дж (диграф)

У Вікіпедії є статті про інші значення цього терміна: Джоуль.

Дж
Кирилиця
А	Б	В	Г	Ґ	Д	Ѓ
Ђ	Е	Ѐ	Є	Ё	Ж	З
З́	Ѕ	И	Ѝ	І	Ї	Й
Ј	К	Л	Љ	М	Н	Њ
О	П	Р	С	С́	Т	Ћ
Ќ	У	Ў	Ф	Х	Ц	Ч
Џ	Ш	Щ	Ъ	Ы	Ь	Э
Ю	Я
Неслов'янські літери
А̄	А́	А̀	Ӑ	А̂	А̊	Ӓ
Ӓ̄	А̃	А̨	Ә	Ә́	Ә̃	Ӛ
Ӕ	Ғ	Г̧	Г̑	Г̄	Ӻ	Ӷ
Ԁ	Ԃ	Ꚃ	Ꚁ	Ꚉ	Ԫ	Ԭ
Ӗ	Е̄	Е̃	Ё̄	Є̈	Ӂ	Җ
Ꚅ	Ӝ	Ԅ	Ҙ	Ӟ	Ԑ	Ԑ̈
Ӡ	Ԇ	Ӣ	И̃	Ҋ	Ӥ	Қ
Ӄ	Ҡ	Ҟ	Ҝ	Ԟ	Ԛ	Ӆ
Ԯ	Ԓ	Ԡ	Ԉ	Ԕ	Ӎ	Ӊ
Ң	Ԩ	Ӈ	Ҥ	Ԣ	Ԋ	О̆
О̃	О̄	Ӧ	Ө	Ө̄	Ӫ	Ҩ
Ԥ	Ҧ	Р̌	Ҏ	Ԗ	Ҫ	Ԍ
Ꚑ	Ҭ	Ꚋ	Ꚍ	Ԏ	У̃	Ӯ
Ӱ	Ӱ́	Ӳ	Ү	Ү́	Ұ	Х̑
Ҳ	Ӽ	Ӿ	Һ	Һ̈	Ԧ	Ꚕ
Ҵ	Ꚏ	Ҷ	Ӵ	Ӌ	Ҹ	Ꚓ
Ꚗ	Ꚇ	Ҽ	Ҿ	Ы̆	Ы̄	Ӹ
Ҍ	Э̆	Э̄	Э̇	Ӭ	Ӭ́	Ӭ̄
Ю̆	Ю̈	Ю̈́	Ю̄	Я̆	Я̄	Я̈
Ԙ	Ԝ	Ӏ
Застарілі літери
Ꙁ	Ꙇ	Ҁ	Ѻ	Ѹ	Ѡ	Ѽ
Ѿ	Ѣ	Ꙑ	ІЯ	Ѥ	Юси	Ѧ
Ѫ	Ѩ	Ѭ	Ѯ	Ѱ	Ѳ	Ѵ
Ѷ	Ꙟ	Ꙡ	Ꙣ	Ꙥ	Ꙧ	Ꙩ
Ꙫ	Ꙭ	ꙮ	Ꚙ	Ꚛ	Ꚏ̆	Ꙏ
Літери кирилиці

дж — диграф, що використовується в кирилиці. Складається з двох окремих кириличних літер д і ж. Позначає м'який дзвінкий ясенно-твердопіднебінний африкат [d͡ʑ], твердий дзвінкий заясенний африкат [d͡ʒ], або твердий дзвінкий ретрофлексний африкат [ɖ͡ʐ]; [d͡ʒ] перед /i, j/ позначає палаталізований (пом'якшений) [d͡ʒʲ]. Використовується в слов'янських (білоруській і українській) і несловянських (абазинській, адигейській, кабардино-черкеській, осетинській) мовах.

Звуки

• [d͡ʒ] (дж) — глухий піднебінно-ясенний (заясенний) африкат
• [d͡ʑ] (м'який дж) — дзвінкий ясенно-твердопіднебінний африкат
• [d͡ʐ] (твердий дж) — дзвінкий ретрофлексний африкат

Мови

Мова	МФА	Примітки
білоруська	/d͡ʒ/	дві окремі літери, одна фонема
українська
абазинська	/d͡ʒ/	самостійна літера ДЖ, дж
адигейська
кабардино-черкеська
осетинська

У білоруській і українській мовах дж читається як два окремих звуки на стику префікса і кореня слова (наприклад: біл. аджыць; укр. віджити).

Інші позначення

У кириличних абетках звук [d͡ʒ] також позначається як:

• Џ — сербська мова, македонська мова, румунська мова (до переходу на латиницю).
• Ж — киргизька мова.
• Ӂ — молдавська мова.
• Җ — калмицька мова.
• Ӝ — удмуртська мова.
• Ҷ — таджицька мова.
• Ӌ — хакаська мова.
• Ҹ — азербайджанська мова.

У некириличних мовах:

• Ջ — вірменська мова
• ჯ — грузинська мова
• dž, j ǯ— мови, що використовують латинку.

Звук [d͡ʒʲ] у кириличних абетках також позначається:

• Ѓ — македонська мова
• Ђ — сербська мова

Джерела

• Українська радянська енциклопедія : у 12 т. / гол. ред. М. П. Бажан ; редкол.: О. К. Антонов та ін. — 2-ге вид. — К. : Головна редакція УРЕ, 1974–1985.
• Півторак Г. П. Ч // Українська мова. Енциклопедія. — К.: Українська енциклопедія ім. М. П. Бажана, 2000.
• Жовтобрюх М. А., Кулик Б.М. Курс сучасної української мови. Частина І. — Киïв : Радянська школа, 1965. — 424 с.
• Жовтобрюх М. А., Русанівський В.М., Скляренко В.Г. Історія української мови. Фонетика. — Киïв : Наукова думка, 1979. — 367 с.
• Press, Ian; Pugh, Stefan. Ukrainian: A Comprehensive Grammar (Routledge Comprehensive Grammars). — London, New York : Routledge, 1999. — 332 с. — ISBN 978-0415150309.
• Campbell, George L., King, Gareth. Compendium of the World's Languages. — 3rd edition. — London, New York : Routledge, 2012. — 1984 с. — ISBN 978-0415499699.