.

У 1884 році у віці 38 років де Ніттіс раптово помер від інсульту в Сен-Жермен-ан-Ле.

Примітки[ред. | ред. код]