Джут
| Джут | ||||||||||||||||||||||
|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
 Corchorus trilocularis в Хайдарабаді
| ||||||||||||||||||||||
| Біологічна класифікація | ||||||||||||||||||||||
| ||||||||||||||||||||||
Види
| ||||||||||||||||||||||
Посилання
| ||||||||||||||||||||||
|
Джут (Corchorus) — рід кущів, напівкущів і трав родини липові, містить близько 100 видів, поширених в тропіках Азії, Африки, Америки, Австралії.
Використання[ред. | ред. код]
Технічне[ред. | ред. код]
Деякі види, перш за все довгоплідний джут (Corchorus olitorius) і короткоплідний або білий джут (Corchorus capsularis), вирощуються людиною як прядильна культура. Джутове волокно використовується для технічних, пакувальних, меблевих тканин, килимів. У сухих стеблах міститься 20—25 % волокна). Найбільша посівна площа — в Індії і Бангладеш.
Джут посідає друге місце після бавовни за обсягом виробництва та сферами застосування[1]. Обсяги виробництва регулюються Міжнародною радою.
Їжа[ред. | ред. код]
Листя джута вживають у кухнях різних країн. Corchorus olitorius використовується переважно в кухнях Південної Азії, Близького Сходу, Північної Африки та Західної Африки, Corchorus capsularis у Японії та Китаї. Він має сдещо «слизьку» текстуру, подібну до бамії, при варінні. Насіння використовують як ароматизатор, а з сухого листя готують трав’яний чай. Листя Corchorus багаті бетакаротином, залізом, кальцієм та вітаміном С. Рослина має антиоксидантну активність із значним вмістом вітаміну Е, еквівалентного α-токоферолу.
У Північній Африці та на Близькому Сході молоде листя видів Corchorus відоме арабською мовою як мулухія та використовується як зелені листові овочі. Мулухію широко вживають у Єгипті, і деякі вважають її єгипетською національною стравою. Він представлений у кухнях Лівану, Палестини, Сирії, Йорданії та Тунісу. У Туреччині та на Кіпрі ця рослина відома як молохія або молоча і зазвичай її готують у вигляді курячого рагу.[2] Листя джута було основною єгипетською їжею з часів фараонів, і саме звідси воно набуло визнання та популярності.
У нігерійській кухні його використовують у рагу, відомої як еведу, приправу до інших продуктів на основі крохмалю, таких як амала, або додають з гбегірі місцевий нігерійський суп. У Північній Нігерії він відомий як Айойо. Вони використовують його для приготування соусу під назвою (Miyan Ayoyo), який зазвичай подають з Тувон Масарою або Тувон Алебо.
У Гані його в основному їдять люди на Півночі і його називають айойо. Його в основному їдять з Туо Заафі (їжа, приготована з кукурудзяної борошна). [3]
У Сьєрра-Леоне він відомий як крайн-крайн (або крейн-крейн) і готується як рагу. Рагу зазвичай їдять з рисом або туфу (традиційна їжа з маніоки). [4][5]
Листя джуту також споживається серед жителів Лухії в Західній Кенії, де він широко відомий як меренда або мурере. Його їдять разом з крохмалистими продуктами, такими як угалі, основним продуктом більшості громад Кенії.[6]
У Північному Судані його називають худра, що означає «зелений» на суданській арабській мові. Народ Сонгхаї в Малі називає його факохой. В Індії він місцево відомий як nalta sag. Це улюблена їжа протягом літніх місяців, особливо в Самбалпурі та західній частині Одіші. Зазвичай його злегка обсмажують і їдять разом з рисом або рисовою кашкою. На Філіппінах C. olitorius відомий як салюйот. Його зазвичай споживають як листовий овоч разом з пагонами бамбука.[7] У тайській кухні листя Corchorus olitorius (місцево відоме як bai po; тайська: ใบ ปอ) їдять бланшованим разом із звичайним рисовим конджі. Смак нагадує шпинат і Salicornia.
Примітки[ред. | ред. код]
- ↑ В. П. Кухар Біоресурси — потенціальна сировина для промислового органічного синтезу [Архівовано 22 травня 2012 у Wayback Machine.] / Катализ и нефтехимия Сборник научных трудов. — 2007, № 15.
- ↑ "Vegetable dishes: Molohiya [Архівовано 24 вересня 2006 у Wayback Machine.]". Turkish-Cypriot Cuisine. Retrieved September 10, 2011
- ↑ NEWS. miczd.gov.gh. Архів оригіналу за 22 жовтня 2021. Процитовано 14 жовтня 2021.
- ↑ Publications - Articles. web.archive.org. 4 квітня 2011. Архів оригіналу за 4 квітня 2011. Процитовано 14 жовтня 2021.
- ↑ UMCOR Sierra Leone (Archives). web.archive.org. 19 вересня 2011. Архів оригіналу за 19 вересня 2011. Процитовано 14 жовтня 2021.
- ↑ Wayback Machine. web.archive.org. 6 квітня 2012. Архів оригіналу за 6 квітня 2012. Процитовано 14 жовтня 2021.
- ↑ Saluyot now a popular vegetable worldwide - INQUIRER.net, Philippine News for Filipinos. web.archive.org. 17 січня 2012. Архів оригіналу за 17 січня 2012. Процитовано 14 жовтня 2021.
Посилання[ред. | ред. код]
- Джут // Універсальний словник-енциклопедія. — 4-те вид. — К. : Тека, 2006.
.jpg){kind=small}
|
Це незавершена стаття про мальвові. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |
|
Це незавершена стаття про технічні культури рослин. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |
| |||||||||||||||||||||||||||||||
| ||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
|