Джулія Маргарет Кемерон
.jpg)
.svg){kind=small}
Джулія Маргарет Кемерон (англ. Julia Margaret Cameron; до шлюбу Петтл (Pattle), 11 червня 1815, Калькутта — 26 січня 1879, Калутара) — англійська фотографка вікторіанської епохи.
Життєпис[ред. | ред. код]
Джулія Маргарет Петтл народилася в 1815 в Калькутті в родині французької аристократки Аделіни де Л'Етан (Adeline Marie, до шлюбу l'Etang) та чиновника Британської Ост-Індійської компанії Джеймса Петтла. Внучата племінниця Джулії Маргарет Кемерон — Вірджинія Вулф.
Одружилася з британським юристом, а в 1860 році переїхала з ним на острів Вайт, де на тлі провінційного способу життя почала відчувати симптоми депресії. Подарований дочкою фотоапарат став для Кемерон справжнім порятунком.
Джулія Маргарет Камерон померла 26 січня 1879 року.
Творчість[ред. | ред. код]
У 1863 році 48-річна Кемерон отримала в подарунок від доньки фотоапарат. З цього почалася її стрімка кар'єра фотографки. Її моделями були відомі люди вікторіанської епохи, яким доводилося позувати непорушно до 10 хвилин.
Популярність Камерон здобула портретами таких осіб, як Чарлз Дарвін, Роберт Браунінг, Генрі Лонгфелло, Джон Гершель, Джордж Фредерік Воттс, Ентоні Троллоп, Томас Карлайл. У своїх знімках вона прагнула виразити духовність, силу і характери моделей.
У 1874 році Кемерон отримала пропозицію створити фотоілюстрації до популярного циклу поем про короля Артура «Королівські ідилії» Альфреда Теннісона. Вона охоче взялася за роботу, зобразивши персонажівв літературних творів схожими на масляні картини. У своїх кращих роботах Кемерон буквально оживляла героїв та героїнь п'єс і поетичних творів, хоча технічно фотографії не були досконалими — багато відбитків тьмяніли, інші покривалися колодієм нерівномірно.
Студія Кемерон була її галереєю святих: з людей, яких вона обожнювала, мисткиня створювала ікони для поклоніння. Фотографії ж звичайних людей були скоріше реєстраційними картками з не зовсім чіткими портретами.
Кар'єра фотографки Кемерон тривала всього одинадцять років (з 1864 по 1875). За сьогоднішніми оцінками, своїми роботами вона зробила вагомий внесок у розвиток фотографічного мистецтва.
Примітки[ред. | ред. код]
- ↑ а б Bibliothèque nationale de France BNF: платформа відкритих даних — 2011.
- ↑ а б Julia Margaret Cameron
- ↑ а б SNAC — 2010.
- ↑ Oxford Dictionary of National Biography / C. Matthew — Oxford: OUP, 2004.
- ↑ Encyclopædia Britannica
- ↑ RKDartists
- ↑ https://www.museoreinasofia.es/en/collection/artwork/ellen-terry-age-sixteen
- ↑ а б в г д е ж Lundy D. R. The Peerage
- ↑ а б в г д е ж и к л м н п р с т Kindred Britain
- ↑ http://www.moma.org/collection/works/44388
- ↑ https://www.donneesquebec.ca/recherche/fr/dataset/musee-dart-contemporain-de-montreal-liste-dartistes-de-la-collection-domaine-public — 2015.
- ↑ Artists + Artworks
- ↑ https://ackland.emuseum.com/people/2770/julia-margaret-cameron/objects
- ↑ https://web.archive.org/web/http://wallachprintsandphotos.nypl.org/catalog/407953
Література[ред. | ред. код]
- Ovenden G. A Victorian album: Julia Margaret Cameron and her circle. New York: Da Capo Press, 1975
- Weaver M. Julia Margaret Cameron: 1815—1879. London: The Herbert Press, 1984.
- Ford C. Julia Margaret Cameron: a critical biography. Los Angeles: J. Paul Getty Museum, 2003
Джерела[ред. | ред. код]
- Cox, Julian, and Colin Ford (2003). Julia Margaret Cameron: the complete photographs. Los Angeles: Getty Publications
- Douglas-Fairhurst, Robert (January 2016). The Taker of Chances. Apollo. 183 (638): 48—54.
- Lukitsh, Joanne (2001). Julia Margaret Cameron. London: Phaidon
- Wolf, Sylvia, et al. (1998). Julia Margaret Cameron's women. Chicago: Art Institute of Chicago
- Rosen, Jeff (2016). Julia Margaret Cameron's 'Fancy Subjects' Manchester University Press [Архівовано 1 жовтня 2020 у Wayback Machine.]
Посилання[ред. | ред. код]
- История развития фотографии: Портреты не в фокусе [Архівовано 19 жовтня 2017 у Wayback Machine.] (рос.)
- 26 января 1879 года умерла талантливый английский фотограф Джулия Маргарет Камерон [Архівовано 19 жовтня 2017 у Wayback Machine.](рос.)
- Julia Margaret Cameron [Архівовано 13 квітня 2008 у Wayback Machine.] (англ.)
