Джунейт Аркин

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Джунейт Аркин
тур. Cüneyt Arkın
Ім'я при народженні Фахреттін Джюреклібатир
Дата народження 8 вересня 1937(1937-09-08)[1][2] (84 роки)
Місце народження Alpud, Ескішехір, Туреччина
Громадянство Flag of Turkey.svg Туреччина
Alma mater Медичний факультет Стамбульського університетуd
Професія кінорежисер, сценарист, кінопродюсер, лікар, кіноактор
Кар'єра 1963 — наш час
Напрям драма, мелодрама, пригоди, бойовик
Нагороди
IMDb ID 0035067
cuneytarkin.com.tr

Джунейт Аркин (тур. Cüneyt Arkın; ім'я при народженні Фахреттін Джюреклібатир, тур. Fahrettin Cüreklibatır; народився 7 вересня 1937(19370907), село Гекчеоглу (Gökçeoğlu), зараз увійшло в округ Алпу[en], Ескішехір, Туреччина) — турецький актор, режисер і продюсер.

Аркин — доктор медицини, а також відомий майстер бойових мистецтв у понад 7 різних видах. Він знявся у понад 310 фільмах і телевізійних серіалах, вважається одним з найвідоміших турецьких акторів усіх часів. Його фільми іноді експортувалися (в англомовному варіанті — Джордж Аркін).

Його найпомітніші фільми — історичні драми, де дія розгортається протягом перших століть існування Османської імперії або дещо раніше, наприклад Malkoçoğlu Cem Sultan[en]. Попри успіх таких фільмів, він, у кінці 1970-х, також брав участь у політичних фільмах, найвідомішим з яких є «Трилогія Адама»[en] (англ. The Adam Trilogy) режисера Ремзі Йонтюрка[tr].

Аркин відомий за кордоном завдяки низькоякісному фільму режисера Четіна Інанча «Людина, яка врятувала світ» (також відомий як турецький варіант «Зоряних воєн»). Це вкрай малобюджетний фантастичний фільм, що використовує піратські копії сцен із «Зоряних воєн». Також Джунейту Аркину пропонували роль другого Джеймса Бонда, якого згодом зіграв Роджер Мур[3]

Життєпис[ред. | ред. код]

Народився в селі Карачай недалеко від Ескішехіра. Його батько Хачі Якуп Цюреклібатур, брав участь у війні за незалежність. За походженням кримський татарин. Навчався на медичному факультеті Стамбульського університету[4]

Коли він проходив військову службу як офіцер запасу в рідному місті Ескішехір, він привернув увагу режисера Халіта Рефіґа[tr] під час зйомок фільму «Охоронці світанку[tr]» (1963) з Гокселем Арсоєм[tr] у головній ролі. Після закінчення військової служби він працював лікарем в Адані та її околицях. 1963 року він отримав першу премію в журналі Artist. Після пошуків роботи протягом деякого часу, Джунейт 1963 року за пропозицією Халіта Рефіґа почав зніматися і знявся принаймні в 30 фільмах за два роки.

Бойова сцена в кінці фільму «Птахи у вигнанні[tr]» 1964 року стала проривом у його кар'єрі. Після романтичних ролей і чарівних героїв він почав зніматися у бойовиках, прийнявши пропозицію Халіла Рефіґа. Протягом шести місяців він навчався акробатики у місцевому цирку Медрано в Стамбулі. Показавши те, що він дізнався тут, у Malkoçoğlu й у франшизі про Баттальгазі на великому екрані, він надав кінематографу нового стилю, якого до цього не було. Незабаром він став найбільш затребуваним актором у пригодницьких фільмах. Попри початок кінокар'єри з романтичних фільмів, він продовжив зніматися в бойовиках і майже з кожним персонажем він помирав. Протягом всієї своєї кар'єри він знімався в різних жанрах від вестернів до комедійного, від пригодницьких фільмів до соціальних фільмів. Особливе місце в його кар'єрі займають Maden (1978) і Пан Риза (1979)[5].

1982 року він знявся у фільмі Людина, яка врятувала світ (тур. Dünyayı Kurtaran Adam), який є місцевою варіацією «Зоряних воєн» і також став культовим фільмом як у країні, так і за кордоном.

Джунейт Аркин має досвід верхової їзди та карате. Окрім акторської роботи він представляв телевізійні шоу і деякий час працював колумністом з питань охорони здоров'я в газетах. 2009 року він три місяці лікувався через здавлення нерва в хребті.

Особисте життя[ред. | ред. код]

1964 року одружився з однокурсницею Гюлен Мокан, яка також працювала лікаркою. Через два роки в них народилася дочка Філіз, але через рік подружжя розлучилося через прорив у кар'єрі актора. 1970 року одружився з Бетюль Ішиль, яка отримала освіту в Швейцарії. Мають двох синів Каана і Мурата[6][7].

Деякий час Джунейт Аркин лікувався від алкоголізму, проводив численні конференції з проблем алкоголю, наркотиків та молоді і отримував багато нагород і почестей.

Фільмографія[ред. | ред. код]

Рік Українська назва Оригінальна назва Роль
1963 ф В’язні долі Kaderin Mahkumları
1964 ф Любов і ненависть Aşk ve Kin лікар Кадир
1964 ф Очі ціною в життя Gözleri Ömre Bedel Суат Арсерен
1964 ф Всі ми брати Hepimiz Kardeşiz вчитель Ахмет
1964 ф Ayşecik Çıtı Pıtı Kız Фікрет
1964 ф İstanbul Sokaklarında Метін
1964 ф Günah Kızları
1964 ф Sıkı Dur Geliyorum
1964 ф Yalnız Değiliz
1964 ф İstanbul
1964 ф Çöpçatanlar Kampı
1964 ф Cehennem Arkadaşları
1964 ф Yankesici Kız
1964 ф Шофер Небахат і його дочка Şoför Nebahat Ve Kızı
1964 ф Птахи у вигнанні Gurbet Kuşları
1965 ф Kırık Hayatlar
1965 ф Sürtük
1965 ф Симфонія кохання Dudaktan Kalbe
1965 ф Serseri Aşık
1965 ф Sevgim Ve Gururum
1965 ф Haremde Dört Kadın
1965 ф İnatçı Gelin
1965 ф Ah Bu Dünya
1965 ф Devlerin Kavgası
1965 ф Horasan’dan Gelen Bahadır
1965 ф Ölüme Kadar
1965 ф Sevişmek Yasak
1965 ф Silahların Sesi
1965 ф Canım Sana Feda
1965 ф Aşk ve İntikam
1965 ф Horasan'ın Üç Atlısı
1965 ф Fakir Gencin Romanı
1965 ф Satılık Kalp
1966 ф Dişi Düşman
1966 ф Fakir Bir Kız Sevdim
1966 ф İntikam Uğruna
1966 ф Kıskanç Kadın
1966 ф Малкочоглу Malkoçoğlu Малкочоглу
1966 ф Acı Tesadüf
1966 ф Karanlıklar Meleği
1966 ф Şafakta Üç Kurşun
1966 ф Ayrılık Şarkısı
1966 ф İki Yabancı
1966 ф Kolsuz Kahraman
1966 ф İntikam Ateşi
1966 ф Yakut Gözlü Kedi
1966 ф Damgalı Adam
1966 ф Göklerdeki Sevgili
1966 ф Cibali Karakolu
1966 ф Affedilmeyen
1966 ф Suçsuz Firari
1966 ф Çıtkırıldım
1967 ф Yıkılan Yuva
1967 ф Під батогом[ru] Kırbaç Altında
1967 ф Malkoçoğlu Krallara Karşı
1967 ф Захисник Алп-Арслана Алпаго Alpaslan'ın Fedaisi Alpago
1967 ф Bir Şoförün Gizli Defteri
1967 ф Cici Gelin
1967 ф Ringo Kid / Kanunsuz Kahraman
1967 ф Seni Affedemem
1967 ф Yüzbaşı Kemal
1967 ф Zengin ve Serseri
1967 ф Гаджі Мурат Hacı Murat Гаджі Мурат
1967 ф Namus Borcu
1967 ф İdam Günü
1967 ф Zehirli Hayat
1967 ф Pranga Mahkumu
1967 ф Silahlı Paşazade
1968 ф Artık Sevmiyeceğim Кемаль
1968 ф Şafak Sökmesin
1968 ф Eşkiya Halil (Haydut)
1968 ф Belalı Hayat
1968 ф Malkoçoğlu Kara Korsan Малкочоглу Алі
1968 ф Gök Bayrak
1968 ф Kader Полат
1968 ф Acı İntikam Охран Шахін
1968 ф Короглу Köroğlu Рушен Алі, він же Короглу
1968 ф İlk ve Son Меджді
1968 ф Yüzbaşının Kızı
1968 ф Beş Ateşli Kadın (тур.) (араб.) Мурат
1968 ф Baharda Solan Çiçek
1968 ф Hacı Murat Geliyor Гаджі Мурат
1968 ф Kader Ayırsa Bile
1968 ф Son Vurgun / Kurşunların Yağmuru
1969 ф Sevgili Babam
1969 ф Vatan Ve Namık Kemal
1969 ф İnsanlar Yaşadıkça
1969 ф Lekeli Melek
1969 ф Malkoçoğlu Akıncılar Geliyor Малкочоглу
1969 ф Osmanlı Kartalı пан Іслам / Петро Олексійович
1969 ф Ala Geyik
1969 ф Мелік-шах Melikşah
1969 ф Büyük Yemin Алі і його батько Ахмет
1969 ф Aşk Mabudesi
1969 ф Hayat Kavgası
1969 ф Малкочоглу. Джам Султан Malkoçoğlu Cem Sultan Малкочоглу / Полат
1970 ф Arım, Balım, Peteğim
1970 ф Салахуддін Аюбі Selahattin Eyyubi
1970 ф Ferhat ile Şirin Фархат
1970 ф Yarım Kalan Saadet
1970 ф Yusuf İle Züleyha / Hazreti Yusuf Юсуф
1970 ф Hayatım Sana Feda
1970 ф Adsız Cengaver Adsiz
1970 ф Yumurcak Köprüaltı Çocuğu
1971 ф Vahşi Çiçek
1971 ф Herşey Oğlum İçin
1971 ф İki Esir
1971 ф Легенда про Баттала Газі Battal Gazi Destanı Баттал Газі/Хусейн/Джаффар
1971 ф Малкочоглу. Ті, що йдуть на смерть Malkoçoğlu Ölüm Fedaileri Малкочоглу
1971 ф Fakir Aşıkların Romanı
1971 ф Cehenneme Bir Yolcu
1971 ф Не можу розлучитися кохаючи Severek Ayrılalım
1971 ф Küçük Sevgilim
1971 ф Satın Alınan Koca
1971 ф Adını Anmayacağım
1971 ф Mah-pishooni (перс.)
1971 ф Кінець гри Oyun Bitti
1971 ф Hak Yolu
1972 ф Засуджений Mahkum
1972 ф Мурат і Назлі Murat İle Nazlı Мурат
1972 ф Hayatımın En Güzel Yılları Мурат
1972 ф Çöl Kartalı
1972 ф Günahsızlar
1972 ф Поранений вовк Yaralı Kurt
1972 ф Alın Yazısı
1972 ф Помста Баттала Газі Battal Gazi’nin İntikamı Баттал Газі
1973 ф Кара Мурат: Воїн Фатіха Kara Murat: Fatih'ın Fedaisi Кара Мурат
1973 ф Yumurcak Küçük Kovboy
1973 ф Птахівник Kuşçu
1973 ф Çaresizler
1973 ф Yaralı
1973 ф Vurgun
1973 ф Баттал Газі повертається Battal Gazi Geliyor Баттал Газі
1973 ф Gönülden Yaralılar
1973 ф Yanaşma
1973 ф Acı Hayat
1973 ф Кара Мурат: Указ Фатіха Kara Murat Fatih’in Fermanı Кара Мурат
1974 ф Oğul
1974 ф Belalılar
1974 ф Dayı
1974 ф Gol Pari Joon (перс.)
1974 ф Kin
1974 ф Bırakın Yaşayalım
1974 ф Babalık
1974 ф Önce Vatan
1974 ф Yalnız Adam
1974 ф Син Баттала Газі Battal Gazi’nin Oğlu Баттал Газі
1974 ф Ayrı Dünyalar
1974 ф Кара Мурат: Наказ про смерть Kara Murat Ölüm Emri / Kara Murat Kardeş Kanı Кара Мурат
1974 ф Каратисти в Стамбулі Karateciler İstanbul’da
1975 ф Мисливець на людей İnsan Avcısı комісар Метін
1975 ф Babanın Oğlu
1975 ф Джаміль Cemil комісар Джеміль
1975 ф Deli Yusuf
1975 ф Kılıç Aslan
1975 ф Soysuzlar
1975 ф Babacan
1975 ф Babaların Babası
1975 ф Şafakta Buluşalım
1975 ф Кара Мурат проти Чорного Лицаря Kara Murat Kara Şövalyeye Karşı Кара Мурат
1976 ф Üç Kağıtçılar / Che Carambole Ragazzi (італ.) Хороз Алі
1976 ф Tek Başına
1976 ф Tuzak
1976 ф Yarınsız Adam
1976 ф İki Arkadaş
1976 ф Кара Мурат проти Шейха Гаффара Kara Murat Şeyh Gaffar’a Karşı / Kara Murat, La Belva Dell’Anatolia (італ.) Кара Мурат
1976 ф Babanın Suçu
1976 ф Deli Şahin безумець Шахін
1976 ф Hınç Кемаль
1976 ф Korkusuz Cengaver пан Шахін
1976 ф Mağlup Edilemeyenler
1977 ф Sevgili Oğlum
1977 ф İstasyon Гиргир Алі
1977 ф Знак скорпіона Akrep Yuvası
1977 ф Altay’dan Gelen Yiğit
1977 ф Hakanlar Çarpışıyor Олкайто, Халіт і шейх
1977 ф Güneş Ne Zaman Doğacak
1977 ф Baba Ocağı
1977 ф Adalet
1977 ф Продана людина Satılmış Adam Мурат
1977 ф Yıkılmayan Adam Мурат
1977 ф Cemil Dönüyor
1977 ф Кара Мурат: Володар морів Kara Murat Denizler Hakimi Кара Мурат
1977 ф Baskın
1978 ф Gelincik
1978 ф İnsanları Seveceksin
1978 ф Шахта[tr] Maden Ільяс
1978 ф Орлине гнездо Baba Kartal Kartal Arıcan
1978 ф Kaplanlar Ağlamaz
1978 ф Ölüm Görevi
1978 ф Görünmeyen Düşman
1978 ф Кара Мурат: Битва Титанів Kara Murat Devler Savaşıyor Кара Мурат
1978 ф Vahşi Gelin
1978 ф Kılıç Bey
1978 ф Küskün Çiçek
1979 ф Üç Sevgilim
1979 ф Vatandaş Rıza
1979 ф İki Cambaz
1979 ф Kanun Gücü
1979 ф Üç Tatlı Bela
1979 ф Canikom
1979 ф Süpermenler Детектив Мурат / Агент Бред
1980 ф Sarışın Tehlike
1980 ф Destan Дестан
1980 ф Картал Мурат Kartal Murat Картал Мурат
1980 ф Rahmet Ve Gazap
1980 ф Rüzgar
1981 ф Takip
1981 ф İntikam Yemini
1981 ф Kader Arkadaşı
1981 ф Вчитель Кемаль Öğretmen Kemal Мустафа Кемаль
1981 ф Önce Hayaller Ölür
1981 ф Acı Günler
1981 ф Su
1981 ф Unutulmayanlar
1982 ф Son Savaşçı
1982 ф Dört Yanım Cehennem
1982 ф Приколіст Алі Gırgır Ali Гіргир Алі
1982 ф Ölümsüz
1982 ф Kelepçe
1982 ф Kanije Kalesi
1982 ф Son Akın
1982 ф Турецькі зоряні війни / Людина, яка врятувала світ Dünyayı Kurtaran Adam Мурат
1983 ф Erkekçe Алі
1983 ф İdamlık
1983 ф Çöl Кемаль
1983 ф En Büyük Yumruk
1983 ф İntikam Benim
1983 ф Ölüme Son Adım
1983 ф Дика кров Vahşi Kan
1983 ф Yaşadıkça
1984 ф Ölüm Savaşçısı
1984 ф Dev Kanı
1984 ф Deli Fişek
1984 ф Bırakın Yaşasınlar
1984 ф Kanun Kanundur
1984 ф Пан Картал Kartal Bey
1984 ф Bir Kaç Güzel Gün İçin
1984 ф Alev Alev
1985 ф Paramparça
1985 ф Paranın Esiri
1985 ф Kanun Adamı
1985 ф Kaplanlar
1985 ф Bin Defa Ölürüm
1985 ф Doruk
1985 ф Kaçış
1985 ф Kahreden Gençlik
1985 ф Katiller de Ağlar
1985 ф Mahkum
1985 ф Son Darbe
1986 ф Sert Adam
1986 ф Tokatçılar
1986 ф Gırgır Hafiye
1986 ф Ölümsüz Aşk
1986 ф Kavga
1986 ф Babanın Oğlu
1986 ф Yalnız Adam
1986 ф Kanca
1986 ф Sokak Kavgacısı
1986 ф Kral Affetmez
1986 ф Silah Arkadaşları
1986 ф Vazife Uğruna
1986 ф Melek Yüzlü Cani / Nefret
1987 ф Sen Ağlama
1987 ф Sevdam Benim
1987 ф Son Kahramanlar
1987 ф Dökülen Yapraklar
1987 ф Asılacak Adam
1987 ф İnsan Avcıları
1987 ф Cehennem Ateşi
1987 ф Dört Hergele
1987 ф Şeytanın Oğulları
1987 ф Damga
1987 ф Свідок Tanık
1987 ф Sürgündeki Adam
1988 ф Yasak İlişki
1988 ф Yaşamak
1988 ф Бомбавик Bombacı
1988 ф Şafak Sökerken Кемаль
1988 ф Babam ve Ben
1988 ф Muhteşem Serseri
1988 ф Emanet Мурат
1989 ф Kızım ve Ben / Gurbet Kadını Ведат
1989 ф Eski Silah Мурат
1989 ф Av Бекір Арслан
19891990 с Doktorlar лікар Джемаль
1989 ф Поліційна справа Polis Dosyası Джеміль
1990 ф İki Başlı Dev Дженгіз Йозкан
1990 ф Синок Oğulcan Бекір
1993 с Şişeler
1993 с Merhamet
1993 с Polis
1993 с Kumarbaz
1994 с Uyuşturucu
1994 с Zirvedekiler
1995 с Bizim Ev
1998 ф Gülün Bittiği Yer Адам
2000 с Karate Can
2003 с Волоцюга Serseri Шахін
2005 с Köpek
2005 с Насмерть закохані Ölümüne Sevdalar Доґан
2006 ф Син людини, яка врятувала світ Dünyayı Kurtaran Adamın Oğlu Мурат
2007 ф Божевільна школа Çılgın Dershane Хаді
2008 ф Вулиця розлук Hicran Sokağı Бекір
2008 ф Божевільна школа в таборі Çılgın Dershane Kampta Хаді
20122013 с Гарем Harem батько Мурата
2014 ф Gulyabani пан Шахін
2014 ф Антидот Panzehir Чорний Кемаль
2020 с Заснування: Осман Kuruluş: Osman Старійшина, огузький аксакал

Режисерські роботи[ред. | ред. код]

  • Oğulcan (1990) — Синок
  • Bombaci (1988) — Бомбавик
  • Şafak Sökerken (1988) — На світанку
  • Asılacak Adam (1987) — Шибеник
  • Dökülen Yapraklar (1987) — Листопад
  • Sevdan Benim (1987) — Моя любов
  • Son Kahramanlar (1987) — Останні герої
  • Gırgır Hafiye (1986) — Прикольний детектив
  • Kavga (1986) — Бійка
  • Silah Arkadaşlari (1986) — Друзі по зброї
  • Sokak Kavgasi (1986) — Вулична бійка
  • Kaçış (1985) — Втеча
  • Güzel Bir Kaç Gun Için (1984)
  • Ölüm Savasçısı (1984)
  • Önce Hayaller Ölur (1981)
  • Kartal Murat (1980) — Катрал Мурат
  • Rüzgar (1980) — Вітер
  • Kuskun Çiçek (1979) — Ображена квітка
  • Üç Tatlı Bela (1979) — Три солодких пустуни
  • Vatandaş Rıza (1979) — Громадянин Риза
  • Baba Kartal (1978) — Орлине гніздо
  • Olum Görevi (1978) — Смертельне завдання
  • Sevgili Oğlum (1977) — Улюблений син
  • Tek Başına (1976) — Поодинці

Примітки[ред. | ред. код]

  1. Німецька національна бібліотека, Державна бібліотека в Берліні, Баварська державна бібліотека та ін. Record #128622032 // Німецька нормативна база даних — 2012—2016.
  2. http://www.ensonhaber.com/cuneyt-arkin-kimdir-2016-06-30.html
  3. Архівована копія. Архів оригіналу за 22 лютого 2020. Процитовано 25 травня 2020. 
  4. Архівована копія. Архів оригіналу за 2 серпня 2008. Процитовано 25 травня 2020. 
  5. Altın Koza Bir Kara Festival Oldu [Архівовано 22 липня 2017 у Wayback Machine.], Milliyet, 6 Ekim 1972.
  6. Архивированная копия. Архів оригіналу за 7 березня 2012. Процитовано 3 вересня 2019. 
  7. Архівована копія. Архів оригіналу за 13 квітня 2020. Процитовано 25 травня 2020. 

Посилання[ред. | ред. код]