Перейти до вмісту

Джурадж IV Црноєвич

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Джурадж IV
Народивсяневідомо
Зета, Сербія
Помер1514
Анатолія
Національністьчорногорець
Знання мовсербська[1]
Титулкнязь
Термін1490—1496 роки
ПопередникІван I
НаступникСтефан II
Конфесіяправослав'я
РідЦрноєвичі
БатькоІван I
МатиГойслава Аріаніт
Брати, сестриSkenderbeg Crnojevićd
У шлюбі зОлена Мусакія-Топі
Елізабет Еріцо
Діти2 сина
Герб
Герб

Джурадж IV (*Ђурађ Црноjeвић, д/н —1514) — князь Зети у 14901496 роках.

Життєпис

[ред. | ред. код]

Походив з династії Црноєвичів. Син Івана I, князя Зети, та албанської княгині Гойслави Аріаніт. Здобув гарну освіту, знання з астрономії, математики, геометрії. В останні роки (1480-ті) панування Івана I заміняв його в управлінні.

У 1490 році після смерті батька стає князем Зети, але прийняв титул герцога. Присягнув на вірність османському султану. Того ж року одружився з родичкою венеційського намісника Котора. Основну увагу приділяв поширенню культурних знань, зокрема, було засновано першу друкарню в Зеті. В ній між 1493 та 1496 роками було надруковано 5 церковних книг.

У 1496 році, коли почав формувати антиосманську коаліцію, османи вдерлися до князівства. Під тиском ворога Джурадж IV вимушений був залишити державу й перебратися до Венеції. Владу успадкував його брат Стефан. Звертався по допомогу до короля Франції, Папи Римського з проханням допомогти повернути трон, але марно. У 1497 році був заарештований в Венеції за звинуваченням у співпраці з османами. Лише у 1498 році вийшов на волю.

На початку 1500 року на запрошення Феріз-бея перебрався до Скутарі. Потім у Стамбулі від Баязида II отримав маєток (тімар) в Анатолії і став османським сипахом. Помер тут у 1514 році.

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. Bibliothèque nationale de France BNF: платформа відкритих даних — 2011.

Джерела

[ред. | ред. код]
  • Ердељановић Ј. (1978). Стара Црна Гора. Славољубље, Београд.
  • Fine, John Van Antwerp (1994). The Late Medieval Balkans: A Critical Survey from the Late Twelfth Century to the Ottoman Conquest. University of Michigan Press. p. 603.