Перейти до вмісту

Дж. Дж. Джонсон

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Дж. Дж. Джонсон
Зображення
Зображення
Основна інформація
Повне ім'яДжеймс Луї Джонсон
Дата народження22 січня 1924(1924-01-22)
Місце народженняІндіанаполіс, Індіана
Дата смерті4 лютого 2001(2001-02-04) (77 років)
Місце смертіІндіанаполіс, Індіана
Причина смертівогнепальна рана
ПохованняКроун-Гілл-Семетеріd[1]
Роки активності1940-ві—1990-ті
ГромадянствоСША
Національністьафроамериканці[2]
Професіямузикант, композитор, аранжувальник, керівник бенду
ОсвітаCrispus Attucks High Schoold
ВчителіFats Navarrod
Інструментитромбон
Жанрджаз
ПсевдонімиJ.J. Johnson
ЛейблиBlue Note, Columbia, Impulse!, Prestige, RCA Victor, Savoy, Verve
Нагороди

Дж. Дж. Джо́нсон (англ. J. J. Johnson), справжнє ім'я Джеймс Луї́ Джо́нсон (англ. James Louis Johnson; 22 січня 1924, Індіанаполіс, Індіана — 4 лютого 2001, там само) — американський джазовий тромбоніст, композитор і аранжувальник.

Біографія

[ред. | ред. код]

Народився 28 листопада 1925 року в Індіанаполісі, Індіана. Грав з своїм бендом, потім у 1942 році приєднався до гурту Кларенса Лава і Спокума Расселла; потім грав з Бенні Картером з 1942 по 1945. Зробив свій дебютний запис з Картером («Love for Sale» у 1943), зіграв у першому концерт JATP (1944). Працював з оркестром Каунта Бейсі (1945—46); потім виступав з невеликими боповими комбо на 52-й вулиці (1946—50), грав з Чарлі Паркером (з яким записувався у 1947), біг-бендом Діззі Гіллеспі, Іллінойсом Жаке (1947—49), і Birth of the Cool Nonet Майлза Девіса. У його записах того періоду взяли участь в якості сайдменів такі музиканти як Бад Пауелл і молодий Сонні Роллінс.

Джонсон, який також записувався з Metronome All-Stars, грав з Оскаром Петтіфордом (1951), однак потім залишив музику і працював упродовж двох років інспектором з планування в компанії Sperry Gyroscope (1952—54). У серпні 1954 створив квінтет з двох тромбонів з Каєм Віндінгом, який став відомим як «Jay and Kai Quintet» і був дуже популярних упродовж двох років (1954—56). Сформував власний гурт для гастролів в Європі, потім знову об'єднався з Віндінгом у 1958 році.

Перше визнання як композитора отримав у 1959 році «El Camino Real» і «Sketch for Trombone and Orchestra», коли вони були виконані на джазовому фестивалі в Монтереї. У 1961 році написав твір з 6-и частин «Perceptions» на замовлення Діззі Гіллеспі, який був записаний у 1961 році на Verve з Гіллеспі з великим оркестром під керівництвом Гантера Шуллера. У 1961—62 працював з Майлзом Девісом; очолював власні невеликі гурти; їздив на гастролі до Японії з Кларком Террі і Сонні Стіттом. У 1970 році переюрався до Каліфорнії, щоб зосередитися на своїй кар'єрі як композитор, аранжувальник та диригент.

У 1970-х і 1980-х займався написанням музики для телебачення та кінофільмів, зокрема «На вершині» (1972), «Клеопатра Джонс» (1973), «Віллі Динаміт». У 1987 році повернувся до Індіанаполіса і відновив музичну кар'єру. Отримав почесну ступінь доктора музики від Індіанського університету і отримав мистецьку нагороду від губернатора Індіани у 1989 році. У 1990-х продовжував займатися музикою.

У нього був діагностований рак простати, від якого проходив курс лікування. У 2000 році була опублікована біографія «Музичній світ Дж. Дж. Джонсона». Вчинив самогубство 4 лютого 2001 року в Індіанаполісі, вистріливши у себе.

Дискографія

[ред. | ред. код]
  • The Eminent Jay Jay Johnson, Vol. 2 (Blue Note, 1954)
  • The Eminent Jay Jay Johnson, Vol. 3 (Blue Note, 1955)
  • J Is for Jazz (Columbia, 1956)
  • First Place (Columbia, 1957)
  • Blue Trombone (Columbia, 1957)
  • Dial J. J. 5 (Columbia, 1957)
  • Stan Getz and J.J. Johnson at the Opera House (Verve, 1957)
  • J. J. in Person! (Columbia, 1958)
  • Really Livin' (Columbia, 1959)
  • Trombone and Voices (Columbia, 1960)
  • J.J. Inc. (Columbia, 1960)
  • A Touch of Satin (Columbia)
  • André Previn and J. J. Johnson (Columbia, 1961) з Андре Превеном
  • J.J.'s Broadway (Verve, 1963)
  • Proof Positive (Impulse!, 1964)
  • J.J.! (RCA Victor, 1964)
  • Goodies (RCA Victor, 1965)
  • Broadway Express (RCA Victor, 1965)
  • The Total J.J. Johnson (RCA Victor, 1965)

Література

[ред. | ред. код]
  • Feather, Leonard; Gitler, Ira. The Biographical Encyclopedia of Jazz — Oxford University Press; 1 ed., 2007. — 744 p. ISBN 978-0195320008

Посилання

[ред. | ред. код]
  1. Find a Grave — 1996.
  2. Southern E. Biographical Dictionary of Afro-American and African MusiciansGreenwood Publishing Group, 1982.