Джулія Девіс

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Джулія Девіс
Народилася 16 травня 1974(1974-05-16)[1][2] (49 років)
Київ, Українська РСР, СРСР
Країна  США
Діяльність журналістка, кінорежисерка, каскадерка, сценаристка, кінопродюсерка
IMDb ID 0204920

Джулія Девіс (народилася 16 травня 1974) [3]американська журналістка українського походження та медіа-аналітик, яка пише для Daily Beast.[4] Вона найбільш відома тим, що заснувала Russian Media Monitor, проєкт моніторингу російського державного телебачення [5], включаючи його міжнародні канали, такі як RT (колишня Russia Today) . Її описують як «найвидатнішого експерта США з питань телебачення та пропаганди, контрольованих російським урядом».[6] Її також описували як «вікно в російське телебачення для американців».[7] Стосовно заснування Russian Media Monitor вона заявила, що «це було цілком природно, що коли США зазнають такої атаки з цієї частини світу, то, завдяки унікальному досвіду та навичкам, які я маю, і володінню російською мовою я намагаюся щось зробити в цій царині».[8] Вона заявила, що:

До 2014 року я в першу чергу зосереджувався на створенні фільмів, репортажах-розслідуваннях про злочини, уряді, корупції та громадянських правах. Однак, коли Путін вторгся в Україну, я була налякана, виявивши відсутність звітів про цю тему в США, що означало, що багато новин надходило через російський англомовний канал RT прямо тут, у Сполучених Штатах. Раніше RT заявляв, що є альтернативним ЗМІ, яке повідомляє про маргіналізацію політики, глобальні проблеми та корупцію в уряді, але все змінилося після того, як Росія анексувала Крим. В одному зі своїх інтерв’ю [головний редактор RT Маргарита] Симоньян визнала, що RT було створено як інструмент для використання Кремлем у його інформаційних війнах проти Заходу... Вона пояснила, що буде надто пізно почати виготовляти зброю, коли війна вже почалася. Таким чином, RT, очевидно, був створений заздалегідь і маскувався під легітимне ЗМІ, яке використовувалося за потреби.... Це стало дуже очевидним у 2014 році. Незабаром кремлівський мегафон був озброєний, викидаючи відверту пропаганду та відверті фейки.[7]

Під час російського вторгнення в Україну у 2022 році Russian Media Monitor привернув увагу тим, що він показав міжнародній аудиторії агресивну риторику на російському телебаченні, як-от ядерні загрози,[9][10][11], а також показ явної підтримки певними російськими ЗМІ таких американських діячів, як Такер Карлсон і Тулсі Габбард.[12][13][14]

У 2022 році Джулія Девіс потрапила під санкції російського уряду. [6]

Джулія Девіс народилася в Україні за часів СРСР.[15] Раніше вона працювала експертом з російської дезінформації в Atlantic Council.[16]

Примітки[ред. | ред. код]

  1. https://www.imdb.com/name/nm0204920/
  2. Person Profile // Internet Movie Database — 1990.
  3. Julia Davis Biography. IMDB. Процитовано 27 травня 2022.
  4. Ott, Haley (15 березня 2022). "You are being lied to": Employee bursts onto Russian state TV news to protest the war in Ukraine. CBS News. Процитовано 27 травня 2022.
  5. Smart, Jason Jay (21 травня 2022). Russia's Media Machine: Interview with U.S. Expert Julia Davis. Kyiv Post. Процитовано 27 травня 2022.
  6. а б Smart, Jason Jay (22 травня 2022). Russia Sanctions 963 Americans (Including several now deceased). Kyiv Post. Процитовано 27 травня 2022.
  7. а б McCord, Michael (23 березня 2018). "Trump is Ours!" My interview with Russian state TV expert Julia Davis. Medium (англ.). Процитовано 7 липня 2022.
  8. Film Producer and Founder of Russian Media Monitor Julia Davis | In the Green Room. Zócalo Public Square. 19 вересня 2018. Процитовано 7 липня 2022.
  9. Lemon, Jason (21 квітня 2022). Russian TV Panel Laughs While Discussing Nuclear Strikes Against the U.S. Newsweek. Процитовано 28 травня 2022.
  10. Prien, Linus (10 травня 2022). Atomwaffen-Drohung im TV – Russland testet überraschend Rakete. Frankfurter Rundschau. Архів оригіналу за 28 травня 2022. Процитовано 28 травня 2022.
  11. Une télévision russe diffuse une carte sur le temps nécessaire pour atteindre Paris avec un missile nucléaire. La Nouvelle Republique. 1 травня 2022. Процитовано 27 травня 2022.
  12. Wade, Peter (13 березня 2022). Russian State TV Can't Get Enough of Putin Sycophant Tucker Carlson. Rolling Stone. Процитовано 27 травня 2022.
  13. Cole, Brendan (31 березня 2022). Russian State TV Panel Call Tulsi Gabbard 'Our Girlfriend'. Newsweek. Процитовано 27 травня 2022.
  14. Has Tucker Carlson gone too far even for the Kremlin?. CNN. Процитовано 27 травня 2022.
  15. Julia Davis (archived). Архів оригіналу за 4 серпня 2020. Процитовано 27 травня 2022.
  16. Where Russia Fits In With Trump-Ukraine Affair (transcript). NPR. 28 вересня 2019. Процитовано 27 травня 2022.

Зовнішні посилання[ред. | ред. код]