Джулія (фільм)

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Джулія M:
Julia
Jane Fonda par Claude Truong-Ngoc 1976.jpg
Жанр драма
Режисер Фред Циннеманн
Продюсер Річард Рот
Сценарист Лілліан Геллман (роман)
Елвін Сарджент
На основі Pentimento[d]
У головних
ролях
Джейн Фонда
Ванесса Редґрейв
Джейсон Робардс
Гел Голбрук
Розмарі Мерфі
Максиміліан Шелл
Оператор Douglas Slocombe[d]
Композитор Джородж Делерю
Кінокомпанія 20th Century Fox
Тривалість 118 хв.
Мова англійська
Країна США
Рік 1977
Дата виходу 2 жовтня 1977
IMDb ID 0076245

«Джулія» (англ. «Julia») — американський художній фільм 1977 року, режисера Фреда Циннеманна за адаптованим сценарієм Елвіна Сарджента. В основу фільму покладено розділ із спогадів американської письменниці Лілліан Геллман «Пентіменто». Розповідає про стосунки письменниці з подругою дитинства — Джулією, яка напередодні Другої світової війни боролася проти нацистів. Фільм був номінований на Оскар в одинадцяти категоріях, у тому числі за найкращий фільм, і виграв три з них. Фільм також здобув дві премії «Золотий Глобус» і чотири премії БАФТА.

Сюжет[ред. | ред. код]

Джулія (Ванесса Редгрейв) і Лілліан (Джейн Фонда) — подруги дитинства. Джулія родом з багатої єврейської сім'ї, виховувалася в США у бабусі і дідуся. Між дівчатками були тісні стосунки, однак пізніше життя розлучило їх. Захоплюючись літературою, Лілліан зближується з письменником Дешиллом Гемметтом, а Джулія, студентка-медик, випускниця Оксфорду, вирушає в Австрію, де вливається в боротьбу з нацизмом. Внаслідок сутичок із прихильниками Гітлера отримує поранення, займається доставкою фінансів для боротьби з нацизмом. Під час однієї з зустрічей подруг Лілліан дізнається, що в Джулії є дитина. Згодом Джулія гине за нез'ясованих обставин, а Лілліан прагне віднайти її дитину…

Нагороди і номінації[ред. | ред. код]

Нагороди[ред. | ред. код]

Цікаві факти[ред. | ред. код]

  • В цьому фільмі вперше на екрані появилися Меріл Стріп і Ліза Пелікан.
  • Фігура, в риболовному човні на початку і наприкінці фільму, належить Лілліан Геллман, хоча за кадром звучить голос Джейн Фонди.
  • Лілліан Геллман стверджувала, що в основу сюжету покладена реальна історія, однак творці фільму згодом стверджували що переважна більшість сцен насправді вигадані авторкою події.